Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про особливості трудових відносин під час воєнного стану», у період дії воєнного стану норми частин першої і другої статті 54 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) не застосовуються. Тобто, в період воєнного стану при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) не скорочується на одну годину, а також тривалість нічної роботи може зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Відповідно до частини третьої статті 54 КЗпП нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.
Робота у нічний час (ст. 54 КЗпП) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час відповідно до статті 108 КЗпП.
Читайте також: Чи можна залучати до роботи у нічний час працівниць під час війни
У разі, коли колективним договором, укладеним на підприємстві, передбачено оплату працю в нічний час вище за державну гарантію, встановлену статтею 108 КЗпП, а відповідно до статті 11 Закону № 2136 дія даного положення колективного договору зупинена за ініціативою роботодавця, має застосовуватися доплата, передбачена на рівні законодавства.
Читайте також: Надурочна робота в період воєнного стану
Джерело: Федерація професійних спілок України
