Головне в статті:
- Правове регулювання проведення атестації робочих місць за умовами праці
- На що звертаємо увагу під час вивчення факторів виробничого середовища i трудового процесу
- Проводимо оцінку технічного стану виробничого обладнання
Продовжуємо знайомити читачів із запропонованим автором Порядком, що дає змогу оцінити стан умов і безпеки праці на робочих місцях та використовувати ці дані в роботі системи управління охороною праці (початок в ОППБ № 10-2019).
Визначення робочих місць, які слід атестувати за умовами праці
Роботу з атестації робочих місць за умовами праці організує особа, на яку покладено виконання функцій служби охорони праці.
Атестація робочих місць за умовами праці регулюється наступними документами:
- Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442;
- Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 р. № 41;
- Інструкція із заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць, затверджена наказом Міністерства праці та Міністерства охорони здоров’я України від 27 листопада та 30 листопада 1992 р. № 06-41-48 (далі — Карта).
Атестація передбачає:
- санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці (визначається необхідність залучення сертифікованих лабораторій для проведення відповідних аналізів виробничого середовища);
- складання Карти умов праці на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних робочих місць;
- обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці.
Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
У ході вивчення факторів виробничого середовища i трудового процесу необхідно визначити:
- характерні для конкретного робочого місця або групи робочих місць фактори, які підлягають дослідженню. Вони визначаються на підставі аналізу шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що перелічені в інструкціях з охорони праці на професії або види робіт, вибраних із списків та переліків, що дають право працівникам на пільги та компенсації;
- нормативне значення (ГДК1, ГДР2) параметрів виробничого середовища i трудового процесу згідно з посиланнями, наданими в Гігієнічній класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 8 квітня 2014 р. № 248 (далі — Гігієнічна класифікація)3.
Під час оцінки беруться на облік робочі місця, які належать до 3 та 4 класів відповідно до Гігієнічної класифікації.
Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).
Робота в небезпечних умовах (4 клас) не дозволяється за винятком ліквідації аварій та проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту та за умови регламентованого режиму.
Для дослідження шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища:
- розробляється план-схема розміщення обладнання, в процесі експлуатації якого можуть виникнути шкідливі та небезпечні виробничі фактори;
- визначаються межі робочих місць (робочих зон), їм надаються відповідні номери.
За результатами досліджень у разі перевищення гранично допустимих норм та концентрацій шкідливих та небезпечних виробничих факторів заповнюється карта технологічних процесів та обладнання (устаткування), що генерують шкідливі та небезпечні виробничі фактори, наведена у додатку 3.
Додаток 3
Зразок заповнення карти технологічних процесів
під час роботи на круглопильному верстаті
Карта технологічних процесів та обладнання (устаткування), що генерують шкідливі та небезпечні виробничі фактори
| № |
Найменування технологічного процесу чи обладнання, що генерують шкідливі та небезпечні виробничі фактори | Найменування шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які генеруються | Одиниця виміру | Гранично допустимі концентрації (рівні) | Фактична концентрація (рівень) шкідливих та небезпечних виробничих факторів |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Круглопильний верстат модель Holzstar TKS 254E інв. № 3 | шум | дБА | 80 | 90 |
Особа, на яку покладено виконання функцій електромеханічної служби, додатково проводить облік та перевірку механічних припливно-витяжних і місцевих вентиляційних систем і у разі виявлення невідповідності заносить дані до таблиці, наведеної у додатку 4.
Додаток 4
Зразок заповнення таблиці обліку та перевірки вентиляційних систем
Вентиляційні системи (механічні)
| № |
Найменування цеху (дільниці), вентиляційних систем та їх номери | За проектом | Наявна на поточний рік | ||||
| Обсяг повітря, що подається, куб. м/год |
Обсяг повітря, що видаляється, куб. м/год |
Обсяг повітря, що подається, куб. м/год |
Обсяг повітря, що видаляється, куб. м/год |
||||
| припливна вентиляційна система | загальновитяжна вентиляційна система | місцева витяжна система | припливна вентиляційна система | загальновитяжна вентиляційна система | місцева витяжна система | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | Деревообробна Припливна № 1 Витяжна № 2 Місцева № 3 |
51 650 | 49 500 | 850 | 51 650 | 49 500 | 850 |
Оцінка технічного стану виробничого обладнання
Рівень технічної безпеки об’єктів, устаткування, машин, механізмів визначається шляхом перевірки їх відповідності стандартам безпеки праці та правилам охорони праці, у тому числі з урахуванням:
- Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107;
- Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15;
- Постанови Кабінету Міністрів України «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» від 11 липня 2002 р. № 956.
Для обліку машин, механізмів та устаткування особа, на яку покладено функції електромеханічної служби, готує список усього устаткування, машин, механізмів, що експлуатуються, та забезпечує наявність паспортів.
Керівник структурного підрозділу, у розпорядженні якого є устаткування (машини, механізми), у разі відсутності на нього сертифікатів відповідності забезпечує їх перевірку.
Особа, на яку покладено виконання функцій електромеханічної служби, за участю особи, на яку покладено виконання функцій служби охорони праці, за цими видами обладнання підбирає відповідний технічний регламент4 безпеки або стандарти безпеки праці, на відповідність яким воно буде перевірятися.
У випадку, якщо вимоги до устаткування не регулюються системою стандартів безпеки праці та технічним регламентом безпеки, треба керуватись відповідними правилами з охорони праці.
Для визначення рівня безпеки устаткування на обладнання, машини та механізми, що мають відхилення від встановлених норм, по кожній дільниці складаються Картки технічної відповідності устаткування, машин і механізмів вимогам безпеки згідно з додатком 5 (далі — Карта технічної відповідності).
Додаток 5
Зразок заповнення картки технічної відповідності
круглопильного верстата
Картка технічної відповідності устаткування, машин, механізмів вимогам безпеки
| Круглопильний верстат (циркулярна пилка по деревині), модель Holzstar TKS 254E, інв. № 3 (назва, модель, інв. № обладнання) |
||||
| № |
Конструктивні елементи устаткування, машин, механізмів, експлуатаційні ситуації та небезпечні фактори | Вимоги безпеки | Фактичне забезпечення | |
| так | ні | |||
| 1 | Місцеве освітлення | 1.1. Відсутність затемнених робочих місць, осліплюючих відблисків та небезпечних стробоскопічних ефектів | + | |
| 2 | Органи управління | 2.1 Наявність маркування | + | |
| 2.2 Розміщення поза небезпечною зоною | + | |||
| 2.3 Захищеність від випадкового включення | + | |||
| 2.4 Дотримання допустимого зусилля для включення | Х | |||
| 2.5 Розміщення, що дозволяє оператору бачити всю небезпечну зону, або можливість перед пуском машини подавався звуковий та/або світловий сигнал застереження | + | |||
| 3 | Системи пуску | 3.1 Виключення некерованого пуску при суттєвій зміні умов роботи (наприклад, швидкості, тиску тощо) | + | |
| 3.2 За наявності декількох органів керування пуском наявність системи блокування, що запобігає неконтрольованому включенню (наприклад, пристрої блокування) | Х | |||
| 4 | Пристрої зупинки | 4.1 Забезпечення необхідного часу зупинки (автоматичне гальмування) | + | |
| 4.2 Припинення безпосередньої дії на пристрій аварійної зупинки не має скасовувати стоп-команду | + | |||
| 4.3 Забезпечення аварійної зупинки | + | |||
| 5 | Пульт вибору режимів управління | 5.1 Усунення стороннього доступу до вибору режимів управління | + | |
| 6 | Зникнення, відновлення після зникнення або коливання у мережі енергоживлення | 6.1 Не повинно бути раптової запинки | + | |
| 6.2 Рухома частина машини або оброблювана деталь не повинні падати або бути виштовхнуті | + | |||
| 6.3 Не має виникати перешкод для автоматичної або ручної зупинки будь-яких рухомих частин | + | |||
| 6.4 Засоби захисту мають залишатись дієвими | + | |||
| 6.5 Не має виникати перешкод зупинці машини, якщо команда на зупинку вже подана | + | |||
| 7 | Механічні небезпеки | 7.1 Засоби захисту від падіння або викидів предметів (наприклад, частин обладнання, що пересуваються, заготовок, інструменту, стружки, часток, відходів тощо) | + | |
| 7.2 Захисні огорожі або захисні пристрої для запобігання контакту з рухомими частинами машин | + | |||
| 7.3 Наявність обмежувачів руху механізмів | + | |||
| 7.4 Наявність систем світлової, звукової сигналізації та оповіщення | Х | |||
| 8 | Небезпека ураження електрострумом | 8.1 Наявність нанесених знаків безпеки | + | |
| 8.2 Захист від заподіяння фізичних травм чи іншої шкоди, які можуть трапитися за безпосереднього або побічного електричного контакту (заземлення, занулення тощо) | + | |||
| 9 | Небезпека ураження статичною електрикою | 9.1 Наявність системи захисту від накопичення потенційно небезпечних електростатичних зарядів (заземлення, система розрядження) | Х | |
| 9.2 Наявність системи зняття статичної електрики | Х | |||
| 10 | Небезпека ураження надмірними температурами поверхні обладнання або речовин технологічного середовища | 10.1 Захист від контакту з частинами машини або матеріалами з високою або дуже низькою температурою | Х | |
| 10.2 Захист від можливих викидів гарячих матеріалів | Х | |||
| 11 | Небезпека вибуху, пожежі | 11.1 Захист від утворення небезпечних концентрацій речовин | Х | |
| 11.2 Захист від займання потенційно вибухонебезпечної суміші | Х | |||
| 11.3 Забезпечення пожежо- та вибухобезпечності | Х | |||
| 12 | Небезпека лазерного випромінювання | 12.1 Захист від прямого, відбитого, дифузійного та вторинного випромінювання | Х | |
| 13 | Небезпека дії відпрацьованих матеріалів | 13.1 Захист від дії газів, рідин, пилу, випаровувань та інших відпрацьованих матеріалів, які виділяються під час роботи | + | |
| 14 | Доступ до робочого місця та точок обслуговування | 14.1 Наявність безпечних засобів доступу (сходи, драбини, робочі містки тощо) до всіх зон, які задіяні під час роботи, налагодження та технічного обслуговування | Х | |
| 15 | Попереджувальні пристрої | 15.1 Наявність кольорів та видів сигналів безпеки | + | |
| 16 | Небезпека, що виникає під час підіймальних робіт | 16.1 Наявність пристроїв, що запобігають сходженню з напрямних рейок чи рейкової колії | Х | |
| 16.2 Наявність пристроїв попередження машиніста і запобігання небезпечних рухів вантажу на випадок перевантаження машини (для машини з максимальною робочою вантажопідйомністю не менше 1000 кг або з перекидним моментом не менше за 40 000 Нм) | Х | |||
| 16.3 Наявність пристроїв, що обмежують висоту підйому вантажу | Х | |||
Висновок: Відповідно до п. 3.2.4 ГОСТ 12.2.026.0-93 «Устаткування деревообробне. Вимоги безпеки до конструкції», затвердженого наказом Держстандарту України від 2 жовтня 1996 р. № 408, система гальмування повинна спрацьовувати протягом 6 секунд.
На даному верстаті система гальмування спрацьовує протягом 15 секунд.
Відповідно до вимог нормативних документів, у графах 4, 5 Картки технічної відповідності ставиться відмітка Х напроти тих конструктивних елементів устаткування, машин і механізмів, що забезпечують безпеку, у разі, якщо вони не передбачені для цього устаткування або йому невластиві.
Особа, на яку покладено виконання функцій електромеханічної служби, забезпечує перевірку всього устаткування, машин і механізмів, що експлуатуються, та заповнює Картку технічної відповідності тільки на ті з них, де певні конструктивні елементи хоча б за одним параметром не відповідають викладеним у ній вимогам.
На підставі Карток технічної відповідності, заповнених на кожну одиницю устаткування, машин і механізмів, які не відповідають вимогам норм та правил з гігієни, безпеки праці, особа, на яку покладено виконання функцій електромеханічної служби, заповнює таблицю, наведену в додатку 6.
Повну версію статті читайте у №11 журналу «Охорона праці і пожежна безпека» за 2019 рік.
________________
1 ГДК — гранично допустима концентрація.
2 ГДР — гранично допустимий рівень.
3 Принцип диференціації умов та характеру праці передбачає визначення ступеня відхилення параметрів виробничого середовища i трудового процесу від діючих гігієнічних нормативів та впливу їх на здоров’я працівників.
Гігієнічна класифікація праці розподіляє умови праці на 4 класи:
1 клас — оптимальні — умови, за яких не лише зберігається здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності;
2 клас — допустимі — умови, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлені гігієнічні нормативи та не повинні справляти несприятливий вплив на стан здоров’я працівників та їх нащадків в найближчому і віддаленому періодах;
3 клас — шкідливі — умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та можуть справляти несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків;
4 клас — небезпечні — умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень, у тому числі й важких форм.
3 клас за рівнем перевищення гігієнічних нормативів та характером можливих змін в організмах працівників поділяється на 4 ступеня:
1 ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань, відновлюються за більш тривалої, ніж до початку наступної зміни, перерві контакту зі шкідливими факторами та збільшують ризик погіршення здоров’я, у тому числі виникнення професійних захворювань;
2 ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання обумовленої працею на виробництві захворюваності та можливої появи професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції;
3 ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які, крім зростання хронічної захворюваності (виробничо обумовленої та з тимчасовою втратою працездатності), призводять до розвитку професійних захворювань;
4 ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку тяжких форм професійних захворювань.
Особливо шкідливі умови праці — стан умов праці та/або рівні виробничого навантаження, які згідно з п. 1.1 цього розділу належать до 3 класу, 3, 4 ступенів шкідливості та 2, 3 ступенів важкості (напруженості).
Особливий характер праці — роботи, що виконуються з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я.
4 Наприклад, Технічний регламент безпеки машин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62, встановлює вимоги до машин щодо захисту життя або здоров’я людини, захисту тварин або рослин, а також майна та охорони навколишнього природного середовища, процедуру оцінки відповідності машин та вимоги до їх обігу на ринку України та/або введення в експлуатацію.
Георгій Лесенко, експерт з охорони праці
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!
