З метою недопущення аварійних ситуацій і нещасних випадків в закладах охорони здоров’я Держпраці звертається до керівників лікувально-профілактичних закладів, які експлуатують кисневі балони та посудини під тиском і нагадує про необхідність суворого дотримання вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення на робочих місцях безпечних і нешкідливих умов праці.
Лише дотриманням правил безпеки при експлуатації кисневих балонів та посудин, що працюють під тиском, можливо добитися, щоб кисень рятував, а не створював загрозу життю та здоров’ю людей.
Основні небезпеки при роботі з киснем
Повітря з підвищеним об’ємом кисню (більше 23%) і чистий кисень не токсичні і не здатні горіти і вибухати. Але оскільки кисень є активним окислювачем, більшість речовин і матеріалів в середовищі кисню або в середовищі з високим вмістом кисню утворюють системи з підвищеною вибухо-пожежною небезпекою.
Палити чи знаходитись біля відкритого вогню дозволяється через 30 хвилин після роботи з рідким киснем (оскільки спецодяг просочений парами кисню та може швидко загорітися).
При займанні одягу необхідно негайно зануритися у ванну з водою або встати під аварійний душ. У разі відсутності води одяг має бути скинутий негайно або зірваний з потерпілого. Одяг, просякнутий киснем, якийсь час може горіти і без доступу кисню, тому збивати полум’я або закутувати постраждалого в «кошму» не варто. При пожежі необхідно викликати пожежну охорону за телефоном 101, прибрати балони, вжити заходів щодо охолодження балонів водою з безпечного і захищеного місця, розпочати гасіння пожежі.
Керівник підприємства наказом призначає відповідальних осіб:
- за справний стан і безпечну експлуатацію трубопроводів постачання газоподібного кисню та посудин, що працюють під тиском;
- за транспортування, здачу під наповнення і отримання наповнених кисневих балонів (експедитор) (у разі виконання таких робіт);
- за справний стан та безпечну експлуатацію кисневих балонів.
Відповідними фахівцями можуть бути призначені особи, які в установленому законодавством порядку пройшли навчання і перевірку знань з охорони праці відповідного напряму: у лікувальних профілактичних закладах — заступник головного лікаря з адміністративно-господарської частини, інженер з устаткування, старша медична сестра, анестезіолог.
Керівник установи зобов’язаний забезпечити наявність необхідної технічної документації на кожну систему подачі газоподібного кисню.
У процесі експлуатації киснепровід підлягає оперативному і періодичному контролю у передбачені терміни.
Оперативний контроль стану трубопроводів проводиться не рідше одного разу на місяць.
Виявлені при проведенні оперативного контролю несправності та дефекти, а також терміни і методи їх усунення, повинні заноситись в журнал експлуатації трубопроводів газоподібного кисню за підписом осіб, що виявили і усунули їх, а також осіб, відповідальних за справний стан і безпечну експлуатацію цього трубопроводу.
Періодичний контроль стану трубопроводів газоподібного кисню повинен проводитися в такі терміни:
- випробовування на щільність проводиться не рідше одного разу в 5 років;
- гідравлічні або пневматичні випробування на міцність — не рідше одного разу на 8 років;
- вибіркову ревізію запірної арматури на трубопроводах газоподібного кисню — не рідше одного разу на рік;
- ревізію регулюючої арматури — не рідше одного разу на рік.
Трубопроводи кисню підлягають гідравлічним або пневматичним випробуванням на міцність після ремонтів і переробок, пов’язаних із застосуванням зварювальних робіт (підключення інших відгалужень, заміна ділянок і тому подібне) або розбирання трубопроводів, а також перед пуском в експлуатацію трубопроводів, що знаходились в законсервованому стані більше одного року.
Забороняється:
- використання кисневих балонів під інші гази і не за призначенням, а також наповнювати киснем балони з під інших газів;
- направляти для наповнення киснем балони, укомплектовані вентилями, не дозволеними до застосування (дозволені ВК-86 і ВК-74);
- отримувати і наповнювати балони без помітного спеціального блакитного забарвлення і напису чорною фарбою «КИСЕНЬ» або «КИСЕНЬ МЕДИЧНИЙ», а також експлуатувати трубопроводи кисню без блакитного забарвлення по всій його довжині;
- визначати місця витоків за допомогою вогню або тліючих предметів.
- наповнювати киснем балони із залишковим тиском нижче 0,05 мП (0,5 кгс/см2).
- проводити будь-які роботи в приміщенні при перевищенні в повітрі складової частки кисню понад 23%.
Зберігання і подача кисню
Подача кисню в приміщення повинна проводитися через централізований пункт зберігання і розподілу кисню і систему трубопроводів газоподібного кисню. Балони з киснем пртрібно встановлювати (не більше 10 штук ємкістю 40 літрів кожен) в спеціальних шафах, що не згоряють, поза будівлею в простінках на відстані не менше 4 м від віконних і дверних отворів по горизонталі і вертикалі або в одноповерхових прибудовах з негорючих матеріалів. Центральний пункт зберігання і розподілу кисню потрібно розміщувати в окремих будівлях, із стінами з негорючих матеріалів без віконних отворів з покриттям, що легко знімається і на відстані не менше 25 метрів від будівель і споруд, у яких можуть перебувати люди. Підлога має бути рівна з неслизькою поверхнею, виконана з матеріалів, що виключають виникнення іскри. Балони з киснем треба встановлювати на відстані не менше ніж 1 м від опалювальних приладів.
При наповненні балонів необхідно використовувати газоаналізатори (один для контролю вмісту кисню в повітрі біля цистерни з рідким киснем, а другий для контролю газу в кисневому балоні — тобто для контролю: там кисень чи інший газ).
Встановлені у приміщенні одинарні балони мають бути закріплені до стіни або стійки за допомогою хомутів або ланцюжків.
Трубопроводи газоподібного кисню повинні відповідати вимогам ВСН 10-83 «Відомчі будівельні норми. Інструкція з проектування трубопроводів газоподібного кисню» і НПАОП 0.00-1.65-88 «Правила безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря».
Знежирення трубопроводів при експлуатації проводиться у випадках забруднення їх внутрішньої поверхні, але не рідше одного разу на рік, періодичність проведення аналізів не рідше 1 разу на 6 місяців.
У кожній установі має бути розроблена і затверджена керівником інструкція з безпечного проведення робіт із знежирення трубопроводів, в якій мають бути вказані роботи, що виконуються за нарядом-допуском.
Знежирення можуть проводити організації, що мають дозвіл Держпраці на проведення даного виду робіт.
Транспортування наповнених киснем балонів проводиться відповідно до вимог «Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів на ресорному транспорті» в горизонтальному положенні, обов’язково з прокладками між балонами. В якості прокладок можна застосовувати дерев’яні бруски з вирізаними гніздами для балонів, а також мотузяні або гумові кільця завтовшки не менше 25 мм. (по два кільця на балон). Усі балони повинні укладатися під час транспортування вентилями в один бік. Транспортування балонів в контейнерах, а також без контейнерів у вертикальному положенні обов’язково з прокладками між ними із застосуванням запобіжних засобів від можливого падіння (огородження, кріплення тощо).
Транспортування балонів повинне проводитися з накрученими ковпаками.
Переміщення балонів в пунктах перевантаження, зберігання або споживання газів проводиться на спеціально пристосованих для цього візках, ношах або за допомогою інших пристроїв.
Джерело: Управління Держпраці
