Перевірки ДСНС 2021

Перевірки пожежної безпеки є одними з найчастіших серед візитів контролюючих органів. Планування заходів державного нагляду (контролю), в тому числі які проводиться ДСНС, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Кожного року до 15 жовтня Державна служба України з надзвичайних ситуацій публікує Річний план — документ, у якому можна знайти попередження про візит інспекції у майбутньому році; а також вносять відомості до Пілотного модулю інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю). До такого плану перевірок на 2021 рік було включено 50 590 суб’єктів господарювання (наказ від 26.11.2020 № 633). Це на 6471 підприємство більше, ніж було заплановано у минулому році.

Перевірити наявність свого підприємства у плані ДСНС або будь-якого іншого органу контролю можна на пілотному проекті уряду — Інспекційному порталі.

Важливо знати, що з 10 грудня 2020 р. прийнятим Законом України № 1071 виключено норму пп. 4 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 530, яка передбачала заборону проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Види перевірок, до кого можуть прийти

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена:

• до високого ступеня ризику — не частіше одного разу на два роки;
• до середнього ступеня ризику — не частіше одного разу на три роки;
• до незначного ступеня ризику — не частіше одного разу на п’ять років.

У першу чергу перевірки ДСНС стосуються суб’єктів з високим ступенем ризику — автозаправного, готельного, ресторанного, промислового бізнесу.

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій затверджені постановою КМУ від 5 вересня 2018 р. № 715.

У річному плані перевірок пожежної безпеки ДСНС на 2021 рік зазначені такі сфери державного нагляду і контролю:

• провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, що підлягає ліцензуванню.
• додержання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, причому, як свідчить сам перелік господарських суб’єктів, переважно, це підприємства з високим ступенем ризику, втім можна побачити й підприємства з середнім ступенем ризику.

Заходи державного нагляду (контролю) — планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Планові перевірки здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

• дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
• найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
• найменування органу державного нагляду (контролю).

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва — п’яти робочих днів. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва — п’ятнадцяти робочих днів.

Підставами для здійснення позапланових заходів є:

• подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
• виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності.
• перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
• звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
• неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
• настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.
• тощо.

Як підготуватися до перевірки

Суб’єкту господарювання слід провести аудит своїх приміщень перед візитом інспекції. Звернути увагу у першу чергу потрібно на:

• Наявність вогнегасників. Вогнегасники повинні бути в достатній кількості, розставлені відповідно до плану евакуації. Повинен вестися також Журнал обліку вогнегасників.
• Кран-комплекти повинні бути підписані і пронумеровані, на видному місці повинен бути вказаний номер виклику пожежної охорони. Необхідно мати Журнал обліку та технічного обслуговування кран-комплектів.
• Шляхи евакуації повинні бути завжди вільними, напрямки до них повинні бути позначені спеціальними покажчиками (білі стрілочки на зеленому фоні), що розташовані на стелі або стінах.

У серверних приміщеннях повинно бути встановлено автоматичне пожежогасіння. Якщо у вас є система пожежної сигналізації, ви повинні мати Договір на її обслуговування з підрядною організацією, журнал обліку технічного обслуговування, акти прийому і введення в експлуатацію установок протипожежного захисту.

Якщо на підприємстві є склади, важливо знати, що відповідно до розд. VI п. 9 наказу КМУ «Про затвердження правил пожежної безпеки України» від 30.12.2014 р. № 1417:

• на складах не дозволяється сумісне зберігання матеріалів з різними фізико-хімічними властивостями;
• у складських приміщеннях допускається використовувати стелажі з горючих матеріалів висотою не більше 3 м із забезпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м. При відсутності приладів опалення стелажі можуть встановлюватися впритул до стін. Конструкції стелажів (у тому числі полиці) висотою більше 3 м повинні виконуватися з негорючих матеріалів;
• у разі застосування безстелажного способу зберігання, матеріали повинні укладатися в штабелі. Ширина проходів між штабелями повинна бути не менше 1 м;
• заборонено зберігати продукцію навалом;
• до зберігання легкозаймистих і горючих речовин в складських приміщеннях висувається окремий ряд вимог, детально ознайомитись з ними можна у розд. VI п. 9.2 ППБУ.

Вимоги з пожежної безпеки щодо експлуатації електрообладнання та електромереж:

• електрообладнання та електрощитові повинні розташовуватися на відстані не менше 1 метра від горючих матеріалів;
• електрощитові повинні закриватися на ключ, мати однолінійну схему електропостачання;
• на підприємствах заборонено використання подовжувачів, а також обладнання, що має пошкоджену ізоляцію;
• розетки, вимикачі та подібні апарати повинні бути встановлені на негорючій основі.

Що можуть/не можуть робити перевіряючі

Перевіряючи у першу чергу будуть звертати увагу на те:

• чи вільні шляхи евакуації постраждалих;
• чи наявний вільний під’їзд для спеціалізованої техніки;
• як налагоджено оповіщення співробітників про небезпеку;
• чи перевіряються знання персоналу про те, як потрібно діяти в умовах надзвичайної ситуації.

Пожежна перевірка офісу визначає відповідність розеток підвищеному навантаженню під час користування електрочайником, мікрохвильовкою, опалювальними приладами. Вивчаються акти про інструктаж персоналу під час вступу на роботу.

Інспекторам необхідно виконувати такі умов при проведенні перевірки — дотримання річних планів перевірок та їхньої періодичності, завчасність повідомлення про проведення перевірки, наявність у інспекторів ДСНС документів на проведення відповідної перевірки.

Недотримання будь-якої з наведених вимог є підставою для оскарження результатів перевірки та може бути використане як аргумент у спорі з ДСНС.

Які документи потрібно надати

При перевірці ДСНС може запитати документ про реєстрацію фірми, ліцензії, договори про власність, оренду, лізинг приміщень.

Перше, про що запитає інспектор — наявність Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Ця Декларація повинна подаватися суб’єктом господарювання до ДСНС перед початком робіт.

На підприємстві повинні бути виконані заміри опору ізоляції. Такі вимірювання проводять кваліфіковані підрядні організації. Тому при організації на своєму підприємстві даних робіт, необхідно запросити скан-копію посвідчень фахівців-виконавців.

Перевіряють також такі документи:

• Наказ по підприємству про призначення відповідального з ПБ, а також посвідчення цієї людини та протокол перевірки знань до нього.
• Наказ про введення протипожежного режиму на підприємстві. Наказ встановлює загальні правила щодо дотримання пожежної безпеки.
• Інструкції з пожежної безпеки, згідно профілю вашого підприємства.
• Плани евакуації на випадок пожежі, що відповідають поточним площам.
• Програми і журнал проведення інструктажів.

Також важливо зазначити, що перелік не є вичерпним, адже у кожного підприємства своя специфіка роботи і свої вимоги.

Штрафи та їх оскарження

За порушення встановлених чинним законодавством України правил пожежної безпеки винні особи притягуються до адміністративної відповідальності згідно з нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та до кримінальної відповідальності згідно з Кримінальним кодексом України.

Підстави для накладення санкцій ДСНС можна згрупувати таким чином: порушення винними особами вимог законодавства з протипожежної безпеки; невиконання особами законних розпоряджень уповноважених державних органів.

Уповноважений орган вимагає від винних осіб усунення порушень шляхом видачі розпорядчих актів (приписів, наказів, постанов) з таких питань:

• недотримання загальних правил протипожежної безпеки, визначених законами та підзаконними актами України;
• недодержання державних стандартів та норм з охорони праці при зведенні та будівництві приміщень промислового призначення;
• продаж або постачання пожежонебезпечних товарів або матеріалів на ринок всупереч технічним вимогам та стандартам без знаку відповідності такої продукції приписам протипожежної безпеки.

У 2021 році зросли штрафи за порушення правил пожежної безпеки. Відповідні зміни до КУпАП внесено Законом України від 03.02.2021 р. № 1187-IX.

Зокрема, ним передбачено такий розмір штрафів:

• за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 175 КУпАП) — до 1700–3400 грн для громадян і 3400–5100 грн для посадових осіб;
• за порушення правил пожежної безпеки на залізничному, морському, річковому транспорті (ст. 120 КУпАП) — до 1700–3400 грн для громадян і 3400–5100 грн для посадових осіб, а на повітряному транспорті відповідно 2250–4250 та 4250–5950 грн;
• за здійснення підприємством господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки (ст. 175-2 КУпАП) — до 2550–3400 грн на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності та посадових осіб.

Законом № 1367-IX також встановлено адміністративну відповідальність за перешкоджання перевіркам ДСНС у вигляді штрафу від 1700 до 3400 грн, а за повторне порушення — штраф від 3400 до 5100 грн.

Законом № 1366-IX збільшено адміністративні штрафи за: невиконання приписів, розпоряджень чи постанов ДСНС — штраф на посадових осіб та ФОП від 1700–3400 грн, а вчинене повторно протягом року — від 3400 до 5100 грн (було попередження або накладення штрафу на громадян від 8,5 до 119 грн і на посадових осіб — від 34 до 170 грн).

Також внесено зміни до статті 270 Кримінального кодексу, якими запроваджується кримінальна відповідальність за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки, якщо це спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі — штраф від 17 000 до 68 340 грн або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк.

Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років. Справи про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки розглядаються у судовому порядку.

Джерело: ЛІГА:ЗАКОН