У СТАТТІ:
- Юридичні колізії між нормами законодавства та судовою практикою
- Наслідки цих розбіжностей для бізнесу і працівників
- Можливі шляхи вирішення суперечностей
За Конституцією України, кожному громадянину гарантовано право на працю, включаючи можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку самостійно погоджується. Своєю чергою, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Ця норма закріплена в статті 43 Основного Закону України.
Однак у реальному житті ці норми стикаються з певними викликами, особливо у випадках, коли йдеться про виконання разових робіт підвищеної небезпеки на умовах цивільно-правового договору.
На жаль, наразі склалася стала судова практика, яка фактично суперечить законодавчим нормам і створює перешкоди для реалізації такого підходу. Це призводить до ситуацій, коли компанії, які потребують залучення фізичних осіб для короткострокових робіт, опиняються в правовій пастці. Щодо фізичних осіб — це веде до обмеження їх конституційних прав.
Для дослідження вказаної теми проаналізовано ряд судових рішень Верховного суду України:
- справа № 280/525/20;
- справа № 260/534/20;
- справа № 360/1915/19;
- справа № 560/3997/18.
Предметом розгляду у цих справах є різні цивільні або адміністративні спори, але стосуються вони, зокрема і виконання робіт підвищеної небезпеки на умовах цивільно-правових договорів.
Читайте також: Що таке об’єкт підвищеної небезпеки?
Отже, позицію Верховного суду України можна описати у двох тезах:
- «Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл».
- «Не можуть виконуватися роботи з підвищеною небезпекою особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт».
Так, справді, відповідно до частини третьої статті 837 Цивільного Кодексу України, для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл.
З одного боку, позиція Верховного Суду України така, що для виконання робіт підвищеної небезпеки фізична особа (підрядник) повинна отримати дозвіл, передбачений статтею 21 Закону України «Про охорону праці», а з іншого — Закон встановлює, що виключно роботодавець має отримати зазначений дозвіл, а фізична особа, яка не є роботодавцем, документ отримати не зможе.
1. Назва документа, на який є посилання у судових справах — дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Як вже зазначалося, цей дозвіл передбачений статтею 21 Закону України «Про охорону праці».
В статті 837 Цивільного Кодексу України використовується термін «спеціальний дозвіл». Тобто це дві різні назви документів, тому у цьому випадку в судових справах відбувається підміна понять та термінів.
2. Крім того, в нормі статті 837 Цивільного Кодексу України чітко зазначено, що ці «окремі види робіт» повинні бути встановлені Законом. Якщо взяти дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, то такі переліки встановлюються Кабінетом Міністрів України, а не законом. Ця норма закріплена частиною 4 статті 21 Закону України «Про охорону праці».
В законодавстві України існує два переліки «робіт з підвищеною небезпекою»:
- перелік видів робіт підвищеної небезпеки, який є додатком до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1107;
- перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р. № 15.
Вказані нормативно-правові акти розповсюджуються на роботодавців1 та найманих працівників2, які виконують роботи, зазначені у цих переліках.
1Роботодавець — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.
2Працівник — особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
Перший перелік ми використовуємо для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці.
Другий перелік ми використовуємо для організації й проведення спеціального навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці.
Телефонна консультація з охорони праці і пожежної безпеки
Для довідок: 0 (800) 219-977 • E-mail: info@mediapro.com.ua
Якщо подивитися сферу розповсюдження Закону України «Про охорону праці» та підзаконних нормативно-правових актів, то законодавство про охорону праці поширюється на роботодавців і найманих працівників. На фізичних осіб, які надають послуги або виконують роботи на умовах цивільно-правового договору, його норми не поширюються.
Було б дивно, якби ми щоразу реєстрували декларацію на виконання робіт на висоті понад 1,3 м, коли необхідно відпиляти гілку з дерева у власному садку, або коли ми подорожуємо потягом «Укрзалізниці» на верхній полиці. І вишенькою на торті є термін «спеціальний дозвіл», що зазначений у статті 837 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»3 назву «спеціальний дозвіл» мають 3 документи дозвільного характеру:
- Спеціальний дозвіл на заняття народною медициною (цілительством).
- Спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами.
- Спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів.
І жодного дозволу на виконання робіт з підвищеною небезпекою. Враховуючи, що законодавство України про охорону праці не розповсюджується на осіб, які виконують роботи на умовах цивільно-правового договору, їм і не потрібно отримувати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.
3Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та їх назви. Статтею 1 цього Закону заборонено вимагати від суб’єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку
Отже, судова практика Верховного суду України йде в розріз із законодавством, що створює передумови, за яких обмежується право людини, передбачене положеннями статей 19 та 43 Конституції України, а саме: вільно реалізовувати свої здібності до праці, зокрема й шляхом укладення цивільно-правового договору.
Засоби індивідуального захисту — завітайте в магазин проєкту «Охорона праці і пожежна безпека»
Це своєю чергою призводить до здороження вартості послуг для бізнесу, і як наслідок — для кінцевого споживача.
Які причини й що робити?
- Швидкі зміни законодавства та неузгодженість норм. Часті зміни в законодавстві без системного аналізу створюють ситуації, коли різні акти можуть містити суперечливі положення через недоліки формулювань або неврахування суміжних норм.
- Відсутність чітких термінів та підміна понять. Неточність або неоднозначність термінології створює різні інтерпретації норм.
- Недоліки в правозастосуванні. Практика судів може розходитися з формулюваннями законів.
- Людський фактор у формуванні судової практики. Людина може впливати на прийняття за дійсність хибної думки під час судового процесу.
Поставити крапку у цьому питанні можна, конкретизувавши в статті 837 Цивільного кодексу України назву дозволу відповідно до Переліку, зазначеного у Законі України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та напрацювавши судову практику, яка відповідає чинному законодавству України.
Що необхідно передбачити в цивільно-правовому договорі?
- Виконавець надає послуги (виконує роботи) самостійно, організовуючи робочий процес, та не підпадає під дію Правил внутрішнього трудового розпорядку Замовника.
- Під час надання послуг (виконання робіт) на території Замовника, Виконавець бере на себе повну відповідальність за дотримання ним умов пожежної безпеки та охорони праці, а саме: забезпечує собі належні й здорові умови праці та пожежної безпеки відповідно до вимог чинного законодавства, спрямовані на збереження життя, здоров’я і працездатності в процесі надання послуг.
228_Приклад ЦПД завантажити
Розроблення документів з цивільного захисту
Індивідуальний підхід • Стислі терміни виконання • Доступна ціна
0 (800) 219-977 • E-mail: info@mediapro.com.ua
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
