Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Новини

Повернутися до переліку новин

Електромагнітне випромінювання. Частина 2

Частина 1

Вплив на організм людини

У разі дії на працівника електромагнітного поля (далі — ЕМП), параметри якого перевищують граничнодопустимий рівень, можливі гострі та хронічні форми порушення фізіологічних функцій його організму. Такі порушення виникають у результаті дії електричного складника ЕМП на нервову систему, а також на структуру кори головного та спинного мозку, серцево-судинну систему.

Здебільшого, такі зміни в діяльності нервової та серцево-судинної системи мають зворотний характер. У результаті тривалої дії вони накопичуються, підсилюються з плином часу, але, як правило, зменшуються та зникають за умови припинення впливу та поліпшення умов праці.

Тривалий та інтенсивний вплив ЕМВ призводить до стійких порушень в організмі людини та захворювань. Сумісна дія випромінювань широкого діапазону може викликати радіохвильову хворобу. Тяжкість її наслідків безпосередньо залежить від напруженості ЕМП, фізичних особливостей різних діапазонів частот, тривалості впливу, умов навколишнього середовища, а також від функціонального стану та стійкості організму до впливу різних чинників, його адаптаційних можливостей.

Навіть за дуже невеликої інтенсивності ЕМВ, яка незначно перевищує гігієнічні нормативи, збільшується ризик виникнення загальних захворювань, захворювань органів дихання, травлення тощо.

У результаті дії на організм людини ЕМВ у діапазоні 30 кГц — 300 МГц виникає загальна слабкість, підвищена втома, порушення сну, головний біль і біль у ділянці серця. З’являється роздратованість, втрачається увага, сповільнюються рухово-мовні реакції. Виникає низка симптомів, що свідчать про порушення роботи окремих органів — шлунка, печінки, підшлункової залози. Погіршуються харчові та статеві рефлекси, діяльність серцево-судинної системи, фіксуються зміни показників білкового та вуглеводневого обміну, змінюється склад крові, зафіксовані зміни на рівні клітин.

Систематична дія ЕМВ високої та надвисокої частоти на організм людини викликає підвищення кров’яного тиску, трофічні явища (випадіння волосся, ламкість нігтів). ЕМВ спричиняє зміну поляризації молекул та атомів, які є складовою частиною клітин, у результаті чого виникає небезпечне нагрівання. Надмірне тепло завдає шкоди як окремим органам, так і всьому організму людини.

Унаслідок тривалого та інтенсивного впливу ЕМВ у працівників можуть виникати профзахворювання. Найчастіше в тих, які працюють у сферах радіомовлення, телебачення та зв’язку, надання медичних послуг (зокрема, у кабінеті фізіотерапії), а також у тих, які здійснюють термічне оброблення металів, деревини та інших матеріалів або нагрівання і зварювання діелектриків за допомогою ЕМВ.

У разі інтенсивності випромінювань близько 20 мкВт/см2 реєструється зменшення частоти пульсу, зниження артеріального тиску, що є явною реакцією на опромінення. В осіб, які раніше потрапляли під дію опромінення, може навіть підвищуватися температура шкіри.

За інтенсивності 6 мВт/см2 відбуваються зміни у статевих залозах, складі крові, а також помутніння кришталика ока. Далі порушується процес зсідання крові, виникають зміни в умовно-рефлекторній діяльності, корі головного мозку, клітинах печінки. Таке випромінювання призводить до підвищення кров’яного тиску, розриву капілярів і крововиливів у легені та печінку.

Випромінювання інтенсивністю до 100 мВт/см2 спричиняє стійкі зміни серцево-судинної системи, гіпотонію, двобічну катаракту. Подальше опромінення чинить помітний вплив на тканини організму і викликає больові відчуття.

У разі перевищення інтенсивності до 1 Вт/см2 одним із серйозних ефектів дії електромагнітних хвиль у діапазоні НВЧ на організм людини є дуже швидка втрата зору. На нижчих частотах такого ефекту не відбувається, тому він вважається специфічним для НВЧ діапазону. Ступінь пошкодження переважно залежить від інтенсивності та тривалості опромінення.

Інтенсивне НВЧ опромінення відразу викликає сльозотечу, подразнення слизової оболонки очей, звуження зіниці. Після нетривалого (до двох діб) прихованого періоду спостерігається погіршення зору, що посилюється під час повторного опромінення і свідчить про кумулятивний характер пошкоджень.

Організм людини здатен відновлювати пошкоджені клітини, хоча для цього за сприятливих умов потрібно багато часу. Однак, із збільшенням часу та інтенсивності впливу електромагнітних випромінювань пошкодження набувають незворотного характеру. У результаті безпосереднього впливу випромінювання на око відбувається пошкодження рогівки. Серед усіх тканин ока найбільшу чутливість у діапазоні 1–10 ГГц має кришталик. Значні пошкодження кришталика зумовлені тепловим впливом НВЧ (у разі щільності потоку енергії понад 100 мВт/см2). За малої інтенсивності помутніння спостерігаються тільки в задній ділянці кришталика, за великої — по всьому його об’єму.

Частина 3

Джерело: Управління Держпраці



Розсилка новин