Як убезпечити підприємства виноробної промисловості від пожеж

Головне в статті:

1. Небезпеки виноробної галузі
2. Як виконання вимог відповідних нормативних актів і дотримання технологічних процесів дозволять уникнути пожежі

Згідно з офіційними даними, в Україні переробкою винограду, виготовленням тихих та ігристих вин, шампанського і коньяків займаються близько 200 підприємств. Норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР дозволяють займатися такою діяльністю суб’єктам господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії. Останнім часом до такої діяльності почали активно долучатися окремі селянські і фермерські господарства відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва теруарних вин та натуральних медових напоїв» від 20 березня 2018 р. № 2360-VIII. Минулого року виробництвом вин займалися 600 селянських господарств.

З метою управління безпекою малих виробництв виноробної продукції Кабінетом Міністрів України затверджено постанову «Деякі питання подання та реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції вимогам законодавства» від 3 жовтня 2018 р. № 823.

Ризик виникнення пожеж на підприємствах виноробної промисловості

При виробництві тихих та ігристих вин, шампанського і коньяків (далі — виноробна промисловість, виноробна галузь) є ризики виникнення пожеж і вибухів. І якщо на підприємствах виноробної промисловості цим питанням приділяється достатня увага, то селянські і фермерські господарства потребують знань з безпечної організації виробництва.

Основною небезпечною речовиною на підприємствах виноробної галузі є етиловий спирт. За своїми характеристиками він має необмежену спроможність розчинятися у воді, змішуватися з бензолом, гліцерином, оцтовою кислотою, діетиловим ефіром, хлороформом тощо.

Враховуючи, що температура спалаху спиртовмісних рідин невелика³, питання пожежної та вибухопожежної безпеки для підприємств виноробної галузі є першочерговими.

Найпоширеніші причини пожеж на підприємствах виноробної промисловості:

• іскроутворення механічного походження, що виникає у разі ударів металевих частин обладнання (вентилятори тощо);
• потрапляння металевих предметів у дробарки та інше технологічне обладнання (далі — техобладнання);
• падіння інструменту на металеві поверхні або бетонну підлогу;
• відкрите полум’я техобладнання (топки), паяльні лампи, місця спалювання відходів, сірники і непогашені цигарки;
• електрозварювальні роботи;
• теплове проявлення електричного струму, іскри або дуги короткого замикання;
• розряди статичної та атмосферної електрики;
• перегрів підшипників у випадку неправильного застосування змащувального матеріалу, їх несправність, спрацювання або забруднення;
• недбале поводження з промасленими ганчірками.

Правила забезпечення пожежної безпеки

Вимоги пожежної безпеки під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення споруд регламентують ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги», затверджені наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2016 р. № 287, та ВНТП-СХ-14-80 «Нормы технологического проектирования предприятий по переработке плодов и овощей в колхозах и совхозах», затверджений 2 квітня 1980 р. (далі — ВНТП-СХ-14-80).

Загальні вимоги до пожежної безпеки містяться у Правилах пожежної безпеки в Україні, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 р. № 1417.

Забезпечення пожежної безпеки ґрунтується на:
• виконанні вимог відповідних нормативних актів;
• дотриманні технологічних процесів.

Відповідно до п. 2.8 розділу ІІ Правил охорони праці для виноробного виробництва, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 26 листопада 2012 р. № 1351 (далі — Наказ № 1351), роботодавець повинен забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91 «Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги».

Умова озеленення вільних від забудови площ у зоні розміщення спиртосховищ будівель категорій А і Б⁴ зазначені у ВНТП-СХ-14-80.

Важливим є питання забезпечення пожежонебезпеки технологічних процесів. При підборі резервуарів для зберігання легкозаймистих рідин (далі — ЛЗР), таких як тихі та ігристі вина, коньяки, горілка, передбачаються додаткові резервуари, призначені для аварійного зливу.

Резервуари, призначені для аварійного зливу, мають бути постійно:

• порожніми;
• промитими та очищеними від парів ЛЗР.

Спиртопроводи, як правило наземні, прокладають на окремих опорах чи естакадах з негорючих матеріалів. По всій довжині вони мають бути доступні для огляду і ремонту. Відстань від спиртопроводів до стін з отворами будівель І, ІІ, ІІІа ступеню вогнестійкості має бути не менше 3 м. За відсутності отворів у стінах відстань до них може зменшуватися до 0,5 м.

Устаткування, апарати, комунікації та арматура в приміщеннях категорій А і Б мають бути герметичними, з матеріалів, що не утворюють іскор.

Встановлювана на трубопроводах запірна і регулююча арматура має бути легко доступною для обслуговування.

Забороняється!
Прокладати трубопроводи для ЛЗР через:
• допоміжні і складські приміщення;
• розподільні пристрої;
• електроприміщення КВП;
• венткамери;
• сходові клітки.

Відповідно до ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2012 р. № 553 (далі — ДБН В.2.5-64:2012), на кожному промисловому підприємстві має функціонувати пожежний водопровід. Він може бути об’єднаний з господарсько-питним або водопроводом, який використовують у виробничому процесі. Воду до місця пожежі також можна подавати з водоймищ, річок або підвозити в автоцистернах.

Витрати води на гасіння пожежі та кількість струменів, що працюють одночасно, визначають:

• для внутрішнього пожежогасіння — згідно ДБН В.2.5.-64:2012;
• для зовнішнього пожежогасіння — ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди. Основні положення проектування», затверджені наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 8 квітня 2013 р. № 133 та від 28 серпня 2013 р. № 410.

Кількість води на внутрішнє і зовнішнє пожежогасіння розраховується згідно з витратами на гасіння найбільшого наземного резервуару або будівлі з найбільшим об’ємом і підвищеною пожежовибухонебезпекою.

У розрахунок витрат води на пожежогасіння включаються витрати:

• на охолодження наземних резервуарів протягом 3 годин;
• на розбавлення спирту в резервуарі, який горить, до концентрації 70%.

Для приміщень категорій А, Б і В недоторканий протипожежний запас води у пожежних резервуарах після пожежі відновлюють не пізніше, ніж за 24 години, Г і Д — 36 годин. Пожежні резервуари та їх устаткування захищають від замерзання води.

У разі неможливості забору води з пожежного резервуара передбачаються приймальні (мокрі) колодязі об’ємом не менше 3 м³, сполучені з пожежним водоймищем трубопроводом діаметром не менше 0,2 м. Перед приймальним колодязем на з’єднуючому трубопроводі необхідно розмістити в окремому колодязі засувку з виведеним під кришку штурвалом.

Пожежні гідранти, «мокрі» колодязі пожежних резервуарів, насосні станції протипожежного водопостачання розташовуються не ближче:

• 40 м від наземних резервуарів для спирту;
• 10 м від будівель категорій А і Б.

Усі резервуари для зберігання етилового спирту мають бути облаштовані:

• стаціонарною системою зрошування для охолодження даху і стінок резервуарів під час пожежі;
• системою подачі води в резервуари для розбавлення спирту у випадку пожежі.

Для попередження потрапляння в каналізацію і розповсюдження по ній ЛЗР каналізаційні зливи у технологічних апаратах повинні мати на трубопроводі фланцеві з’єднання для установки заглушок під час зупинки апаратів на ремонт. Злив у каналізацію стічних вод з устаткування має проводитися закритим способом з розривом струменя. У зливних колодязях облаштовується витяжний вентиляційний стояк, встановлений в опалюваній частині будівлі і виведений вище покрівлі будівлі не менш ніж на 1,0 м. Питання щодо необхідності локального очищення стічних вод вирішується у кожному конкретному випадку залежно від вмісту вибухонебезпечних речовин.

Видалення атмосферних опадів і забруднених вод з обвалованої⁵ території спиртосховища здійснюється через дощові колодязі, що підключаються через випуски з гідрозатворами до мережі виробничо-дощової каналізації. На каналізаційних випусках від дощоприймачів встановлюється сухий колодязь із засувкою. Керування пересуванням засувки має проводитися за межами обвалування.

Пропускна спроможність мереж каналізації розраховується на сумарний прийом стічних вод від виробничих будівель і води з обвалованої території резервуарів у обсязі 50% від розрахункових витрат на охолодження резервуарів, розбавлення спирту і його гасіння у випадку пожежі.

У приміщення щитів електропостачання і автоматизації не заводять труби системи водопостачання та не встановлюють у них шафи для пожежних кранів.

У приміщеннях категорій А і Б:

• передбачається постійно діюча припливно-витяжна вентиляція механічного, змішаного типу або з природним спонуканням. Вона має забезпечувати негативний баланс повітря (перевищення витяжки над припливом);
• облаштовується аварійна витяжна вентиляція з розташуванням пристроїв для видалення повітря з приміщення в безпосередній близькості від місця можливої розрахункової аварії. Систему аварійної витяжної вентиляції забезпечують:
  • резервними вентиляторами;
  • автоматичним пуском у випадку перевищення гранично допустимої вибухобезпечної концентрації пари ЛЗР;
  • електропостачанням по першій категорії надійності.

У повітропроводах систем, що обслуговують приміщення категорій А і Б, вентиляційне устаткування має бути вибухозахищеним.

Не допускається:

• розміщувати устаткування припливних і витяжних систем для приміщень категорій А і Б у підземних, підвальних і цокольних поверхах;
• рециркуляція повітря з приміщень категорій А і Б;
• розміщення в одній венткамері припливних і витяжних установок;
• прокладка або перетин в одному каналі трубопроводів опалення, теплопостачання та ЛЗР.

Вентиляційні припливні установки для приміщень виробництв різних категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою мають бути роздільні. Допускається розміщення в одній камері припливних вентустановок, що працюють без рециркуляції і обслуговують приміщення різних категорій. При цьому на всіх припливних повітропроводах при виході з венткамери (в її межах) встановлюються самозачиняючі зворотні клапани у вибухозахищеному виконанні.

На повітропроводах, що перетинають огороджувальні конструкції венткамери, передбачають вогнезатримуючі клапани. Шахти витяжних систем виконуються без факельних насадок і парасольок. Шахти природної витяжки, встановлені на дахах будівель категорій А і Б, можуть використовуватися для димовидалення під час пожежі.

Вентиляційне устаткування, окрім устаткування повітряних і повітряно-теплових завіс, не можна розміщувати безпосередньо в обслуговуючих приміщеннях складів категорій А і Б. Приміщення для устаткування витяжних систем таких будівель відносять до категорії приміщень з вибухопожежної небезпеки. У них не проводяться ремонтні роботи, не облаштовуються теплові пункти, не встановлюються водяні насоси тощо.

Транзитні повітропроводи для систем, які обслуговують приміщення категорій А і Б, а також для систем аварійної та протидимної вентиляції мають застосовуватися щільні, з нормованою межею вогнестійкості.

Для будівель і приміщень, обладнаних установками автоматичного пожежогасіння, має бути передбачене автоматичне блокування систем вентиляції, кондиціонування і повітряного опалення, а також систем димовидалення. Все опалювально-вентиляційне устаткування, трубопроводи, металеві повітропроводи, призначені для приміщень категорій А, Б і В, заземлюються шляхом з’єднання у єдиний ланцюг.

Електропостачання насосних станцій протипожежного водопостачання, аварійної витяжної і протидимної вентиляції, установок охоронно-пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння, систем оповіщення про пожежу має здійснюватися по першій категорії надійності.

Брагоперегонне і ректифікаційне відділення для отримання спирту, утилізації відходів розміщують в окремому приміщенні. Розміщувати над ним виробничі та допоміжні приміщення забороняється.

Сировину і пакувальні матеріали у виробничих приміщеннях розміщують відкрито або за сітчастою огорожею в обсягах змінної потреби.

Ємність для збору спирту при спорожненні спиртопроводів та устаткування допустимо встановлювати у відкритому вентильованому приямку.

Забороняється!
Розташовувати устаткування з ЛГЗ:
• над і під адміністративними і побутовими приміщеннями;
• під естакадами технологічних трубопроводів з горючими, вибухонебезпечними і їдкими речовинами;
• над майданчиками відкритих насосних і компресорних установок, окрім випадків застосування герметичних безсальникових насосів або здійснення спеціальних заходів безпеки.

У разі потреби на вікнах будівель підприємств виноробної промисловості встановлюються грати. Пристрої для їх відкривання розміщують всередині приміщень. Під час перебування у приміщеннях людей грати мають розкриватися або зніматися.

Улаштування порогів вище 0,05 м у дверних отворах на шляхах евакуації не дозволяється.

Відкриті сховища етилового спирту в резервуарах і тарі розміщують на відкритих майданчиках. Допускається розміщувати їх під навісом з сітчастою огорожею. Резервуари встановлюють на бетонні (металеві) опори, підняті над рівнем бетонного водонепроникного покриття (ухил до дощоприймача — 1,0%) на відстань не більше 1,0 м для огляду днища резервуара.

Для захисту від сонячних променів резервуари фарбують у світлі кольори. Захищають наземні резервуари стіною або суцільним земляним валом. Об’єм, утворений стіною або земляним валом, має дорівнювати повній місткості найбільшого резервуара.

Відстань між наземними резервуарами, що розташовані в одній групі, має бути не менше 0,5 діаметра резервуара.

_____________
¹ Кафедра технології вина і сенсорного аналізу.
² Кафедра безпеки життєдіяльності.
³ Наприклад, вино десертне з вмістом спирту 16% спалахує за температури 57 °С, вино «Портвейн» (19%) та морс чорноплідної горобини (24%) —52 °С та 39 °С відповідно.
⁴ Відповідно до ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затвердженого наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 червня 2014 р. № 158.
⁵ Захищеної дамбами.

Підготовлено редакцією за матеріалами Л. А. Осіпової, С. М. Неменущої, В. М. Лисюк, О. О. Фесенко, З. М. Сахарової

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»

Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!