За інформацією, що надходить до Держпраці, значна кількість атракціонів вичерпала визначений термін експлуатації, експлуатуються атракціони, що не пройшли належно технічний огляд. Атракціони (стаціонарні, пересувні та мобільні) не мають належної експлуатаційної документації. Окремі суб’єкти господарювання починають роботу без додержання визначених вимог щодо отримання дозволу на експлуатацію об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Відповідна ситуація може призвести до травмування людей, зокрема обслуговуючого персоналу та дітей.
Нагадуємо, що до атракціонів згідно п. 2.1.1. НПАОП 92.7-1.01-06 відносяться пристрої або комбінація пристроїв, які пересувають або спрямовують відвідувача (відвідувачів) заданою траєкторією або в певній зоні з метою розваги, або інші пристрої, використовувані в місцях дозвілля населення для розваги й активного відпочинку. Зокрема, відповідно до п. 1.2. НПАОП 92.7-1.01-06 до атракціонів відносяться каруселі, гойдалки, качалки, катальні гори, гірки, колеса огляду, вежі, дороги, автодроми, катапульти, атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному тросі тощо), водні гірки, спуски, спортивні (у тому числі силові) тренажери, тири, батути, обладнання дитячих ігрових майданчиків (у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, гірки) тощо.
Залежно від видів небезпек, що виникають під час користування, експлуатації та обслуговування, наведені атракціони згідно п. 3.1.3. НПАОП 92.7-1.01-06 можуть належати до обладнання підвищеної небезпеки для життя відвідувачів і обслуговуючого персоналу, а саме:
- атракціони з механізованим приводом з підійманням посадкових місць (відвідувачів) від рівня посадкової площадки на висоту: більше 2 метрів — для дитячих атракціонів і 3 метрів — для дорослих незалежно від швидкості обертання;
- каруселі з механізованим приводом: вертикальні, горизонтальні, нахилені, із складною траєкторією руху — з лінійною швидкістю посадкових місць більше 0,5 м/с незалежно від висоти підіймання;
- автомобілі, що зіштовхуються, швидкісні автомобілі, картинг з вільною траєкторією руху самохідних засобів (електромобілів) без підіймання, швидкість руху яких більше 4 м/с;
- атракціони будь-якої конструкції з лінійною швидкістю руху посадкових місць (відвідувачів) більше 5 м/с;
- гойдалки механізовані та немеханізовані, які обертаються або з кутом відхилу посадкових місць на величину більше 45 град. і підійманням кабін (посадкових місць) більше 1,5 м;
- атракціони механізовані з гідравлічним або пневматичним приводом посадкових місць (кабін, платформ);
- вежі вільного падіння;
- атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному канаті тощо).
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров’я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності. Водночас, у зв’язку зі змінами періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) визначеними нормами законодавства, останнім часом кількість проведених територіальними органами Держпраці перевірок атракціонної техніки в населених пунктах та парках відпочинку мінімізовано.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» (далі — Закон), який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні і організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, території загального користування, парки, рекреаційні зони, сади, сквери, площі, сквери, пляжі, території підприємств, установ, організацій, прибудинкові території тощо віднесено до об’єктів сфери благоустрою населених пунктів. Згідно з підпунктом 8 п. 1 ст. 21 Закону обладнання (елементи) дитячих спортивних та інших майданчиків віднесено до елементів благоустрою. При цьому, пунктом 1 ст. 20 Закону здійснення благоустрою населених пунктів визначено за місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Згідно до п. 4 ст. 20 Закону рішення місцевих органів обов’язкове для громадян.
Ст. 39 Закону передбачено, що державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.
Крім того у відповідності до вимог ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Джерело: Управління Держпраці
