Миколаївщина входить до трьох найбільш замінованих регіонів України. Очистити її землі від смертоносного російського залізяччя допомагають міжнародні партнери. Команда найбільшої у світі неурядової організації з гуманітарного розмінування «The HALO Trust» працює тут уже рік.
Насамперед увагу приділяють територіям, які були під окупацією або в зоні активних бойових дій. Нещодавно перші 13 розмінованих ділянок загальною площею 360 тис. кв. м команда «HALO Ukraine» передала громадам Баштанського району для подальшого використання у сільгоспвиробництві. Відтепер місцеві мешканці знову зможуть користуватися цією землею: вирощувати врожай, працювати у садах чи випасати худобу. Підписували відповідні документи урочисто на одному з розмінованих полів біля деокупованого села Новопетрівки.
Було поле мінним, стане хлібним
Наш шлях з Миколаєва до Новопетрівки розпочався прохолодним похмурим ранком. Зазвичай на блокпостах баштанської траси часто зупиняють й оглядають автівки, але логотип «HALO Trust» тут вже добре знають, тому пропускали без затримок. Коли звернули на дорогу до Снігурівки, в око впали поля, на яких зеленіла озимина. Це дуже порадувало, адже минулої весни тут ще росли високі бур’яни, під якими «маскувалися» небезпечні боєприпаси.
Раніше писали: Групи розмінування підрозділів Міноборони продовжують очищення звільнених регіонів від вибухонебезпечних залишків війни
Напередодні у цій місцевості пройшли рясні дощі, ділянка, на якій планували провести захід, зовсім «розкисла», тож коли виходили з автівок, опинялися у багнюці. На крайніх метрах цього поля стояли кілочки – розмітка саперів, яку вони ще не встигли забрати. Поряд лежало обладнання для ручного розмінування.
Керівник операційного напрямку південного регіону Ейпріл Перкінс розповіла, що представництво «HALO Trust» розпочало свою діяльність в Україні ще у 2015 році – на території Донбасу. Після початку повномасштабного вторгнення вони перевели своїх працівників з Краматорська, де в них був офіс, до центрального регіону – у Бровари. Відтоді значно розширили свою діяльність і тепер працюють у семи регіонах України, зокрема на Південному напрямку – у Миколаївській та Херсонській областях.
– Ці регіони вважають зонами, які найбільш забруднені вибухонебезпечними предметами в Україні. Саме через це тут трапляється велика кількість неприємних інцидентів. Тільки на Миколаївщині сталося 75 нещасних випадків, коли люди підривалися на боєприпасах. Тож для мене сьогодні дуже почесно брати участь у передаванні громадам області 13 ділянок розмінованої землі, на якій вони можуть спокійно працювати, – сказала Перкінс.
Вона також додала, що наразі роботи з розмінування тривають на 15 ділянках.
Головний керівник групи розмінування Олексій Давидович детальніше розповів саме про ті ділянки, які передавали громадам.
– 19 березня 2023 року тут стався нещасний випадок. Тоді, вперше після деокупації, фермери вирішили обробити поле. Один із трактористів наїхав бороною на міну. Після того тут почала працювати група ручного розмінування. Площа цієї ділянки становить 27,5 тис. кв. м. А разом із прилеглими територіями тут було очищено від боєприпасів 36,5 тис. кв. м. Під час виконання робіт ми знайшли три протитранспортні міни ТМ-62М, під якими були встановлені пастки – протипіхотні боєприпаси. Розмінування на цій ділянці проводили за фінансової підтримки фонду Баффета зі Сполучених Штатів Америки та Німеччини, – розповів Давидович.
За його словами, тут майже два місяці працювала група ручного розмінування з дев’яти осіб.
Читайте також: Ваші дії у разі виявлення вибухонебезпечних предметів
Робокат на підмогу демінерам
Наталя Руденко за фахом перукар-візажист. Але пройшла відповідну підготовку і тепер працює демінером-парамедиком. Її група виявляє вибухонебезпечні предмети і позначає місце їхнього розташування. А знешкодженням займаються інші підрозділи.
– Мені подобається і сам процес роботи, і те, як тут ставляться до питань безпеки. Якщо дотримуватися комплексу стандартних операційних процедур, то вірогідність підриву – мінімальна. А ще у нас тут гендерна рівність. Фізична сила знадобиться хіба для того, щоб перенести сумку з обладнанням. Далі потрібні інші якості, такі як витримка, терплячість, уважність. Це дуже копітка робота, інколи доводиться довго перебирати руками кожну травинку, – розповідає Наталя.
На підтвердження своїх слів вона продемонструвала один із методів пошуку розтяжок за допомогою спеціального щупа.
А ще ця тендітна дівчина вміє керувати робокатами, – це механічні пристрої для розмінування, які мають різне призначення. Одні видаляють трав’яний покрив на замінованій ділянці, інші можуть знешкоджувати вибухонебезпечні предмети певного класу.
У практиці Наталі Руденко було багато неординарних ситуацій, але найбільш запам’яталося, як із робоката злетіла гусениця.
Читайте також: Вимоги до безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах
– Йшов сильний дощ, але ми працювали. Земля «розкисла» і перетворилася на суцільну багнюку, яка налипла на гусениці. У якийсь момент наш робокат цього не витримав і просто «роззувся». Це сталося на ще не очищеній території, тому ми були змушені за допомогою ручного розмінування прокласти до нього стежку, надіти гусеницю і лише тоді використовувати його далі, – згадує Наталя.
Її колега – Владислав Маковкин, переселенець із міста Дружківки Донецької області. Теж закінчив курси демінерів та парамедиків.
– Після початку повномасштабної війни ми з дружиною переїхали до Києва. Від знайомих дізнався, що організація «HALO Trust» перебазувалася з Донеччини у Бровари, а це поряд зі столицею. Влаштувався туди на роботу, працюю вже рік. Брав участь у розмінуванні Київської і Харківської областей. Але найбільше — Миколаївської. Працюємо вахтовим методом: десять днів через чотири, – каже Владислав.
На прохання журналістів він також продемонстрував, як демінери працюють з використанням штатного металошукача і захисного обладнання.
На очищеному полі вирощуватимуть овочі та кавуни
Поки тривала бесіда, настав час підписати документи про передавання розмінованих ділянок. В якийсь момент через густі хмари пробилося яскраве сонечко, наче небеса раділи поверненню ланів до мирної праці.
Знайомимося з Артемом Пекарем – керівником фермерського господарства, яке входить у групу компаній «ПАЕК». Він каже, що близько півтори тисячі гектарів їхніх земель у Снігурівському районі були під окупацією.
– 17 березня 2022 року село Новопетрівку було окуповано. Ми тимчасово виїхали. Але щойно цю територію звільнили, повернулися і почали працювати. До Великої війни ми на 700 га вирощували сонях, а ще на 800 га – зернові. Зустрілися після деокупації з нашими хлопцями, поговорили і вирішили, що нам спочатку потрібно обробити хоча б гектарів 50–60 землі, щоб господарство могло існувати, бо іншого виходу немає. Покинути цю землю не можемо, тому що ми на ній виросли, вона годувала наші сім’ї. Тож, попри небезпеку, почали працювати. Кілька разів підривалися, були навіть повторні випадки там, де вже проходили культиватором, – розповідає фермер.
Він також зазначає, що земля має властивість виштовхувати метал на поверхню, тому постійно на полях щось знаходять. Сьогодні завдяки команді «HALO» вже вдалося очистити майже всю площу сільгоспугідь, за винятком 20 гектарів.
До Великої війни у господарстві працювало 17 людей, сьогодні – вже 35. Збільшення кількості працівників пов’язано з тим, що тут вирішили вирощувати овочі й кавуни. Планується відвести під них 100 га.
ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА: як зберегти життя/здоров’я потерпілого + практичний кейс про правила в умовах бойових дій
Для довідок: 0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua
– Ми всі знаємо, що великі площі на Херсонщині тепер виведено з обробітку. Тож так хочемо підставити плече, щоб наші співгромадяни не відчували гострого дефіциту цієї смачної та корисної ягоди. Кавуни завжди вважали продуктом з Херсонщини, а ми хочемо зробити так, щоб вони були ще й зі Снігурівщини, – ділиться планами аграрій.
Він каже, що також займатимуться вирощуванням овочів «борщового набору», зокрема капусти, моркви, томатів і цибулі.
Іван Гентош, староста Василівського старостинського округу Снігурівської громади
З великою вдячністю відгукується про роботу демінерів «HALO Trust Ukraine» і староста Василівського старостинського округу Снігурівської громади Іван Гентош. Під його опікою перебувають три села: Павло-Мар’янівка, Василівка та Євгенівка, які були під окупацією тривалий час, аж до звільнення Снігурівки. Тому російські загарбники мали вдосталь часу, щоб натикати тут свого смертоносного залізяччя. А згодом ці населені пункти ще й зазнали значної шкоди після підриву Каховської ГЕС. Рівень води тут подекуди перевищував три метри. Не дивно, що чимало людей вимушені були покинути свої домівки. Тепер люди потроху повертаються. Але якщо до Великої війни тут мешкало понад 2250 людей, то нині – близько половини з них.
– Для нашої місцевості роботу «HALO» важко переоцінити, адже тут нерідко люди підривалися на мінах. Їхня команда наразі вже очистила близько трьох кілометрів території вздовж річки Інгулець від Василівки до Євгенівки. Зібрали понад 260 одиниць вибухонебезпечних предметів, переважно протитанкові та протипіхотні міни. Далі від Євгенівки до межі з Херсонщиною забрудненими ще залишаються близько 500 гектарів землі. Це на роки роботи, – каже староста.
Засоби індивідуального захисту — завітайте в магазин проєкту «Охорона праці і пожежна безпека»
За інформацією ОВА, на Миколаївщині потенційно замінованими є понад 750 тис. га земель, що становить 30 відсотків територій. Із них 288 тис. га – це землі сільгосппризначення. На початку цього року обстежено понад 112 тис. га.
І все ж є надія, що подальше розмінування триватиме швидше. Адже якщо донедавна «HALO Trust Ukraine» мала можливість лише виявляти вибухонебезпечні предмети, то тепер отримала дозвіл самостійно їх знищувати.
Алла Мірошниченко
Джерело: Укрінформ
