Керівники та експерти розбиралися, чого не вистачає енергетиці. В умовах 30-градусної спеки, понад тиждень представники влади й енергосектору обговорюють майбутні морози. Чому саме зараз і що може стати несподіванкою для всіх.
Ремонт і відновлення – це різні роботи з різними графіками
Президент України Володимир Зеленський 17 серпня провів селекторну нараду з актуальних питань, серед яких, зокрема — «Підготовка енергосистеми та ППО до зими». Того ж дня з 19:00 до 22:00 Україна змушена була імпортувати в аварійному режимі електроенергію з Польщі та Румунії 1200 мВт. Це ще раз нагадало всім українським громадянам, що може бути з першими осінніми холодами.
Тому недаремно пан Президент обговорював енергетику нарівні з воєнними питаннями. Подробиці залишилися «за кадром», але того ж дня Міноборони Великої Британії з посиланням на британську розвідку опублікувало звіт про перспективи української енергетики на осінньо-зимовий період (далі – ОЗП) 2023-2024 років. Побічно за цим звітом можна судити, про що могли говорити учасники селектора Зеленського 17 серпня.
Журнали реєстрації — зручні реєстраційні форми для фіксування інструктажів
Замовити: 0 (800) 219-977
Що констатують британці:
- Під обстрілами минулої зими Україна успішно та швидко мобілізувала гірничодобувний комплекс (вугілля), а також запасла достатньо газу, щоб забезпечити паливом ТЕС і ТЕЦ.
- У країні достатньо кваліфікованих співробітників задля забезпечення роботи енергосистеми в екстремальних умовах.
Що прогнозують британці:
- Є ймовірність продовження атак рф на енергосектор України в ОЗП 2023-2024 років.
- Підготовка до ОЗП – ключовий фактор працездатності українських енергосистем у 2023-2024 роках в умовах війни.
Військові аналітики переконані в успішній роботі енергосистем навіть в умовах обстрілу, якщо підготуватися. Той факт, що Володимир Зеленський обговорював на селекторі підготовку до ОЗП нарівні з питаннями оборони, зокрема, ППО, свідчить – не менш важливим стане захист об’єктів енергоінфраструктури від обстрілів супротивника
Із Великої Британії помітно не всю проблематику української енергосистеми. Обстріли – не єдина причина майбутніх блекаутів, бо, як тільки йдеться про обговорення стану енергетики, учасники порушують зовсім інше питання. Так, 17 серпня відбулося засідання Парламентського комітету з питань енергетики та ЖКГ, де розглядався стан підготовки енергосистеми (електро) до ОЗП. Якщо «взяти в дужки» обстріли, частота й тривалість відключень електроенергії восени 2023-го, взимку 2023-2024, а можливо, й навесні 2024 року залежить від ремонтно-відновлювальних робіт.
Письмова консультація — замовте послугу від експертів журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
Для довідок: 067-317-5886
За словами першого заступника міністра енергетики Юрія Власенка, ремонт і відновлення – різні роботи, тому графіки теж різні. Суб’єкти ринку повідомляють, що їх дотримуються. «Сподіватимемося на внесення найближчим часом змін до постанови уряду «5-7-9», що дасть змогу більшій кількості учасників залучити кредити і продовжити відновлення», – розповів заступник міністра. Якщо грошей не вистачатиме, не всі ремонти вдасться завершити в обумовлений термін, додав він.
Голова НКРЕКУ Костянтин Ущаповський, зазначив, що сума збитків ТЕС і ТЕЦ (за даними на 4 серпня 2023 року) оцінюється в 29,9 млрд грн, роботи виконані на 482 тис. грн, мережі «Укренерго» потрібно відремонтувати на 9,6 млрд грн, освоено 681 млн грн.
Час і гроші
Голова наглядової ради Інституту енергетичних стратегій (ІЕС) Юрій Корольчук пояснив, що навіть за наявності грошей відновлення енергосистеми – справа тривала.
«Якщо Укренерго заявляє про ремонт 20-30 підстанцій, треба розуміти, що капремонт однієї підстанції займає від 9 місяців. Отже, у цьому разі йдеться про оперативні ремонти, на капітальні часу не залишається. Крім того, зверніть увагу, гендиректор ДПЕК скаржився на бюрократію: потрібно зафіксувати та підтвердити, що всі об’єкти зі списку на ремонт піддавалися ракетним обстрілам. Може, це й правильно з урахуванням цільового витрачання коштів, але з погляду часу – суттєве уповільнення», – зазначив він.
Розроблення документів з охорони праці
Для довідок: 067-317-5886
Також експерт стверджує, простежується і відсутність координації структур влади та компаній енергосистеми, що також не дозволяє за час, що залишився до осені, щось істотно змінити в стані української електроенергетики.
І відразу постало питання, де поділися гроші від оплати електроенергії за підвищеним тарифом. Адже коли підвищували тариф, обґрунтовували й необхідністю додаткових коштів для ремонту енергосистеми.
«Ми два з половиною місяці перебуваємо в режимі підвищеного збору коштів, але не видно збільшення надходження грошей до системи», – обурився Олексій Кучеренко на засіданні парламентського комітету з питань енергетики та ЖКГ.
Як виявилося, гроші все ж є. Як повідомив на засіданні Комітету голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський, фінансовий стан «Енергоатому» внаслідок підвищення тарифу на електроенергію для населення та зростання price cap прогнозується за підсумками року як +19 млрд грн. Для «Укрнерго» прогноз становить +3,5 млрд грн. Крім цього, у вересні 2023 року «Енергоатом» очікує 100 % оплати за «універсальну послугу» (електроенергія за тарифом для побутових споживачів) у межах ПСО («соціальне зобов’язання», тобто те, що постачальник електроенергії зобов’язаний продавати за низьким тарифом). Костянтин Ущаповський заявив: «Ми спостерігаємо коливання платіжної дисципліни (порівняно з періодом до підвищення тарифу) у межах 2-5 %».
За даними представника Громадської спілки «Енергетичний союз» Ольги Тагієвої, собівартість одного кВт електроенергії на сьогодні становить 6 грн 20 коп. без ПДВ (7 грн 30 коп. із ПДВ), «і тих 2 грн 64 коп., які нам платить населення, якщо ми не матимемо фінансування від «Гарантованого покупця», нам треба розуміти, де ці гроші брати».
Борги не наші, але «висять»
Представник «Київських енергетичних послуг» звернув увагу на високу платіжну дисципліну населення: за п’ять місяців рівень проплат становить 98,4 %, у липні 2023 року – 78 %.
«Ми не бачимо ефекту від зростання тарифу на електроенергію – борги продовжують накопичуватися», – розповів голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький.
Однак у порівнянні з січнем 2022 року обсяг заборгованості в кВт, за даними представника «київських енергетичних послуг», зріс майже удвічі: з 1 місячного обсягу споживання до 1,8 місячного обсягу споживання. Причому, за словами представника компанії, наростання боргів за обсягами відбувається за рахунок тих споживачів, які «не платять тривалий час».
Посібник «Проведення навчання та інструктажів з охорони праці. Актуально під час воєнного стану»
Для довідок: 067-317-5886 • Email: podpiska@mediapro.com.ua
Усі боржники – всі кредитори
Набагато страшнішими для енергокомпаній є взаємні борги. Їхній сумарний обсяг не озвучується, проте енергетики стверджують: не буде погашення – буде колапс і без обстрілу. Голова рейду Київської обласної енергопостачальної компанії розповів: якщо борг за ПСО гаситиметься перед ними пізніше, ніж «до нас дійдуть наші кредитори, ми вийдемо на балансуючий ринок з відповідними наслідками». Чому?
Механіку формування такого боргу пояснила виконувачка обов’язків директора ТОВ «Закарпаттяенергозбут» Марія Медведська: 80 % споживачів у них – побутові, електроенергію для них (для «універсальної послуги») ТОВ має купувати у ДП «Гарантований покупець», але ДП продає в середньому лише 28%від потреби, ТОВ доводиться звертатися до інших постачальників і платити за ринковими цінами. Таким чином, розриви між ціною закупівлі та продажу – основне джерело боргів. Відповідно, ТОВ не платить за кіловати «зеленим», тобто тим, хто купив міні-сонячну станцію (СЕС) та продає надлишки в єдину систему. «Закарпаттяенергозбут» востаннє платило таким власникам навесні 2023 року.
За ті кіловати, які власники «зелених» станцій віддають у загальну систему, їм недоплачують чи взагалі не платять. Ба більше, планується поставити нові регулятори потужності, які призведуть до відключення «зеленого» сегмента в умовах різких коливань та дисбалансів, попередив член правління Асоціація сонячної енергетики. Сергій Ручко.
Зашморг для гігантів
На макрорівні проблема взаємної заборгованості набуває жахливих масштабів. Що кажуть ключові компанії створення?
«Енергоатом»
Представник компанії розповів, що наприкінці серпня, у вересні, жовтні та листопаді 2023 року в експлуатацію буде запущено після ремонту по 1 енергоблоку АЕС. «На сьогодні ми виробили на 3 млрд 30 млн кВт на годину більше, ніж планувалося з початку року… Зараз ми генеруємо близько 4 тис. 500 мВт, із введенням енергоблоків, сподіваюся, вийдемо на 7 тис. 400-7 тис. 500 мВт», – розповів президент «Енергоатому» Петро Котін. За його словами, дисбаланс щодо ПСО становить 17 млрд грн, а найболючіше – відсутність у системі ЗАЕС, яка генерувала до 40 % всієї електроенергії «Енергоатому», та Каховської ГЕС.
АУДИТ ОХОРОНИ ПРАЦІ — незалежна комплексна перевірка підприємства на відповідність законодавству України
067-317-5886 • Email: podpiska@mediapro.com.ua
«Укргідроенерго»
Компанія поки що без боргів, але 55 % від товарної продукції йде на ПСО, а борги «Укренерго» перед «Укргідроеного» становлять 6 млрд 400 млн грн, розповів гендиректор «Укргідроенерго» Ігор Сирота. За його словами, незабаром розпочнеться будівництво 5 захисних споруд для генеруючих потужностей, що передбачає укриття для співробітників станцій там, де їх немає.
«Укренерго»
Борг перед компанією – близько 59 млрд грн, борги «Укренерго» перед учасниками ринку – 50 млрд грн. Із 59 млрд грн боргів перед «Укренерго» 28 млрд – заборгованість компаній, які не можна відключати, навіть якщо вони не платять, ще 21 млрд грн заборгували за передачу та 10 млрд грн – за диспетчеризацію.
«Частково ми закриваємо ці борги кредитами, минулого року залучили 1 млрд доларів США. Плануємо в серпні-вересні залучити кредит від ЄБРР 150-200 млн євро», – розповів Володимир Кудрицький.
ДП «Гарантований покупець»
Представник ДП відразу заявив про борг перед компанією у розмірі 26 млрд 100 млн грн, переважна більшість боргу накопичилася на 2022-2023 роки. Окремо «Укренерго» заборгувало ДП 32 млрд грн, ще 5 млрд 5 млн грн – виробники «зеленої» енергетики, 19 мільярдів 300 млн – «Енергоатом».
Таємний графік і блекаути
Борги продовжують «тиснути» на систему, зазначає Юрій Корольчук. Тому, за його словами, влада та представники держкомпаній вже намагаються аргументувати майбутні блекаути, оскільки «розуміють, що настрої та очікування у суспільстві песимістичні. Вони намагаються перекласти відповідальність із себе, мовляв, «ми виключно провайдери грошей, а грошей нам не дали». Але насправді всі ці п’ять місяців не мали інтенсивних переговорів з міжнародними структурами, які могли б профінансувати ремонти».
Засоби індивідуального захисту — завітайте в магазин проєкту «Охорона праці і пожежна безпека»
Виходячи з цього, блекаути неминучі та будуть тривалішими. По 8-10 годині, прогнозує екс-міністр енергетики Іван Плачков, «навіть якщо не буде ударів і буде тепла зима. Без ударів буде так само, як рік тому». Працездатного обладнання в мережі, за його даними, всього 30 %.
Не годинами, а днями вимірює майбутні блекаути Юрій Корольчук, «якщо минулого сезону приблизно одну добу на три дні, то зараз можуть бути відключення по чотири-п’ять разів на три дні. Далі, за системою, все впирається у газ. Якщо газу достатньо і мережі працездатні – подача тепла й води залишиться умовно безперебійною. Якщо «вилетить» АЕС, це буде катастрофа: аварійно-закордонні партнери зможуть нам допомогти, але вечорами все одно буде дефіцит. Якщо Кудрицький заявив, що 70-80 % потужностей відновлено, а 20 %, у них є споживачі, – як їм? Тобто, нестача вже є».
Лілія Фоменко
Спецвипуск № 2, 2023 «Докладно про навчання з охорони праці + практичний кейс, як зробити навчання ефективним і зменшити витрати підприємства»
067-317-5886
Джерело: VESTI.UA
Живий журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
Доступний 24/7 у смартфоні, на планшеті чи комп’ютері
- зразки документів
- моніторинг законодавства
- роз’яснення
- відповіді на запитання
- досвід провідних компаній
Презентаційний номер: e.oppb.com.ua
0 (800) 219-977
