Практичний кейс. Створюємо інститут уповноважених з ОП на підприємстві

Призначення уповноважених з охорони праці

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці на підприємстві (далі — уповноважений з ОП) призначаються з метою створення системи громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці в разі відсутності на підприємстві професійної спілки. Це визначено ст. 41 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII.

Наявність громадського контролю сприяє більш ефективному функціонуванню системи управління охороною праці (СУОП), яку роботодавець повинен створити.

Роботодавець зобов’язаний надавати всіляку підтримку трудовому колективу у формуванні системи громадського контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.

Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 березня 2007 р. № 56 (далі — Типове положення про уповноваженого з ОП) встановлює такі вимоги:

• обираються уповноважені з ОП:

– простою більшістю голосів;
– відкритим голосуванням;
– на строк визначений загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства або цеху, зміни, дільниці, бригади, ланки тощо;

• чисельність уповноважених з ОП визначається загальними зборами (конференцією) трудового колективу, залежно від конкретних умов виробництва та необхідності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі.

Законодавче підґрунтя для створення інституту уповноважених з охорони праці

Умовою для створення інституту уповноважених з ОП є:

а) скликання загальних зборів трудового колективу, на яких повинні бути прийняті відповідні рішення;

б) внесення змін у колективний договір щодо:

• звільнення від роботи уповноважених з ОП на строк необхідний для виконання ними громадської роботи, зі збереженням за ними середнього заробітку;
• заборону їхнього звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності без згоди найманих працівників.

Питання проведення колективних переговорів, взаємовідносини між сторонами соціального партнерства регулюються такими законодавчими актами:

• Закон України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. № 3356-XII (далі — Закон № 3356);
• Закон України «Про соціальний діалог в Україні» від 23 грудня 2010 р. № 2862-VI (далі — Закон № 2862).

Відповідно до статей 4, 10 Закону 3356, право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод надається сторонам соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог. Укладенню колективного договору, угоди передують колективні переговори. Для ведення переговорів і підготовки проєктів колективного договору, угоди утворюється робоча комісія з представників сторін. Склад цієї комісії визначається сторонами.

Відповідно до ст. 8 Закону № 2862, консультації проводяться за пропозицією сторони соціального діалогу з метою визначення та зближення позицій сторін при прийнятті ними рішень, що належать до їх компетенції.

Сторона-ініціатор направляє іншим сторонам письмову пропозицію із зазначенням предмета консультації та терміну її проведення. Сторони, які одержали таку пропозицію, зобов’язані взяти участь у консультації, спільно погодити порядок і строки її проведення та визначити склад учасників.

Робоча комісія готує проєкти необхідних документів з урахуванням пропозицій, що надійшли від працівників, і приймає рішення, яке оформляється відповідним протоколом.

Узгоджувальні процедури здійснюються з метою врахування позицій сторін, вироблення компромісних узгоджених рішень під час розроблення проєктів нормативно-правових актів. Порядок проведення узгоджувальних процедур визначається органами соціального діалогу.

Читати статтю повністю

Георгій Лесенко, експерт з охорони праці

Вас може зацікавити:

• Охорона праці: працевлаштування осіб з інвалідністю за зразками розвинутих країн
• Охорона праці: якщо за станом здоров’я працівник не може виконувати роботу і відмовився від переведення на іншу посаду
• Охорона праці: чотириденний робочий тиждень на практиці

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»