Нещасні випадки розслідуються відповідно до вимог «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі – Порядок).
У разі отримання інформації про нещасний випадок роботодавець, відповідно до статті 22 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці», зобов’язаний організовувати розслідування та вести облік всіх нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
Читайте також: Інформація про заходи щодо мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків, проведені у січні 2024 року
Проте роботодавці здебільшого нехтують вимогами Порядку, а працівники, що отримали травми, не знають своїх прав щодо проведення розслідування нещасних випадків або йдуть на домовленість і приймають пропозиції свідчити, що ушкодження сталося в побуті.
Отже, прихований нещасний випадок на виробництві – нещасний випадок, про який роботодавець, потерпілий або працівник, який його виявив, не повідомив у встановлений Порядком строк відповідним органам та установам, та/або нещасний випадок, розслідування якого не проведено комісією підприємства (установи, організації).
Приховування роботодавцем факту нещасного випадку позбавляє працівника його конституційного права на соціальний захист.
Законодавством України передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне повідомлення про нещасний випадок на виробництві центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (Держпраці).
Читайте також: Безпекові особливості виконання робіт у разі припинення електропостачання: методичні рекомендації
Джерело: Управління Держпраці
