Дискримінація за віком — це одна з форм порушення прав людини, яку ще називають ейджизмом (від англійського age — вік). Конституція України у статті 21 гарантує рівність усіх людей у правах і свободах. Ці положення конкретизуються у законодавстві.
Відповідно до статті 1 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», дискримінацією визнається ситуація, за якої особа за ознаками, зокрема віку, зазнає обмежень у реалізації своїх прав, якщо це не має правомірної, об’єктивно обґрунтованої мети.
У сфері праці ці положення деталізує стаття 2-1 Кодексу законів про працю України, яка прямо забороняє будь-яку дискримінацію, зокрема за віком. Це стосується порушення принципу рівності прав і можливостей при прийнятті на роботу, звільненні або зміні умов праці.
Читайте також: Про роботу в нічний час
Крім того, стаття 11 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-XII «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» гарантує рівне право на працю для громадян похилого віку. Забороняється звільнення з підстав досягнення пенсійного віку або переведення без згоди працівника, якщо змінюються істотні умови праці.
Особливу увагу законодавство приділяє недопущенню вікової дискримінації у вакансіях. Так, стаття 24-1 Закону України від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» забороняє зазначення вікових обмежень у рекламних оголошеннях про вакансії. За порушення передбачено штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Штраф накладається центральним органом виконавчої влади у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Хто здійснює контроль за порушеннями
Контроль за дотриманням антидискримінаційного законодавства здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (стаття 10 Закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»). Статті 14–16 цього ж Закону визначають відповідальність за порушення — від цивільної до кримінальної.
Читайте також: Праця особи з інвалідністю у нічний час, якщо вона дала на це згоду
Особа, яка вважає, що стала жертвою дискримінації за віком, має право звернутися зі скаргою до державних органів, органів місцевого самоврядування, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.
Закон також гарантує право на відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди. Застосування цього права не повинно призводити до упередженого ставлення або інших негативних наслідків для заявника.
Джерело: Управління Держпраці
Знецінення будь-якого трудового потенціалу є недопустимим
У час війни, коли Україна зазнає величезних людських втрат, і хвиля вимушеної міграції забирає мільйони працездатних громадян за кордон, знецінення будь-якого трудового потенціалу є недопустимим. Особливо гостро це стосується вікової дискримінації — ейджизму, який, на жаль, і досі залишається реальністю для багатьох українців старшого віку.
Письмова консультація — замовте послугу від експертів журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Люди з досвідом, знаннями, сформованою відповідальністю та навичками часто опиняються поза увагою роботодавців лише через цифру в паспорті. Це не лише несправедливо, а й економічно необґрунтовано. У воєнний і післявоєнний період держава має спиратись на всіх, хто здатен і хоче працювати. Залучення людей поважного віку — це не лише про зайнятість, це про збереження суспільної стійкості і сплату податків.
В умовах дефіциту кадрів кожен працівник, незалежно від віку, є цінністю. Тому настав час формувати інше бачення — бачення рівних можливостей для всіх поколінь. Без ейджизму, без упереджень, з фокусом на вміння, мотивацію й користь для спільної справи.
Розроблення документів з охорони праці
Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Джерело: пресслужба проєкту WorkSafe.UA Безпека та здоров’я на роботі
