Наше підприємство має намір отримати дозвіл у Державній службі України з питань праці на роботи підвищеної небезпеки, а саме: роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 м, верхолазні роботи, зварювальні роботи. Для отримання дозволу ми плануємо внести до штатного розпису відповідні посади, але приймати людей на основні місця чи за сумісництвом (з нарахуванням заробітної плати) нам недоцільно, тому що виконувати роботи вони не будуть. До того ж у нас серед співробітників, які займають інші посади, є люди, котрі мають відповідну освіту й документи, що це засвідчують.
Чи можемо ми оформити наказ на таких людей на суміщення вакантної посади (є у штатному розписі) з доплатою 30% від окладу за суміщення за фактом виконання робіт (на момент отримання дозволу таких робіт не буде, а можливо — і надалі, тому додаткових витрат теж не буде)?
Чи можемо ми відправити всіх людей на навчання та перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці, пожежної та електробезпеки й людей, які не мають відповідних кваліфікацій, на навчання для отримання посвідчень за посадою суміщення? Як правильно віднести витрати на навчання та чи не виникає додаткове благо в цій ситуації?
Якщо неможливе отримання таких посвідчень за суміщенням, чи правильно тоді прийняти цих людей за внутрішнім сумісництвом (наприклад, на 0,25)? Та як правильно відносити витрати на оплату праці (навчання) під час періоду подання й отримання дозволу, а потім для участі в тендері, але без залучення до виконання робіт?
Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки затверджено постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1107.
Основною умовою отримання дозволу є висновок експертизи — документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання за формою, розробленою Держпраці й затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об’єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки й на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу.
Своєю чергою, експертній організації слід надати відповідні документи та/або підтвердити відповідність тим чи іншим вимогам, залежно від виду дозволу. На жаль, мусимо констатувати, що у вільному доступі не так багато документів на цю тему й не вдається «знайти кінці, звідки ростуть ноги» цим вимогам. На сайтах різних експертних центрів є інформація про види експертиз, дозволів, переліки документів, але немає посилань на нормативну базу, яка б деталізувала ці питання.
Тож з огляду на інформацію, яку ви надали, та з урахуванням практики організації праці на підприємстві по суті поставлених вами запитань, можемо повідомити таке.
Суміщення — це виконання іншої роботи одночасно з основною роботою за вакантною посадою.
Сумісництво — це виконання іншої роботи у вільний від основної роботи час. Якщо один роботодавець — це внутрішнє сумісництво. І воно може бути на 0,25 ставки.
Отож, якщо ви кажете, що у вас є менеджер із постачання, який має посвідчення зварювальника, то він не може суміщати посаду менеджера і зварювальника, тому що не зможе одночасно «висіти» на телефоні й зварювати. Тож логічніше оформити таких осіб за сумісництвом.
Відповідно до пп. 165.1.37 ПКУ не оподатковується сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.
Під цей підпункт підпадає і навчання з охорони праці.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ працівники повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, із надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки в разі виникнення аварій.
Окрім того, відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ не оподатковується сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
Що стосується обліку витрат, то, на нашу думку, витрати на проведення експертизи й отримання дозволу доцільно віднести на витрати майбутніх періодів і потім одноразово списати у витрати. А витрати на навчання працівників можна віднести на витрати після закінчення навчання, адже знання, здобуті ними, можна застосовувати «уже й тут», а не тільки в тендерних закупках.
Джерело: Все про бухгалтерський облік
