У ніч проти неділі, 27 жовтня, Україна перейде на зимовий час — стрілки годинників переведуть на годину назад. Цей перехід мав стати останнім, адже у липні Верховна Рада підтримала проєкт, який скасовує подальші переведення. Однак президент його досі не підписав — і, можливо, не планує цього робити.
Проєкт Закону «Про обчислення часу в Україні» № 4201, який мав скасувати сезонне переведення годинників, депутати підтримали в другому читанні 16 липня.
Відповідно до нього, в останню неділю жовтня Україна мала перейти на зимовий час востаннє і на ньому лишитися.
Згодом законопроєкт підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, і 21 серпня його направили на підпис президенту. Однак Володимир Зеленський його досі не підписав. А для ветування Закону строки вже минули. Деякі із членів у президентській фракції запевняють, що підпису не буде, мовляв:”Спікер це протис, це його ідея, тому, щоб його не ображати, вето не буде, але і підпису теж”.
Читайте також: Щодо проєкту Закону України «Про обчислення часу в Україні» № 4201: думка науковців
За словами членів Ради, все порахували й побачили мінуси для економіки — “вилізли збитки у кілька мільярдів”.
До аргументів проти підписання Закону співрозмовник кореспондента ВВС Україна Віталія Червоненка додав петиції на кшталт “не крадіть наші вечори”, з якими виступали українці.
Тож за такого сценарію українці і далі будуть переходити у березні на літній, а у жовтні — на зимовий час.
Історія законопроєкту № 4201
Автор законопроєкту Руслан Стефанчук подав його ще 2020 року. Документ навіть ухвалили у першому читанні, але це трапилось на початку березня 2021 року, за кілька тижнів до переходу на літній час. Тоді за Закон в цілому не проголосували й ідея пана Стефанчука провалилася, а сам документ повернули на доопрацювання та повторне друге читання.
Пан Стефанчук повернувся до ідеї скасувати переведення і залишитись жити за зимовим, за його словами, природним для України часом, після того, як став новим головою Ради. А вже в липні 2024 року зумів зібрати під це голоси.
UTC+2 чи UTC+3: який час буде в Україні
“Восени ми перейдемо на зимовий час і залишимось на ньому, тобто UTC+2 або київський час”, — анонсувала заступниця голови фракції “Слуги народу” в парламенті Євгенія Кравчук після того, як Рада ухвалила Закон в липні.
Стандарт UTC (Всесвітній координований час) використовують в усьому світі для регулювання часу.
Часові пояси навколо земної кулі описуються як додатне або від’ємне зміщення від UTC — на схід чи захід від нульового меридіана. Відповідно часовий пояс України UTC+2, і цей час називають стандартним київським часом.
Для тих країн і регіонів, де переходять на літній час, зміщення відносно UTC також змінюється (зазвичай +1 година), тобто літній час в Україні UTC+3.
Як зазначають у міністерстві економіки, саме зимовий час, на який цієї неділі перейде Україна, є природним для країни та відповідає її географічному положенню, а перехід на літній час робили з метою ефективного використання світлої частини доби.
Які країни переводять годинники, а які — ні
Станом на 2024 рік перехід на літній час відбувається в більшій частині Європи, Північної Америки, а також деяких країнах Африки, Азії, Південної Америки та Океанії.
Годинники зокрема переводять у всіх країнах ЄС, Великій Британії, Сполучених Штатах (окрім Аризони, Гаваїв і Територій США), у більшій частині Канади, в частині Австралії, Новій Зеландії, Чилі, Єгипті та Лівані. Водночас у більшості країн Африки, Азії та Південної Америки переходу на літній час немає.
Також не переводять годинники у Росії, і через це — на окупованих нею територіях України, де використовують московський час UTC+3.
Історія переведення годинника
В Україні час двічі на рік змінювали з 1981 року — наприкінці березня переходили на літній, а в останній тиждень жовтня — на зимовий.
Традицію переводити годинники у Європі запровадили після Першої світової війни. Таким чином хотіли заощадити електроенергію.
Переведення годинників улітку давало можливість довше користуватись денним світлом. Згодом ця потреба відпала, а у 1970-х, під час нафтової кризи, знову стала актуальною.
Утім, світ давно винайшов інші дієві способи заощаджувати електроенергію. За оцінками чеських вчених, переведення годинників дає змогу заощадити лише 0,34 % електроенергії.
Переведення годинника створює багато незручностей для залізничників та авіадиспетчерів, які мусять постійно двічі на рік змінювати розклад рейсів. Але головне — це вплив цієї традиції на біологічні ритми та здоров’я людей.
“Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб”, — писав пан Стефанчук у пояснювальній записці до свого законопроєкту.
Свого часу про це говорила і колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, а також різні дослідження.
ЄС з 2019 року скасував обов’язкове для всіх країн переведення часу. Однак ці плани досі не реалізовані, і більшість країн Європи продовжують переводити годинники.
У 2011 році спробувала перейти на “постійний літній час” Росія, а слідом за нею й Україна. Тодішній український президент Янукович торгувався з Росією з низки проблем і “питання часу” вважали одним з елементів торгу.
Україна остаточний перехід на літній час швидко скасувала.
Зимовий час: добре чи погано
У 2020, коли законопроєкт подали вперше, у профільному комітеті стверджували, що за даними науковців, саме UTC+2 (тобто зимовий час) є природним для України. Але деякі активісти були проти.
“Для українців це означає, що цілих пів року в Україні буде на годину скоріше наступати ніч”, — говорила колишня політична діячка Тетяна Чорновіл.
Лунало багато голосів, що літні світлі вечори через це опиняться у минулому. Через “зимовий час” влітку рано світатиме. У липні сонце сходитиме о 2.52 ночі, а заходитиме о 19.12. Це буде особливо відчутно на сході.
Читайте також: Українці востаннє перейдуть на зимовий час у 2024 році
Щоб було добре в усіх регіонах, Стефанчук пропонував дописати у Закон, “що органи місцевого самоврядування в разі необхідності можуть рекомендувати час початку робочого дня для підприємств, установ та організацій усіх форм власності на відповідній території”.
Але є ще одна причина для невдоволення. Депутат від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович вказував раніше на те, що через “зимовий час” ми не зможемо синхронізовано жити з Європою.
“Коли в Україні буде перша година, у Бухаресті, який західніше, буде друга”, — говорив політик під час обговорення законопроєкту пана Стефанчука у Раді.
При цьому внаслідок реформи влітку Україна мала б спільний час з Варшавою чи іншими країнами Європи на цьому поясі, які зберігають переведення.
Опитування громадян
Як показували соцопитування, українці також не могли дійти спільної думки щодо цього питання. Наприклад, опитування Research & Branding Group, проведене у жовтні 2021 року, показало, що 42 % схвалювали ідею відмовитись від переведення годинників.
Але 17 % пропонували відмовитись від літнього часу, а 25 % — від зимового. Ще третина опитаних вважали за краще залишити все як є, а 26 % не визначились, як бути.
Читайте також: Здоров’я: як допомогти собі, якщо виникли розлади сну
Джерело: ВВС Україна
