
Держава системно трансформує політику щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Ключова мета — створити умови, в яких кожна людина, яка хоче і може працювати, отримає таку можливість.
Про це заявила Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович в ефірі телемарафону “Єдині новини”.
«Наш пріоритет — не формальні звіти, а реальні зміни: забезпечити людям з інвалідністю не лише право на роботу, а й можливості та підтримку для працевлаштування», — наголосила міністерка.
За статистикою, в Україні з близько 3 мільйонів людей з інвалідністю працевлаштовані лише 420 тисяч. Це трохи більше ніж 16 %, тоді як у країнах ЄС цей показник перевищує 50 %. Така ситуація вимагає комплексних змін — як у нормативній базі, так і у ставленні суспільства та роботодавців.
Читайте також: За які допоміжні засоби надається компенсація для облаштування робочого місця особи з інвалідністю
Уже з 1 січня 2026 року набуде чинності Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», який:
- поширює 4% квоту на працевлаштування людей з інвалідністю на всі сфери, включно з держорганами;
- змінює підхід до визначення можливостей праці — замість того щоб фокусуватися на обмеженнях, визначає лише ті види робіт, що можуть зашкодити здоров’ю або безпеці;
- впроваджує соціальний супровід для людей з інвалідністю на робочому місці — держава буде фінансувати адаптацію середовища та колективу.
- Окрема увага — заміна адміністративних штрафів на цільовий внесок. Роботодавець матиме вибір: або працевлаштовувати людей з інвалідністю, або сплачувати зменшений внесок до спецфонду, з якого фінансуватимуться програми підтримки працевлаштування.
Читайте також: Про важливі зміни до закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»
«Цей механізм не каральний, а мотиваційний. Ми спростили оплату і зробили її прозорою — щоб роботодавець розумів, на що йдуть кошти», — пояснила Оксана Жолнович.
Також законом передбачені:
- пільговий розрахунок квоти (1 працівник з інвалідністю 1 групи зараховується як двоє);
- компенсацію роботодавцям у випадку зниженої продуктивності;
- розширення держпідтримки для бізнесів, що створюють робочі місця.
За словами Оксани Жолнович, вся ця система базується на індивідуальному підході — від реального оцінювання функціонування людини до підбору потрібних послуг.
«Людина з інвалідністю — повноправний учасник суспільства. Ми змінюємо підходи, щоб кожен мав можливість реалізувати себе й отримати гідну підтримку», — резюмувала Міністерка.
Домедична допомога при термічних опіках — пам’ятка від журналу «WorkSafe.UA. Безпека та здоров’я на роботі»