Карантин або здоровий глузд як профілактика захворювань


Карантин або здоровий глузд як профілактика захворювань

Прості поради медиків із Великобританії як приклад тверезомислення в потоці панічної інформації і нелогічних рішень

Міністерство охорони здоров’я наголосило, що карантин триватиме з урахуванням епідемічної ситуації в країнах ЄС, наших країнах-сусідах, а також епідемічної ситуації в Україні. Водночас у МОЗ не виключають можливості, що в разі масового поширення захворюваності на території України може бути додано заходи реагування.

Як поводитися під час карантину і на що варто звернути увагу комерційним організаціям? Ділимся рекомендаціями британських лікарів у контексті пандемії.

Головна рекомендація вражає своєю простотою і мудрістю: залишайтеся вдома, якщо відчуваєте перші ознаки застуди, і мотивуйте своїх близьких робити те саме.

У цій рекомендації закладено глибоку повагу і усвідомлене ставлення до себе, близьких, колег і суспільства. Якби кожен їй слідував, то не потрібні були б карантинні заходи в нинішньому масштабі (помирають не від самого коронавірусу, а від його ускладнень, пов’язаних зі зниженим імунітетом).

Вдалося б уникнути незручностей, пов’язаних зі скасуванням польотів, зустрічей, конференцій, поставок, угод та інших явищ, що призводять до додаткового стресу, негативних економічних, соціальних і політичних наслідків.

Уявімо два сценарії розвитку подій, обумовлених ставленням людей до себе і оточуючих.

Сценарій № 1

Людина відчуває перші ознаки застуди і приймає відповідальне рішення залишитися вдома, приділити час собі, своєму відновленню і одночасно захистити оточуючих від ризику зараження.

Роботодавець або партнер, що розділяє цінності цієї людини, підтримує його в цьому рішенні. Він розуміє, що наслідки відсутності людини на робочому місці протягом декількох робочих днів не можна порівняти з наслідками від зараження всього колективу.

Продуктивність хворого співробітника також буде набагато нижче, якщо він не приділить увагу своєму здоров’ю і відновленню.

Очікуваний результат першого сценарію розвитку подій: людина швидше видужує, переносить хворобу в легшій формі, ризики ускладнень, зараження і захворювання великої кількості оточуючих критично знижуються.

І якщо кожен співробітник і роботодавець дотримується цього правила, то і карантин у такій мірі, як ми бачимо зараз, втрачає свою актуальність. Для бізнесу це оптимальний сценарій.

Сценарій № 2

Людина відчуває перші ознаки застуди і приймає безвідповідальне рішення: заради роботи і «спільної справи» принести в жертву себе, а значить — і оточуючих.

Будучи хворим і непродуктивним, він/вона йдуть на роботу, не дають там особливої користі, заражають оточуючих, подовжуючи період свого захворювання, посилюючи тяжкість його перебігу, підвищуючи ризики ускладнень (аж до смерті).

Роботодавець, який сповідує схожі цінності, заохочуватиме таке ставлення, помилково вважаючи, що це правильний сценарій. Але «користь» від цього отримає тільки его такого роботодавця: «Для моїх співробітників, як і для мене, настільки важлива моя справа, що вони готові жертвувати собою і оточуючими заради нього».

Зізнайтеся, у кожного є історія, коли хтось із близьких злягав із запаленням легенів після того, як прийняв рішення перенести застуду на ногах? Так само як і у кожного знайдеться історія заваленого бізнесу, в якому всі працюють на знос, не піклуючись про себе і оточуючих.

Підсумок другого сценарію розвитку подій: сама людина може випасти з робочого процесу на місяць з ускладненнями, замість того щоб три-п’ять днів перенести хворобу вдома і відновити свої сили.

Інші співробітники заражаються, їхня продуктивність знижується або вони зовсім випадають з робочого процесу, стрес наростає, вимогливість підвищується, бізнес руйнується або не розвивається тими темпами, якими міг би розвиватися при правильному ставленні до себе і оточуючих.

Які цінності закладені в основу першого і другого сценарію?

У першому випадку це:

  • ціннісне ставлення до себе, свого стану, потреб, тобто любов до себе, а значить — дбайливе ставлення до оточуючих;
  • усвідомлене ставлення до своїх дій і рішень — розуміння причинно-наслідкових зв’язків і особистої відповідальності.

Ставлення призводить до дії: людина залишається вдома, відпочиває, що само по собі є потужним оздоровчим засобом, оскільки імунітет знижується через дефіцит відновлення. У дії є результат — людина швидше видужує, уникнувши ускладнень. Підвищується продуктивність людини і всієї компанії, в якій вона працює.

У другому випадку:

  • знецінення себе і оточуючих;
  • ставлення до себе як до жертви, небажання усвідомлювати наслідки.

Ставлення призводить до дії: «йти на роботу, і неважливо, чи буду я продуктивний, зате я буду сидіти і страждати, всім буде мене шкода, і від цього будуть мене цінувати більше».

Результат: важкохворий співробітник, що опинився в лікарні з ускладненнями; заражений непродуктивний колектив; бізнес, що йде на дно.

Сформовані зараз несприятливі обставини проте дають можливість переглянути свої цінності, ставлення до себе і людей, свої пріоритети і перевірити рівень власної відповідальності та усвідомленості.

Джерело: Mind

Матеріали до теми


Підтримка психічного здоров’я людини стала одним з приорітетних завдань державної політики
У Всеукраїнський день психолога, відбувся регіональний форум з ментального здоров’я, який організований рухом «Зе Жінки», — інформує народна депутатка України, ...
Рада ухвалила закон щодо вирішення нагальних питань у сфері охорони здоров’я та соціальній сфері
Про це повідомив народний депутат від парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк у Телеграмі. Він уточнив, що законодавча ініціатива № 10094 ...