Правила внутрішнього трудового розпорядку: вимоги та порядок прийняття

Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі — ПВТР) підлягають застосуванню до всіх працівників підприємства, які працюють за трудовим договором, без огляду на дату прийому на роботу, тип виконуваної діяльності, посаду, вік, стать тощо. Тому розгляньмо, як визначати склад, структуру й порядок затвердження ПВТР.

Чому важливо мати Правила внутрішнього трудового розпорядку?

Правила внутрішнього трудового розпорядку є одним із локальних документів, які обов’язково перевіряють інспектори праці, адже цьому документу в КЗпП приділено окрему увагу.

ПВТР є локальним нормативним документом під час:

• прийняття, переведення та звільнення працівників;
• здійснення контролю за дотриманням трудової дисципліни;
• підготовки розпорядчих документів керівництва.

Міністерство соціальної політики України в листі від 28 грудня 2017 року № 568/0/22-17/134 однозначно наголошувало, що відсутність у роботодавця ПВТР є порушенням законодавства про працю, що може призвести до штрафу для роботодавця в розмірі мінімальної заробітної плати (абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП), тобто у 2024 році — 8000 грн. Крім того, посадових осіб підприємства може бути притягнено до адміністративної відповідальності (ч. 1 ст. 41 КУпАП). У цьому разі штраф становить від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн).

А роботодавці, винні в порушенні законодавства про працю, несуть фінансову (ст. 265 КЗпП) й адміністративну відповідальність (ст. 41 КУпАП).

Утім, не варто ігнорувати й той факт, що роботодавець сам має бути зацікавлений у наявності ПВТР, адже в разі виникнення спору з працівником, який порушив трудову дисципліну, вирішальне значення має те, чи був працівник ознайомлений під підпис із ПВТР, які він і порушив. Зазвичай в Україні письмові трудові договори укладають нечасто, адже здебільшого їх використання не є обов’язковим. Тому в разі судового розгляду спору між роботодавцем і працівником підпис працівника про ознайомлення з ПВТР буде важливим доказом.

Крім того, слід ураховувати, що ПВТР як локальний документ матиме значення і для інших ситуацій. Наприклад, відповідно до пп. 2 п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 у разі настання нещасного випадку на виробництві його визнають пов’язаним із виробництвом, зважаючи на таке:

«52. Обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов’язаними з виробництвом, є:
<…>
2) перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;<…>»

Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці
Замовити 0 (800) 219-977

Що має бути вказано в ПВТР?

Згідно зі ст. 29 КЗпП до переліку документів, з якими роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника до початку роботи, входять ПВТР. І логічно, адже саме в цьому документі визначають:

• обов’язки працівника (у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше вже було застосовано заходи дисциплінарного стягнення, роботодавець має право ініціювати його звільнення (п. 3 ст. 40 КЗпП));
• тривалість щоденної роботи (зміни) (ст. 52 КЗпП);
• час початку й закінчення щоденної роботи (зміни) (ст. 57 КЗпП); у тому числі категорії працівників із режимом гнучкого робочого часу (ст. 60 КЗпП), ненормованим робочим часом;
• порядок чергування працівників у змінах за умови змінних робіт (ст. 57 КЗпП);
• час початку й закінчення перерви (ст. 66 КЗпП);
• заохочення працівників за успіхи в роботі (ст. 143 КЗпП);
• зобов’язання працівників щодо охорони праці (ст. 159 КЗпП);
• правила поведінки на підприємстві (в установі, організації), які можуть містити положення про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом (зокрема, інформації, що становить державну чи комерційну таємницю), а також про умови роботи з конфіденційною інформацією (ст. 142 КЗпП).

Під час розроблення проєкту ПВТР можна також урахувати рекомендації Мінсоцполітики щодо внесення до Правил таких положень, які матимуть практичне значення для розв’язання низки поточних питань трудового процесу:

• можливість харчування протягом робочого часу на тих роботах, де через умови виробництва неможливо встановити перерву (лист Мінсоцполітики від 22 червня 2007 року № 199/13/116-07);
• необхідність присутності або відсутності працівників на роботі в разі простою (листи Мінсоцполітики від 23 жовтня 2007 року № 257/06/187-07, від 4 жовтня 2013 року № 179/06/186-13);
• порядок обліку з’явлення працівника на робочому місці та залишення робочого місця (лист Мінсоцполітики від 4 жовтня 2013 року № 179/06/186-13);
• строк, протягом якого працівник зобов’язаний надати листок непрацездатності в паперовій формі після хвороби;
• порядок виходу на роботу працівника в день вибуття у відрядження / прибуття з відрядження;
• порядок передання справ працівниками, що звільняються або переводяться на іншу посаду, тощо.

Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці
Замовити 0 (800) 219-977

Визначення складу та структури ПВТР

Зазвичай для розроблення ПВТР керуються Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затвердженими постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 липня 1984 року № 213 (далі — Типові правила № 213), але з урахуванням вимог чинного законодавства. Доцільно в ПВТР передбачити такі розділи:

1) порядок прийняття на роботу та звільнення працівників;
2) основні обов’язки працівників;
3) основні обов’язки адміністрації;
4) час початку й закінчення роботи, а також час закінчення роботи в передвихідні та передсвяткові дні;
5) порядок роботи за умови змінного графіка (за потреби);
6) час, наданий для відпочинку, харчування, обігріву;
7) порядок надання щорічних відпусток;
8) порядок та строки виплати заробітної плати;
9) порядок видання розпоряджень щодо роботи;
10) порядок ознайомлення із загальними інструкціями з охорони праці та пожежної безпеки;
11) види заохочень за успіхи в роботі та стягнень за порушення трудової дисципліни.

Цей перелік розділів не є виключним, адже роботодавець може його доповнити й іншими питаннями, зважаючи на специфіку діяльності підприємства, виробничого процесу тощо.

ПВТР поширюються на всіх працівників, які працюють на підприємстві за трудовим договором, незалежно від часу прийняття на роботу, виду виконуваної роботи, посади, віку, статі тощо. Тому потрібно зважати на те, що в разі, якщо деякі положення ПВТР стосуються лише окремих категорій працівників, то про це окремо потрібно вказати з визначенням відповідного переліку посад або робочих місць.

АУДИТ ОХОРОНИ ПРАЦІ — незалежна комплексна перевірка підприємства на відповідність законодавству України
0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua

Затвердження ПВТР

У ст. 142 КЗпП зазначено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначають у ПВТР, які затверджують трудові колективи за поданням власника або вповноваженого ним органу та виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.

Отже, роботодавець не може затвердити ПВТР одноосібно, тобто лише своїм наказом (розпорядженням). А в разі неналежного затвердження ПВТР їх може бути визнано недійсними.

У разі якщо на підприємстві немає профспілки або профспілкового представника, то проєкт ПВТР може розробити роботодавець, тобто за його дорученням це можуть зробити:

• заступник директора;
• юридичний відділ;
• інший фахівець підприємства чи особа, залучена на договірних засадах.

Під час розроблення проєкту ПВТР можна також залучати обраних представників працівників підприємства ч. 2 ст. 4 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2862-VI «Про соціальний діалог в Україні».

Затвердження трудовим колективом ПВТР відбувається на загальних зборах, а ухвалене рішення оформлюють протоколом загальних зборів трудового колективу (див. зразок), який мають підписати голова та секретар зборів.

За потреби до ПВТР можна вносити зміни. Це роблять у тому самому порядку, у якому їх було ухвалено.

Затверджені ПВТР вводять у дію наказом, у якому має бути вказано порядок ознайомлення працівників із цими Правилами. Зазвичай це роблять через ознайомлення під підпис. Окрім того, ПВТР доцільно розмістити в цехах (відділах) на видному місці, як рекомендується в п. 34 Типових правил № 213.

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА: як зберегти життя/здоров’я потерпілого + практичний кейс про правила в умовах бойових дій
Для довідок: 0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua

Джерело: ЛІГА:ЗАКОН