Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Новини

Повернутися до переліку новин

Нагадуємо про обмеження в застосуванні праці жінок

Згідно зі ст. 174 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню).

Забороняється також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких роботі та робіт із шкідливими і небезпечними умова праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Відповідно до ст. 175 КЗпП залучення жінок до робіт в нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.

Зазначені у ч. 1 ст. 175 КЗпП обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї. Частина 3 ст. 175 КЗпП дозволяє поширити правило про обмеження використання праці жінок у нічний час на підприємство будь-якої організаційно-правової форми, у якому в силу фактичних обставин працівниками є лише члени однієї сім’ї. При цьому не має юридичного значення склад засновників підприємства. Члени однієї сім’ї — це особи, які спільно проживають і господарюють.

Статтею 176 КЗпП не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок та жінок, що мають дітей віком до трьох років. Угода сторін трудового договору, яка суперечить цьому правилу, не допускається.

Залучення жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей — інвалідів до надурочних робіт і направлення їх у відрядження передбачено ст. 177 КЗпП. Жінки, що мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди.

Статтею 178 КЗпП передбачено, що вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації.

Згідно ч. 3 ст. 178 КЗпП жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі, неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років.

Якщо заробіток осіб, зазначених у частині першій і третій цієї статті на легшій роботі є вищим, ніж той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.

З ч. 1 ст. 178 КЗпП випливає, що робота, на яку переводиться вагітна жінка відповідно до медичного висновку, повинна мати дві ознаки (одночасно бути легшою і виключати вплив несприятливих факторів) наявність обох ознак — не обов’язкова. Якщо вагітна жінка працює на легкій роботі, пов’язаній з впливом несприятливих виробничих факторів, то вона може бути переведена на аналогічну роботу, не пов’язану з впливом таких факторів. Якщо ж жінка працює на робочому місці, де немає несприятливих виробничих факторів, але відповідно до медичного висновку вона має потребу в переведенні на легшу роботу, то власник зобов’язаний перевести її на таку роботу.

Якщо власник вчасно не вирішує або не може вирішити питання про переведення жінки на легшу роботу, яка виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вагітна жінка до переведення на таку роботу підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку.

Слід звернути увагу на ту обставину, що термін «звільнення від роботи», що вживається у ч. 2 ст. 178 КЗпП, не можна ототожнювати з поняттям «звільнення з роботи». Звільнення від роботи в контексті ст. 178 КЗпП означає, що трудові правовідносини зберігаються, продовжується дія трудового договору, але жінка-робітниця тимчасово не несе обов’язку виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, звільняється від цього обов’язку із збереженням середньої заробітної плати. Середня заробітна плата при цьому розраховується виходячи з заробітку за два календарних місяці, що передують місяцю у якому жінка була перший день звільнена від роботи.

Джерело: Управління Держпраці



Розсилка новин