Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Здоров'я

Захист від «екзотичних» захворювань у відрядженні за кордон

Відрядження за кордон сьогодні не є чимось екстраординарним не лише для великих підприємств, а й навіть для малих. І не завжди ці відрядження — до сусідніх Білорусі чи Польщі. Іноді фахівцеві доводиться виїжджати до Азії чи Африки, де на нього чекають, крім екзотичних тварин, не менш екзотичні хвороби.

У статті розглядається як мінімізувати ризики захворіти у відрядженні на:
1) відомі нам з книжок та фільмів малярію та жовту лихоманку;
2) загадкові парагонімоз, шистосомоз та лейшманіоз.

Сьогодні вже нікого не здивуєш поїздкою за кордон — як у близьке, так і в далеке зарубіжжя. І це не може не радувати. Однак якщо із Західної Європи мандрівники, як правило, повертаються з купою яскравих вражень та гостинцями, то з подорожі до екзотичних субтропічних та тропічних країн, крім захоплюючих вражень та гостинців, можна привезти ще й невеселі «сувеніри».

Йдеться про екзотичні хвороби, або, як їх ще називають, хвороби мандрівників, на зустріч з якими ніхто не сподівався. «Чому ж було не вивчити ситуацію заздалегідь?» — питає себе кожен, кого спіткала подібна неприємність. А й справді, чому?

«Злитися з природою!»

Авжеж, найперше, що хочеться зробити, потрапивши в мальовничий ліс, в гори чи до моря — впасти у зелену траву (на теплий пісок, у воду) і насолодитися природою від душі. В ці хвилини не хочеться думати, що саме тут ти можеш зустрітися з небезпекою. Хоча, зрештою, ніхто не гарантує, що ви не підхопите того ж таки кліща, який переносить небезпечну хворобу Лайма, недалеко від дому, вигулюючи собаку у найближчому парку… Особливість тропічних інфекцій у тому, що приїжджі перед ними беззахисні — через власну легковажність та слабкий імунітет.

Ускладнює ситуацію те, що ви в чужій країні, де процес лікування може бути пов’язаний з рядом формальностей, та й коштуватиме недешево, навіть за наявності медичної страховки.

Мучить спрага, а вода у річечці здається такою кришталево чистою? Перестрахуйтесь, утримайтесь від першого пориву — щоб не підчепити інфекцію — в жарких країнах збудники різноманітних хвороб чудово почуваються у такій воді. Є спокуса скуштувати апетитний фрукт просто біля прилавка на ринку чи у місцевих селян? Подумайте, адже на немитих плодах можуть виявитись яйця гельмінтів чи збудники кишкових інфекцій.

Перегрівся чи застудився…

Перебування у тропічних країнах таїть в собі чимало небезпек. Адже в жаркому кліматі привільно почуваються збудники хвороб — різні віруси, мікроорганізми й паразити. Там же бігають, літають і плавають чимало носіїв екзотичних захворювань: починаючи від гризунів і мавп і закінчуючи сумнозвісною мухою цеце. Вся ця живність може забажати познайомитися з гостями ближче і завдати вам чимало неприємностей.

Небезпека екзотичних хвороб полягає ще й у тому, що часто вони починаються після повернення на батьківщину і виглядають як звичайна застуда або грип. У людини підвищується температура, вона відчуває біль у шлунку, нудоту, слабкість. У більшості випадків такі симптоми є наслідком реакліматизації — призвичаювання організму до нового, після тропіків, клімату середньої смуги. Але іноді це ознака небезпечної хвороби-іноземки, що засіла в організмі.

Більшість екзотичних хвороб передається через рот разом з їжею і водою, недостатньо просмаженою рибою або м’ясом. Наприклад, таким поширеним захворювання як амебіаз (амебна дизентерія), або як її ще називають, хвороба дипломатів, можна заразитися навіть в майже рідній нам Туреччині. Збудник цієї напасті — найпростіша амеба, про яку нам відомо зі шкільних уроків біології. Найчастіше хвороба призводить до виникнення виразкового коліту: у людини підвищується температура, починається розлад шлунку. Інколи збудник проникає в організм через ніс. Згодом, через кілька місяців або навіть років після зараження, в печінці або мозку, куди проникає амеба, виникають гнійні запалення.

Якщо вчасно не діагностувати хворобу, тропічна епопея може мати драматичні наслідки.

Ці смачні заморські делікатеси…

Любите пробувати екзотичну кухню? Будьте обережні. Устрицями, креветками та іншими морепродуктами можна не лише отруїтися, а й підхопити з їх допомогою парагонімоз. Ця кишкова інфекція дає про себе знати через шість тижнів після зараження: у людини починається задишка, кашель. У цьому випадку лікарі часто ставлять помилковий діагноз: бронхіт або пневмонія. Час іде, недуга прогресує і, якщо вчасно не розпочати адекватне лікування, це може призвести до серйозних ускладнень.

Небезпечні у південних країнах також прісні водойми. Це справжні розсадники гельмінтів та інших паразитів і хвороботворних мікробів. Просто поблукавши босоніж по траві на березі африканської чи індійської річки або посидівши на піску в мальов ничій тайській бухті, можна завдати собі клопоту. Невидимі для наших очей, в тропічному ґрунті ко пошаться мікроскопічні черв’яки, які без жодних зусиль спроможні проникнути в організм навіть через неушкоджену шкіру. Освіжившись у чудовому ставочку десь у Конго, можна підчепити шистосомоз. За даними ВООЗ, ним можна заразитися в 74 країнах Азії, Африки та Південної Америки. Паразити оселяються в кровоносних судинах людини і починають відкладати яйця. Спочатку з’являється свербіж шкіри, підвищується температура, а потім до цих симптомів додається пронос і сеча забарвлюється кров’ю. Якщо вчасно не розпочати лікування, на пізніх стадіях хвороба може призвести до інвалідності.

«А за ним комарики…»

Ще одна небезпека для туристів — тропічні комахи. Вони переносять такі небезпечні захворювання як малярія, лейшманіоз.

До речі, від малярії у світі кожні 12 секунд помирає одна людина. Симптоми цієї хвороби, як правило, з’являються через кілька днів після укусу комахи. Це підвищення температури, головний біль, біль в м’язах і правому підребер’ї. Вакцини від малярії немає, але існують препарати, які можна приймати для профілактики.

Малярія

Передається людям через укуси інфікованих самок комарів виду Anopheles. 2015 році спалахи малярії спостерігались у 91-й країні світу. Втішає лише те, що існують профілактичні заходи та препарати для її лікування. У 2010–2015 рр. захворюваність на малярію серед груп ризику (частота нових випадків) впала у всьому світі на 21 %. За цей же період смертність від малярії серед груп ризику знизилася на 29 % у всьому світі. Найбільша частка випадків захворювання припадає на африканські країни, особливо південної частини материка.

Люди, які вирушають у країни, потенційно небезпечні щодо малярії, у відрядження, на навчання, роботу або відпочинок, напередодні неодмінно мусять проконсультуватися у терапевта або у лікаря-інфекціоніста. Лікар допоможе підібрати протималярійні препарати, які потрібно приймати перед від’їздом, під час перебування в країні та після повернення додому.

ВАЖЛИВО

Якщо після повернення з далекої подорожі у вас з’явився озноб, різко «підскочила» температура тіла, зник апетит, не займайтеся самолікуванням — одразу зверніться до інфекційного відділення. Це можуть бути симптоми малярії. У лікарні вам зроблять відповідні аналізи крові і при виявлення збудника захворювання призначать, відповідний курс лікування. Від оперативності звернення залежить успіх терапії

Підступна малярія може «вичікувати». Залежно від виду збудника і міцності імунітету людини, хвороба проявляється в різний час. Так, триденна малярія може нагадати про себе протягом трьох років, чотириденна — в період від чотирьох-п’яти і більше. Малярія дуже виснажує організм. Хворий відчуває слабкість, біль в м’язах, сухість у роті. Потім починаються напади: лихоманка, «стрибки» температури тіла час від часу до 40–41 °С. Можуть з’являтися й інші симптоми. Далі порушуються функ ції органів і систем, зокрема печінки, нирок, кровотворної системи. Якщо протималярійні препарати приймались нерегулярно, хвороба може виникнути через великий проміжок часу після інфікування. Ось чому при найменшому нездужанні та підвищенні температури необхідно звернутися до лікаря, повідомивши його про перебування у місцевості, де існував ризик зараження.

Лейшманіоз

Так називають ряд інфекцій, спричинених джгутиковими найпростішими роду Leishmania, які паразитують внутрішньоклітинно та переносяться самками москітів.

Прояви захворювання з’являються через 3–12 місяців після зараження (в азіатському регіоні вже в перший місяць після зараження). Лейшманіоз вісцеральний східно-африканський відрізняється вузлуватим ураженням шкіри, що нерідко покривається виразками, з подальшим ураженням внутрішніх органів. Лейшманіоз вісцеральний індійський (кала-азар, лихоманка ассамська, лихоманка дум-дум) поширений в Східній Індії та Бангладеш, відрізняється темним забарвленням шкіри в зв’язку з ураженням кори надниркових залоз. Проявляє себе лихоманкою. Напади гарячки тривають, поступово згасаючи, протягом 2–8 тижнів. Далі напади проявляються з нерегулярними інтервалами. Додається діарея, збільшуються печінка і селезінка, спостерігаються набряки. У осіб зі слабкою пігментацією шкіри можливі сіруваті плями на обличчі та голові. Нерідко розвивається анемія.

Лейшманіоз шкірний характерний для вологих лісів Центральної і Південної Америки; джерело — великі лісові гризуни. Зазвичай реєструють у робітників, зайнятих на лісових і дорожніх роботах, серед населення лісових селищ. Ознаки шкірного лейшманіозу з’являються через 1–4 тижні після укусу носія. Лейшманіоз шкірно-слизовий поширений в лісах Південної Америки на схід від Анд, протікає з великим ураженням шкіри, з часом — слизових оболонок, зазвичай верхніх дихальних шляхів, іноді з глибоким руйнуванням м’яких тканин і хрящів.

ВАЖЛИВО

Усім, хто вирушає до Бразилії, Еквадору або до Ефіопії, неодмінно треба проконсультуватися з інфекціоністом і зробити вакцинацію проти жовтої лихоманки

Жовта лихоманка

Багато країн Африки та Південної Америки можуть «похвалитися» такою небезпечною хворобою, як жовта лихоманка. Її перші ознаки — легкий озноб, що швидко переходить у лихоманку: температура тіла підвищується до 39–40 °С. Така температура тримається три-чотири дні, потім падає, а через день або два знову піднімається. Хворий скаржиться на болі в кістках, в м’язах спини, попереку. Далі починається нудота, починають кровити ясна.

Хвороба легіонерів

Варто знати, що підхопити серйозну інфекцію можна навіть у відносно безпечній Європі. Йдеться про так звану хворобу легіонерів, яка трапляється тільки в цивілізованих країнах. Її симптоми такі ж, як у тяжкої пневмонії. Збудник цієї хвороби «поселяється» у воді, якою наповнюють кондиціонери, тому ризик занедужати існує навіть у престижних готелях з хорошою системою кондиціонування.

Заходи профілактики

  • Пийте тільки кип’ячену або бутильовану воду.
  • Ретельно мийте овочі та фрукти.
  • Уникайте страв з прісноводної риби або м’яса з кров’ю.
  • Не вживайте вуличної їжі
  • Не купайтесь у прісних водоймах.
  • Не засмагайте на пляжі без підстилки.
  • Не ходіть босоніж по землі або піску.
  • Користуйтесь репелентами від комах (їх потрібно наносити на одяг та відкриті ділянки тіла).
  • Добре захищають від комах і протимоскітні сітки.
  • Уникайте контакту з тропічними тваринами та птахами.

Підготовлений — значить захищений

Любите екзотику, сафарі та тропіки? Вас направляють у відрядження до екзотичної країни? На здо ров’я. Проте, перш ніж вирушати в подорож, проконсультуйтесь у лікаря щодо того, якими хворобами можна заразитися в тому чи іншому регіоні. Фахівець дасть вам необхідні рекомендації і, якщо потрібно, порадить зробити щеплення, наприклад, від гепатиту А, черевного тифу, жовтої лихоманки тощо. Але якщо все ж після повернення з якого-небудь екзотичного куточка у вас з’явилися симптоми, схожі на застуду, алергію чи харчове отруєння, поспішіть до фахівців. Перестрахуватися в цьому випадку не буде зайвим, аби потім за екзотичний відпочинок не довелося розплачуватися власним здоров’ям.

Автор: лікар-профпатолог Мар’яна Задорожна

Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека».

Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!

 

Розсилка новин