Забезпечення пожежної безпеки об’єктів з наявністю нафтопродуктів

Об’єкти з наявністю нафтопродуктів являють собою підвищену пожежну та вибухо-пожежну небезпеку. Масштаби наслідків таких пожеж можуть бути величезними.

Згадаймо лише один приклад пожежі, яка виникла 8 червня 2015 року на нафтобазі «БРСМ-Нафта» у Васильківському районі Київської області. 9 червня під час гасіння пожежі стався потужний вибух. Пожежа охопила всі 17 резервуарів з пальним. Виникла загроза поширення на сусідню нафтобазу, ліс і військову частину, на якій зберігається арсенал зброї. Оголосили евакуацію громадян з двокілометрової зони від кордону пожежі. Внаслідок катастрофи загинуло 5 осіб (з них троє — рятувальники), 18 осіб постраждали. Тому забезпечення та підтримка необхідного рівня пожежної безпеки таких об’єктів має бути в пріоритеті діяльності їхніх керівників, власників, відповідальних посадових осіб.

Небезпечна нафта

Нафта і нафтопродукти класифікуються за ступенем вибухопожежонебезпечності в залежності від температури спалаху їх парів і поділяються на легкозаймисті рідини (ЛЗР) — з температурою спалаху 61 °С і нижче — та горючі рідини (ГР) — з температурою спалаху понад 61 °С. Особливо небезпечними є легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більш ніж 28 °С.

До об’єктів зберігання нафтопродуктів належать склади нафтопродуктів з комплексом основних і допоміжних технологічних об’єктів (зливно-наливні естакади, насосні для перекачування нафтопродуктів, резервуарні парки тощо), до об’єктів транспортування нафтопродуктів належать об’єкти магістральних нафтопродуктопроводів, до об’єктів реалізації нафтопродуктів — автозаправні станції.

Пожежі на об’єктах зберігання нафтопродуктів характеризуються:

• розривами резервуарів, закипанням і викидом нафтопродуктів;
• утворенням зон, що ускладнюють подачу вогнегасних речовин, у результаті обвалення покрівель резервуарів;
• сильним тепловипромінюванням та конвективними потоками від резервуара, що горить;
• швидким розвитком і поширюванням вогню технологічними лотками, розлитими ЛЗР і ГР, каналізаційними та іншими системами;
• змінами напрямків потоків продуктів горіння і теплової дії залежно від метеорологічних умов.

Основні причини пожеж

Об’єктам нафтогазового виробництва, в тому числі складам нафти й нафтопродуктів, притаманна низка специфічних ознак, які вказують на можливість виникнення пожеж, вибухів з руйнуванням і загибеллю людей, а саме:

• підвищена пожежонебезпека за рахунок значних викидів парів навіть при експлуатації у звичайних режимах;
• близьке спільне розташування різних типів джерел підвищеної небезпеки;
• велика швидкість поширення аварійної ситуації, потенціал швидкого розповсюдження вогню і вибухів у всіх напрямках, велика руйнівна здатність.

На резервуарах, що працюють нормально, основними джерелами запалювання є:

• прояв атмосферної електрики, іскри від електроустановок;
• самозаймання пірофорів (характерні для промислових і нафтозаводських резервуарів типу РВС з високозернистою нафтою і світлими нафтопродуктами);
• механічні удари під час відбору проб і виміру рівня, найчастіше –вибух при ручному відборі проб з даху резервуарів типу РВС;
• технологічні вогневі пристрої;
• розряди статичної електрики.

Підвищена загазованість території резервуарних парків сприяє виникненню пожеж від різних джерел запалювання (автомобілів, вогневих нагрівачів, факелів, магнітних пускачів).

Приблизно одна третина пожеж і загорянь відбувається на очищуваних і ремонтованих резервуарах:

• під час очищення резервуарів перед ремонтом;
• під час проведення вогневих робіт на попередньо очищених резервуарах;
• під час проведення робіт з ремонту та обслуговування.

Викиди вуглеводнів на складах нафти й нафтопродуктів відбуваються внаслідок випаровування, витоків газів або рідин. Перші два види вважаються найнебезпечнішими, так як вони вже перебувають у газоподібному стані й легко спалахують. Витоки рідин відносно легко локалізуються, керовані та, найголовніше, менш схильні до миттєвого займання.

Причинами викидів можуть бути зовнішня або внутрішня корозія, внутрішня ерозія, знос обладнання, металургійні дефекти, помилки операторів, пошкодження.

Запобігання пожежам

Загальновідомо, що запобігання виникнення пожеж досягається виключенням умов утворення горючого середовища та (або) виключенням умов утворення у горючому середовищі (чи внесення у нього) джерел запалювання.

Виключення умов утворення горючого середовища має забезпечуватися одним або кількома з таких способів:

• застосування негорючих речовин і матеріалів;
• обмеження маси й (або) обсягу горючих речовин і матеріалів;
• використання найбезпечніших способів розміщення горючих речовин і матеріалів, а також матеріалів, взаємодія яких один з одним призводить до утворення горючого середовища;
• ізоляція горючого середовища від джерел запалювання (застосування ізольованих резервуарів, ємностей, відсіків, камер тощо);
• підтримання безпечної концентрації у середовищі окислювача й (або) горючих речовин;
• зниження концентрації окислювача у горючому середовищі в об’ємі, що захищається;
• підтримання температури й тиску середовища, за яких поширення полум’я виключається;
• механізація та автоматизація технологічних процесів, пов’язаних з обігом горючих речовин (ЛЗР і ГР);
• встановлення пожежонебезпечного обладнання на відкритих майданчиках.
• застосування пристроїв захисту обладнання, що виключають вихід ЛЗР та ГР назовні, або пристроїв, що виключають утворення біля обладнання горючого середовища;
• видалення з технологічного обладнання, приміщень та комунікацій пожежонебезпечних відходів, відкладень пилу, пуху тощо.

Виключення умов утворення в горючому середовищі (або внесення до нього) джерел запалювання повинно досягатися одним або кількома з таких способів:

• застосування електрообладнання, відповідного класу пожежонебезпечної та (або) вибухонебезпечної зони, категорії та групи вибухонебезпечної суміші;
• застосування у конструкціях швидкодійних засобів захисного відімкнення електроустановок або пристроїв, що виключають появу джерел запалювання;
• застосування обладнання та режимів проведення технологічного процесу із захистом від статичної електрики;
• обладнання пристроями блискавкозахисту будівель, споруд та обладнання;
• підтримання безпечної температури нагріву речовин, матеріалів і поверхонь, які контактують (можуть контактувати) з горючим середовищем;
• застосування способів і пристроїв обмеження енергії іскрового розряду до безпечних значень;
• застосування іскробезпечного інструменту під час роботи з легкозаймистими рідинами й горючими газами;
• ліквідація умов для теплового, хімічного та (або) мікробіологічного самозаймання речовин, що обертаються;
• виключення контакту з повітрям пірофорних речовин;
• застосування пристроїв, що виключають можливість поширення полум’я з одного обсягу в суміжний об’єм.

Нормативне регулювання

До основних законодавчих та нормативних актів, що регламентують вимоги пожежної безпеки для об’єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів належать:

• Кодекс цивільного захисту України;
• Правила пожежної безпеки для об’єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, які затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 р. № 658;
• Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. № 1417;
• ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування та забудова територій»;
• ВБН В.2.2-58.1-94 «Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа»;
• ДСТУ 4454:2005 «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання».

Основні напрямки забезпечення пожежної безпеки

Пожежна безпека об’єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів має забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та впровадження технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Найбільш загальні вимоги забезпечення пожежної безпеки зводяться до того, щоб технологічне обладнання відповідало вимогам нормативних документів, правильно розміщувалося й експлуатувалося згідно з технологічною документацією, у виробництві застосовувалися речовини й матеріали з відомими показниками пожежо- і вибухобезпеки, дотримувалися вимоги чинних нормативних актів. Технологічне обладнання має бути оснащене необхідними приладами контролю та регулювання стану, датчиками й іншим, а за відхилень від нормального режиму або появи несправностей зупиняти його роботу. У кожному резервуарі та ємнісному апараті повинні контролюватися такі параметри, як рівень наповнення, справність дихальних клапанів, вогнеперешкоджувачів, рівнемірів, дренажних систем, пристроїв, призначених для аварійного зливання ЛЗР, ГР, стравлювання горючих парів, що утворюються у результаті випаровування легких фракцій нафтопродуктів.

До основних практичних напрямків забезпечення пожежної безпеки, об’єктів, що розглядаються, також можна віднести:

• постійний моніторинг персоналом об’єкта, території, обладнання, технологічних процесів, вогненебезпечних робіт, потенційних джерел запалювання, транспортних засобів тощо. Як правило, це здійснюється шляхом безперервного або періодичного спостереження операторами всієї діяльності на об’єкті. Жодні механізми або прилади не можуть повністю замінити людину з її життєвим досвідом і ступенем реакції. Однак слід мати на увазі, що людині властиво піддаватися панічним настроям і розгубленості у кризових ситуаціях. Тому надзвичайно важливу роль відіграє постійне систематичне проведення тренувань щодо дій в обставинах виникнення пожежі, аварії;
• забезпечення об’єктів у повній мірі необхідними системами протипожежного захисту, раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення, первинними засобами пожежогасіння, приладами контролю і регулювання, безперебійним протипожежним водопостачанням, запасом піноутворювача, пожежною технікою тощо;
• здійснення заходів щодо обмеження площ і розповсюдження пожежі (обвалування, огорожі, спеціальні пороги, розміщення резервуарів, ємностей на найнижчих позначках місцевості тощо);
• системні заходи щодо запобігання пожежам від теплового прояву електричного струму, розрядів блискавки, статичної електрики, будь-яких іскор, відкритого вогню;
• здійснення регулярних оглядів і планово-попереджувальних ремонтів усього обладнання;
• особливий контроль повного впровадження заходів безпеки під час проведення зливо-наливних операцій з нафтопродуктами;
• створення необхідних умов та відповідного матеріального резерву для успішного гасіння можливої пожежі.

Система забезпечення пожежної безпеки об’єктів з наявністю нафтопродуктів обов’язково повинна містити комплекс заходів, що виключають можливість перевищення значень допустимого пожежного ризику і спрямованих на запобігання небезпеки заподіяння шкоди третім особам у результаті пожежі.

Анатолій Рожков, експерт з питань пожежної та техногенної безпеки

Джерело: Надзвичайна Ситуація+