Мінекономіки наголошує на неправомірності застосування роботодавцем до працівника заходів примусу та/або дисциплінарного стягнення за відмову вакцинуватися від COVID-19. Для цього видали відповідний лист-роз’яснення.
Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення (ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).
В ст. 21 КЗпП не допускається будь-яка дискримінація у сфері праці, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно, зокрема від стану здоров’я.
Роботодавець може звільнити працівника, зокрема, у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Проте таке звільнення проводять лише на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок стану здоров’я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки чи їх виконання протипоказано за станом здоров’я (п. 21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9).
Однак звільнення працівника з цієї підстави не є заходом дисциплінарного стягнення.
Якщо говорити про порушення трудової дисципліни, то під ним розуміють невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків. Тож, відмова працівника від вакцинації не може вважатися порушенням трудової дисципліни.
Тому не вбачається правових підстав у роботодавця примушувати працівників вакцинуватися від COVID-19 та/або притягати їх до дисциплінарної відповідальності за відмову вакцинуватися від цієї хвороби.
Джерело: ЛІГА:ЗАКОН
