Відповідно до статті 2 Конвенції про права осіб з інвалідністю, дискримінація за ознакою інвалідності – це будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини інвалідності, метою або результатом якого є применшення або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-якій іншій сфері. Вона включає всі форми дискримінації, зокрема відмову в розумному пристосуванні.
Дискримінація в Україні заборонена Конституцією України та низкою інших законів та підзаконних актів. Рамковим законом, який надає узагальнююче визначення дискримінації, визначає її форми та забороняє дискримінацію, зокрема й за ознакою інвалідності, є Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
Читайте також: Робота у нічний час: чи може бути залучена особа з інвалідністю?
Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.
Пам’ятайте, дискримінація за ознакою інвалідності присутня в усіх сферах життя. Вона має безліч причин, починаючи від незнання наших прав і закінчуючи стереотипами та упередженнями стосовно людей з інвалідністю.
Якщо вважаєте, що ви зазнали дискримінації можете звернутись до Національної Асамблеї людей з інвалідністю України за правовою допомогою.
Читайте також: В якому розмірі треба сплатити штраф за невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю і хто здійснює розрахунок
Джерело: Управління Держпраці
