Редакція виробничо-практичного журналу «Охорона праці і пожежна безпека» (далі — ОППБ) звернулася до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі — виконавча дирекція Фонду) з проханням прокоментувати запитання, які турбують наших читачів. Пропонуємо до вашої уваги інтерв’ю з директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Тетяною Олександрівною Михайленко.
ОППБ: Скільки випадків захворювання медиків на COVID-19 зареєстровано з початку пандемії? Чи багато смертельних? У якому випадку це захворювання вважається нещасним випадком на виробництві? Які дії працівника чи роботодавця передбачені в рамках проведення розслідування, у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2? Яким нормативним актом такі дії регулюються?
Тетяна Михайленко: За 9 місяців 2020 р. робочими органами виконавчої дирекції Фонду було зареєстровано 1167 (з них 26 — смертельно) потерпілих від випадків гострого професійного захворювання з діагнозом COVID-19, на яких було складено акт за формою Н-1/П, що складає 30,3% загальної кількості потерпілих за цей період.
Постановою Кабінету Міністрів України (далі — КМУ) «Про внесення змін до переліку професійних захворювань» від 13 травня 2020 р. № 394 (далі — Постанова № 394) внесено зміни до Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою КМУ від 8 листопада 2000 р. № 1662.
Зокрема, в Постанові № 394:
- «гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2» (код U 07.1), віднесена до професійних захворювань;
- визначено, що:
- до переліку робіт, на яких можливе виникнення зазначеного професійного захворювання належить «робота медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікування пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»;
- до небезпечних та шкідливих речовин і виробничих факторів, вплив яких може викликати дане професійне захворювання, належать: контакт з інфекційними хворими, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань.
При цьому, відповідно до роз’яснень, наданих листом Міністерства охорони здоров’я України (далі — МОЗ) від 6 квітня 2020 № 05.1-08/9247/2-20, листом Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці) від 7 квітня 2020 р. № 2480/1/3.5-20 та Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої спільним наказом МОЗ, Академія медичних наук України та Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2000 р. № 374/68/338, лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, роботи яких пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19, розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 р. № 337 (далі — Порядок № 337).
Таким чином, у разі виявлення лабораторно підтвердженого випадку інфікування COVID-19 медичного працівника або іншого працівника, що залучений у роботі з надання медичної допомоги хворим на COVID-19 або у здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, заклад охорони здоров’я, до якого звернувся медичний працівник, формує екстрене повідомлення про звернення потерпілого, з посиланням на нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння), за встановленою Порядком № 337 формою.
|
Алгоритм дій після отримання екстреного повідомлення 1. Заклад охорони здоров’я, де працює потерпілий (далі — роботодавець), після отримання екстреного повідомлення складає повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) згідно з додатком 2 до Порядку № 337 та надає його відповідним організаціям. 2. Після чого, роботодавцем утворюється комісія з розслідування гострого професійного захворювання, що не підлягає спеціальному розслідуванню (далі — комісія). До складу комісії, зокрема, входить представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду; представник первинної організації профспілки; лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці. Якщо випадок підлягає спеціальному розслідуванню (у разі смертельного або групового випадку), то комісія зі спеціального розслідування утворюється наказом територіального органу Держпраці. Розслідування (спеціальне розслідування) гострого професійного захворювання проводиться комісією з обов’язковим використанням:
3. Якщо комісією встановлено, що інфікування працівника сталося під час виконання професійних обов’язків, то гостре професійне захворювання визнається пов’язаним з виробництвом і за результатами розслідування складається акт розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1/П. А якщо інфікування працівника не пов’язано з виконанням ним професійних обов’язків (в побуті, під час відпустки тощо), то таке захворювання визнається не пов’язаним з виробництвом і на нього складається акт за формою Н-1/НП. |
ОППБ: На які страхові виплати мають право медпрацівники внаслідок захворювання на COVID-19? Які виплати мають бути у випадку інвалідності або смерті працівника від COVID-19 (хто має право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого)?
Тетяна Михайленко: Фонд соціального страхування України (далі — Фонд) активно здійснює соціальний захист застрахованих осіб, медичних працівників у разі інфікування COVID-19, зокрема, фінансує допомогу по тимчасовій непрацездатності у разі захворювання громадян на COVID-19, а також під час перебування на самоізоляції під медичним наглядом.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання виплачується залежно від страхового стажу від 50% до 100%, допомога під час перебування на самоізоляції під медичним наглядом, надається у розмірі 50% середнього доходу незалежного від тривалості страхового стажу для всіх застрахованих осіб та 100% — для медичних працівників.
ВАЖЛИВО!
Допомога по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу.
Медичні працівники, які інфікувалися гострою респіраторною хворобою COVID-19 під час виконання професійних обов’язків, чи члени сімей таких медичних працівників, у випадку їх смерті, мають право на страхові виплати, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) та Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. № 1645-ІІІ (далі — Закон № 1645) після визнання захворювання пов’язаним з виробництвом.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Документом для отримання страхових виплат є акт розслідування гострого професійного захворювання, який складається комісією із розслідування, що створюється роботодавцем, а у разі смерті — територіальними органами Держпраці.
Акт, як зазначалося вище, складається виключно на підставі епідеміологічного розслідування випадку інфікування медпрацівника та висновку профпатолога щодо встановлення діагнозу, пов’язаного із COVID-19, тобто чітко визначено обставини, час та джерело інфікування.
На яку допомогу від Фонду можна розраховувати
Відповідно до норм Закону № 1105 Фонд надає:
1) допомогу по тимчасовій непрацездатності (виплачується в розмірі 100% середнього заробітку, починаючи з 6 дня непрацездатності);
2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого. Розмір допомоги визначається відповідно до ступеня втрати працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (при 100% втрати працездатності — 37 349 грн). У разі смерті потерпілого одноразова допомога його сім’ї дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та надається одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні розмір одноразової допомоги сім’ї — 219 700 грн; розмір одноразової допомоги утриманцю — 43 940 грн);
3) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого. Максимальний розмір виплати не перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21 970 грн).
4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу;
5) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати особам, які втратили годувальника, не може перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (21 970 грн).
6) відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг. ст. 41 Закону № 1105 передбачено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи1, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.
Фонд також фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу потерпілому, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК2 та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення), організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого на договірній основі в лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого.
Відповідно до норм Закону № 1645 та постанови КМУ «Деякі питання надання страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» від 17 червня 2020 р. № 498 (далі — Постанова № 498) у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, членам сім’ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника проводиться виплата в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року (на сьогодні це 157 6500,0 грн).
Зокрема, ця виплата проводиться у таких розмірах:
- 400-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, — для осіб з інвалідністю І групи (на сьогодні це 840 800,0 грн);
- 350-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, — для осіб з інвалідністю ІІ групи (на сьогодні це 735 700,0 грн);
- 300-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, — для осіб з інвалідністю ІІІ групи (на сьогодні це 630 600,0 грн).
ОППБ: Які строки проведення відповідних виплат?
Тетяна Михайленко: Відповідно до ст. 47 Закону № 1105 страхові виплати проводяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:
1) потерпілому — з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;
2) особам, які мають право на виплати у зв’язку зі смертю годувальника, — з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого — у місячний строк з дня смерті застрахованого, особам, які мають на це право.
Відповідно до вимог Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів (далі — Порядок), затвердженого Постановою № 498, у разі встановлення медичному працівникові групи інвалідності та ступеня втрати працездатності страхові виплати проводяться органами Фонду протягом одного місяця з дня виникнення права на такі виплати, а у випадку смерті медичного працівника від гострого професійного захворювання одноразова допомога виплачується протягом одного місяця з дня виникнення права на одноразову допомогу.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Право на одноразову допомогу виникає з дня прийняття органом Фонду заяви (заяв) та документів, визначених Порядком.
ОППБ: Яка кількість нещасних випадків на підприємствах України зареєстрована Фондом соціального страхування з початку 2020 року? На якій території цих випадків було найбільше?
Тетяна Михайленко: За 9 місяців 2020 р. робочими органами виконавчої дирекції Фонду зареєстровано 3851 (з них — 279 смертельно) потерпілих від нещасних випадків на виробництві, на яких складено акти за формою Н-1/П, що пов’язані з виробництвом.
Найбільша кількість страхових нещасних випадків зареєстрована у Дніпропетровській області — 531 потерпілий на виробництві, в тому числі 29 — смертельно (що становить 13,8% від загальної кількості потерпілих на виробництві за 9 місяців поточного року).
ОППБ: У якому місяці фіксувалася найбільша кількість нещасних випадків на підприємствах і з чим це пов’язано?
Тетяна Михайленко: Найвищий рівень виробничого травматизму на підприємствах України за 9 місяців 2020 року спостерігався у вересні — 737 потерпілих осіб (з них 54 — смертельно), що становить 19,1% від загальної кількості травмованих по Україні за 9 місяців 2020 року, та у серпні поточного року — 660 потерпілих осіб (з них 39 — смертельно), що складає 17,1% від загальної кількості травмованих по Україні за 9 місяців 2020 року.
Це пов’язано з поширенням пандемії на території України та зростанням випадків гострого професійного захворювання (отруєння) медичних працівників на COVID-19. Так, у вересні 2020 року зареєстровано 393 (з них 7 — смертельно) потерпілих від випадків гострого професійного захворювання з діагнозом COVID-19, на яких було складено акт за формою Н-1/П, що складає 33,7% загальної кількості потерпілих по Україні за 9 місяців 2020 року від випадків гострого професійного захворювання на COVID-19. У серпні таких актів було складено 357 (з них 7 — смертельно), що становить 30,6%.
_______________________
1 Такими непрацездатними особами є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють; особи з інвалідністю — члени сім’ї потерпілого на час інвалідності; неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний виплачувати аліменти; непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
2 МСЕК — медико-соціальна експертна комісія.
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!
