Сьогодні на території України в умовах постійних бойових дій досить легко знайти предмет, що становить загрозу життю і здоров’ю людини. Так, «небезпечну іграшку» можна побачити в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст і сіл.
Варто зазначити, якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ, визначити набагато складніше.
Що належить до вибухонебезпечних предметів?
Вибухонебезпечні предмети (ВНП) – будь-які боєприпаси, що містять вибухові речовини, матеріали ядерного ділення або ядерного синтезу, а також біологічні та хімічні речовини, до таких предметів належать:
- бомби і боєголовки;
- крилаті і балістичні ракети;
- артилерійські, мінометні, ракетні снаряди;
- боєприпаси до легкої стрілецької зброї;
- міни, торпеди і глибинні бомби;
- піротехнічні матеріали;
- касетні суббоєприпаси та їх контейнери;
- піропатрони та піротехнічні пристрої;
- електропірозапали;
- замасковані та саморобні вибухові пристрої.
Як визначати категорії приміщень з вибухопожежної та пожежної небезпеки — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»
Якщо ви вирішили прогулятись в лісі, а бо знаходитесь в туристичному поході дотримуйтесь правил, які можуть врятувати ваше життя, а саме:
- Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.
- Перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірте ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).
- Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули.
- У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути. Практично всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності!
Пам’ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»
Відвідування лісу
Важливо знати, що, згідно з рішенням обласних військових адміністрацій, ліс НЕ МОЖНА відвідувати у 9 областях України:
- Київській;
- Волинській;
- Житомирській;
- Миколаївській;
- Полтавській;
- Рівненській;
- Сумській;
- Хмельницькій;
- Черкаській.
Така заборона стосується усіх за винятком Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управління оперативних командувань, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Міністерства внутрішніх справ України, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, постійних лісокористувачів.
Що робити в разі виявлення вибухонебезпечного пристрою?
Не підходьте до предмету, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей чи дітей.
Негайно повідомте про знахідку в органи місцевої влади: селищну раду, поліцію, пожежну службу за телефонами 101, 102.
Не заливайте підозрілий предмет рідинами, не засипайте його ґрунтом або чимось та не накривайте його.
Не здійснюйте на підозрілий предмет нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.
Не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
Дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.
Бережіть себе те дотримуйтесь правил поводження з вибухонебезпечними предметами, які можуть врятувати вас від нещасного випадку.
Ольга Апанович, фахівчиня Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області
Джерело: БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА
