Атестацію робочих місць проводити потрібно. Але дотримуючись усіх нюансів відповідного процесу.
Здається, усі учасники трудових відносин повинні розуміти, яку важливість і необхідність мають працівники для створення нешкідливих та безпечних умов праці, маючи своє особисте робоче місце. Проте, на практиці роботодавець не дуже турбується, і сам працівник повинен би бути обізнаним щодо умов праці на своєму робочому місці, особливо коли йдеться про професії зі Списків № 1 та № 2. Тому працівник отримає пенсію на пільгових умовах, лише при умові належного підтвердження.
Головна мета атестації робочих місць за умовами праці регулює відносини між роботодавцями та працівниками в реалізації їх прав, щодо охорони здоров’я та безпечних умов праці, пільг та компенсацій за роботу в несприятливих умовах. Насправді промислові галузі без робочого місця для робітника не існують, звісно кожне з них потрібно зробити нешкідливим та з безпечними умовами праці. Або забезпечити належні компенсації.
Це перед усім турбота роботодавця. Для вирішення цього питання він повинен вивчити та застосувати належним чином наступні нормативні акти:
- Постанову Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 1 серпня 1992 р. № 442.
- Методичні рекомендації, затверджені постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 р. № 41.
Згідно ст. 7 Закону № 2694 встановлено право працівника на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці, право на безоплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням.
Не проведення атестації робочих місць за умовами праці, або не своєчасне проведення призводить до відповідальності роботодавця. Отже, аби уникнути нервові потрясіння, та судові позови, керівники підприємств повинні виконувати відповідні вимоги законодавства.
Джерело: Управління Держпраці
