Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Варто знати

Дії роботодавця під час повітряної тривоги

Останнім часом побільшало запитань від власників малого бізнесу, які вже повернулися до роботи, щодо їхніх дій під час повітряної тривоги. Зокрема, як бути з ТМЦ та працівниками, чи зобов’язані вони йти в укриття, чи можуть залишатись у приміщеннях?

Нагадаємо, що відповідно до п. 1, 7 ч. 1, п. 1, 7 ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України (далі — КЦЗУ) до повноважень місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належать, зокрема, забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі у формі, доступній для осіб із вадами зору та слуху.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 КЦЗУ громадяни України мають право на отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі у формі, доступній для осіб із вадами зору та слуху.

Отже, йдеться також про інформацію про надзвичайні ситуації, яка на сьогодні має характер оповіщення про повітряну тривогу.

Враховуючи, що багато хто з нас практично на постійній основі повернувся до офісів та до робочих місць, варто чітко розуміти, як діяти, якщо оповіщення про повітряну тривогу застало у робочому приміщенні.

Чи стосується ця ситуація роботодавців чи власників приміщень?

Річ у тім, що цивільний захист — це функція держави, спрямована на захист населення, територій та майна від надзвичайних ситуацій, зокрема від подій воєнного характеру. Але матеріальні та технічні ресурси, які залучаються для цивільного захисту населення, застосовуються як на державному та місцевому рівнях, так і на так званому об’єктовому рівні, тобто на рівні підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Отже, забезпечення цивільного захисту лежить в основі обов’язків керівників (адміністрації) таких юросіб. Стосується це й дій таких керівників (адміністрації тощо) щодо своїх працівників, клієнтів, відвідувачів під час оповіщення про повітряну тривогу.

Організація оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту від 27.09.2017 р. № 733 (далі — Положення № 733).

Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій полягає у своєчасному доведенні відповідної інформації і до госпсуб’єктів, що забезпечується шляхом здійснення заходів, визначених у ст. 30 КЦЗУ (п. 36, 37 Положення про єдину державну систему цивільного захисту від 09.01.2014 р. № 11). Зокрема, на вимогу цієї статті й затверджено Положення № 733.

Положення № 733 встановлює для керівників та власників об’єктів із масовим перебуванням людей дві вимоги:

  1. Керівники органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, власники зобов’язані встановлювати у населених пунктах, на підприємствах, в установах та організаціях, у місцях масового перебування людей сигнально-гучномовні пристрої, електронні інформаційні табло, а також у службових і виробничих приміщеннях — радіотрансляційні точки.
  2. Забороняється підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності, власникам відмикати канали та лінії електрозв’язку, що використовуються системами оповіщення, демонтувати їх без погодження з відповідним місцевим органом виконавчої влади (органом місцевого самоврядування).
Увага!
У разі реорганізації, зміни форми власності або власників підприємств, установ і організацій передача апаратури та технічних засобів оповіщення узгоджується з органом місцевого самоврядування з обов’язковим наданням акта приймання-передачі та акта, що підтверджує їх технічну готовність до використання.

Із загальною характеристикою об’єктів із масовим перебуванням людей можна ознайомитись у п. 5 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні від 30.12.2014 р. № 1417. До них належать об’єкти з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб чи такі, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше ніж 25 осіб, а для одноповерхових — більше ніж 50 осіб.

Зокрема, йдеться про навчальні (у т. ч. дошкільні) заклади, заклади охорони здоров’я зі стаціонаром, будинки для людей похилого віку та інвалідів, санаторії і заклади відпочинку, розважальні, культурно-освітні та видовищні заклади, криті спортивні будинки і споруди, готелі, мотелі, кемпінги, торгові підприємства та інші аналогічні за призначенням об’єкти з масовим перебуванням людей, у т. ч. торговельні центри, супер- та гіпермаркети тощо.

Які документи мають приймати керівники та призначені ними органи?

Повертаючись до КЦЗУ, варто врахувати і приписи ст. 130, де передбачено розроблення планів реагування на надзвичайні ситуації, у т. ч. для оповіщення повітряної тривоги.

І тут поділ за кількістю людей уже дещо інший.

Загалом, плани реагування розробляються на всіх рівнях: на державному, місцевому та суб’єктами господарювання.

План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня вже є — він затверджений постановою КМУ від 14.03.2018 р. № 223.

Натомість План реагування на надзвичайні ситуації госпсуб’єкта розробляється відповідним госпсуб’єктом з кількістю працюючого персоналу більше ніж 50 осіб та затверджується керівником такого суб’єкта господарювання.

Що має включати План?

Саме для госпсуб’єктів наразі не маємо чітких рекомендацій на законодавчому рівні. Але ДСНС протоколом від 14.11.2017 р. № 10 схвалила Методрекомендації посадовим особам з питань цивільного захисту з організації цивільного захисту на суб’єкті господарювання по місту Києву.

У цих Методрекомендаціях наведено орієнтовний План реагування (додаток 2). Утім, стверджувати, що всі підприємства, установи та організації мають скористатися ними та затвердити свій План реагування, зарано. Можливо, вся ця ситуація буде ретельно переглянута після закінчення воєнного або надзвичайного стану в Україні.

У госпсуб’єктів з кількістю працюючого персоналу 50 осіб і менше посадова особа з питань цивільного захисту розробляє Інструкцію щодо дій персоналу госпсуб’єкта у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, яку затверджує керівник такого суб’єкта господарювання (п. 2 Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту від 09.08.2017 р. № 626).

Що має включати Інструкція?

Інструкція має містити відомості про:

  • можливі (прогнозовані) надзвичайні ситуації, які можуть виникнути на об’єкті суб’єкта господарювання;
  • сигнали оповіщення про небезпеку;
  • дії персоналу після отримання таких сигналів;
  • маршрути евакуації персоналу в безпечні місця, його укриття у захисних спорудах цивільного захисту;
  • заходи зі збереження матеріальних цінностей.

Орієнтовний зразок Інструкції щодо дій персоналу невеликих підприємств у разі загрози чи виникненні надзвичайних ситуацій наведено у додатку 7 до Методрекомендацій з організації цивільного захисту (див. наприкінці цієї статті).

Отже, на сьогодні, на відміну від цивільного захисту державного рівня, де є План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня, для госпсуб’єктів відповідного порядку розроблення плану чи інструкції не передбачено. А тому їх відсутність на підприємствах незалежно від кількості працівників та відвідувачів для посадових осіб не передбачає можливості проводити будь-які перевірки, інспектування чи застосовувати відповідальність. Утім, навіть за таких умов не варто нехтувати найнеобхіднішими засобами небезпеки.

Потрібно зважати на те, що наведені вище нормативні та локальні акти стосуються загальних заходів цивільного захисту в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, які включають в себе порядок дій у разі оповіщення повітряної тривоги як окремий розділ (частину) плану чи інструкції.

Відповідно, напрошується висновок, що окремого плану чи інструкції про дії працівників саме під час оповіщення повітряної тривоги не потрібно.

Тоді постає цілком логічне запитання: які дії мають бути вчинені підприємцями (власниками бізнесу) та юрособами?

Як слід діяти під час оповіщення повітряної тривоги?

Загалом, на сьогодні додаток 7 до Методрекомендацій з організації цивільного захисту, який ми згадували вище, варто використати для роботи персоналу у період дії воєнного стану (ми будемо жити і працювати під загрозою небезпеки до 23.08.2022 р.). Зокрема, правила, передбачені у цьому додатку 7, враховані й у порадах та роз’ясненнях для бізнесу під час дії повітряної тривоги. Відповідна інформація розміщена на офіційних сайтах органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та органів державної/виконавчої влади.

Отже, ФОПи та ЮО, які вже на постійній основі вивели персонал на роботу до офісу (у т. ч. й у поєднанні роботи офіс/онлайн), мають надати чіткі інструкції керівників, адміністраторів тощо (можливо, навіть письмово з розміщенням інформації на вході для ознайомлення відвідувачів). Дамо кілька порад щодо цього.

Порада 1. Магазини, супермаркети, місця надання перукарських, косметичних послуг, кав’ярні, кафе, ресторани, інші місця сфери торгівлі, громадського харчування та послуг повинні стежити за повідомленням об’єктової системи оповіщення і повідомляти відвідувачів та працівників про повітряну тривогу.

До речі, тут варто врахувати, що оповіщення може здійснюватись як через гучномовці, сирени, встановлені безпосередньо у населених пунктах, так і через операторів електронних комунікацій із залученням електронних комунікаційних мереж загального користування (телефонний зв’язок, текстові повідомлення), через інтернет-ресурси — сайти, соціальні мережі (п. 18 Положення № 733). На нашу думку, до цього переліку варто додати мобільні застосунки, які на сьогодні вже показують свою ефективність.

Порада 2. Після початку оповіщення адміністратор (керівник) має повідомити всіх відвідувачів про найближче укриття та за направленнями (вказівками), розміщеними на стінах, підлозі, рухомих (пересувних) вказівниках, які зазвичай використовуються у торговельних та виставкових залах, пройти до сховища (розташованого безпосередньо у місці проведення торгівлі/послуг або спеціальному укритті поза межами цього місця).

Це важливо!
Звісно, коли ми говоримо, наприклад, про такі послуги, як перукарські чи косметичні, то скористатись укриттям буває не так просто. Для таких випадків варто дослухатися до порад правоохоронних та аварійно-рятувальних служб — зокрема, про правило двох стін. Вважається, що від небезпеки має відділяти щонайменше дві стіни, бо одна, ймовірно, зруйнується від удару, а друга візьме на себе уламки стіни, шибок тощо.

Порада 3. Збереження матеріальних цінностей під час загрози чи небезпеки.

Звісно, фактично ми говоримо про період з початку оповіщення про повітряну загрозу до оголошення про відбій.

Якщо, знову ж таки, звернутися до додатка 7 до Методрекомендації з організації цивільного захисту, то вони пропонують, що:

  • всі працівники підприємства повинні вжити необхідних заходів щодо зберігання матеріальних цінностей в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
  • заходи із захисту від надзвичайних ситуацій або з ліквідації їхніх наслідків мають враховувати необхідність запобігання або зменшення можливих збитків підприємству;
  • відповідальність за організацію охорони майна підприємства під час захисту від надзвичайних ситуацій або ліквідації їхніх наслідків покладається на конкретну посадову особу.

Отже, порядок дій адміністратора чи іншої відповідальної особи за матеріальні цінності під час дії повітряної тривоги може включати:

а) визначення конкретної особи, яка з моменту оповіщення про повітряну тривогу має, зокрема, закрити касу, максимально обмежити доступ до приміщень з ТМЦ та у разі, якщо доводиться полишати магазин чи інше окремо виділене місце для торгівлі, замкнути приміщення. З огляду на розташування магазину/приміщення чи наявності у ньому ТМЦ власник, керівник або адміністратор повинні самостійно визначити докладніший порядок дій для максимального збереження майна та життя людей, у т. ч. особу, відповідальну за ТМЦ на час оповіщення;

б) обов’язки відповідальної особи щодо проведення належних протипожежних профілактичних заходів (вимкнути газо-, електропостачання тощо, підвищити захисні властивості приміщення: зачинити вікна, двері тощо);

в) забезпечення відеофіксації приміщень та території ззовні (у т. ч. за відсутності електропостачання у приміщенні). За певних обставин, коли після оповіщення у приміщенні буде виявлено недостачі чи зникнення окремих ТМЦ, слід одразу повідомити правоохоронні органи.

Трапляються випадки, коли відвідувачі чи працівники відмовляються полишати приміщення. Тоді слід наголосити на ваших правилах (розміщених на видному місці) та звернутися по допомогу до охорони (за її наявності). Як свідчить практика, деяких відвідувачів доводиться тривалий час переконувати полишити приміщення та пройти в укриття задля власної безпеки. Тут варто врахувати, що примушувати відвідувача силоміць ви не маєте права, адже це право людини — пройти в укриття чи прийняти інше рішення. У будь-якому разі — не залишати у приміщенні сторонніх осіб без присутності персоналу (або, за потреби, призначеного чергового, як це роблять банківські установи).

Відповідальна особа, призначена керівником чи власником або самим ФОПом, має чітко окреслити місце укриття. Тобто відвідувачі та працівники повинні чітко знати, куди слід пройти (ще до того, як буде оповіщення про повітряну тривогу).

Це важливо!
Для тих роботодавців, які відмовляють чи забороняють працівникам іти під час повітряної тривоги в укриття, зауважимо, що навіть попри відсутність прямої відповідальності за недотримання правил під час оповіщення повітряної тривоги у разі настання негативних наслідків, що буде пов’язано з життям та здоров’ям людей (працівників, відвідувачів та ін.), дії роботодавця (власника чи керівника) оцінюватимуться вже під час кримінальних проваджень за кожним фактом негативних наслідків.

Контролюючі органи

Простіше кажучи: кому надсилати скарги у разі невиконання роботодавцем (власником адміністрацією) правил після оповіщення повітряної тривоги?

Тут варто врахувати, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державної і громадської безпеки та порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров’я, збереження матеріальних цінностей (пп. 2 пункту «б» частини першої статті 38 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР), з одного боку.

А з іншого — у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів право перевіряти додержання госпсуб’єктами, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг належить до повноважень Держпродспоживслужби (п. 2 ч. 1 ст. 26 «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII, пп. 6 п. 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 02.09.2015 р. № 667).

І наслідки можуть бути вкрай неприємними: припинення госпсуб’єктами сфери торгівлі і послуг реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і довкілля, — до усунення виявлених недоліків (пп. «а» п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII).

Звісно, можна звернутися зі скаргою на «гарячу лінію» Держпродспоживслужби. Проте постановою КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 р. № 303 дозволено лише перевірки щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість. Саме цей вид перевірок виведено з-під мораторію й Законом від 17.03.2020 р. № 533-IX. І лише на час дії адаптивного карантину — тобто до 31.05.2022 р., якщо його не продовжать.

  Додаток 7
до Методрекомендацій посадовим особам з питань цивільного захисту з організації цивільного захисту на суб’єкті господарювання по місту Києву, схвалених протоколом ДСНС від 14.11.2017 р. № 10

Типова інструкція щодо дій персоналу невеликих підприємств при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій

1. Загальні положення

1.1. Типову інструкцію розроблено Українським НДІ цивільного захисту відповідно до ст. 130 Кодексу цивільного захисту України.

1.2. Залежно від існуючої або прогнозованої обстановки з питань цивільного захисту та надзвичайних ситуацій на підприємстві, в установі, організації, закладі (далі — підприємство) може бути встановлено один з трьох режимів функціонування об’єктової ланки функціональної або територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту:

  • режим повсякденного функціонування;
  • режим підвищеної готовності;
  • режим надзвичайної ситуації.

Режими встановлюються органами виконавчої влади, а в окремих випадках на території підприємства — його керівником.

1.3. Усі працівники підприємства, незалежно від займаних посад, повинні знати та суворо виконувати вимоги Типової інструкції щодо дій персоналу підприємства при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій. За невиконання вимог Інструкції персонал підприємства може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

2. Характеристика можливої обстановки в районі підприємства при виникненні надзвичайної ситуації

У розділі перелічуються можливі джерела потенційної небезпеки на території самого підприємства або поблизу нього, додається характеристика можливої обстановки при виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаної з руйнуванням або іншим негативним впливом.

Відомості про джерела небезпеки та характер їхнього впливу на підприємство надають районні державні адміністрації, виконавчі органи міських рад.

3. Порядок оповіщення адміністрації та персоналу про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій

3.1. Оповіщення адміністрації, робітників та службовців підприємства щодо надзвичайних ситуацій проводиться за заздалегідь розробленою схемою.

3.2. Адміністрація у неробочий час оповіщається телефоном (вказується відповідальний виконавець). Залежно від обстановки оповіщається й решта персоналу.

3.3. У робочий час персонал підприємств оповіщається про надзвичайну ситуацію (вказується спосіб).

3.4. При отриманні інформації про надзвичайну подію вмикають сирени, виробничі гудки, що буде означати подання попереджувального сигналу «Увага всім», після чого негайно приводяться у готовність радіо- та телеприймачі для прийняття повідомлення.

3.5. Кожний працівник підприємства повинен знати сигнали оповіщення цивільного захисту та вміти правильно діяти в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

4. Порядок укриття персоналу в захисних спорудах цивільного захисту

4.1. На випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної із загрозою або початком забруднення повітря хімічно небезпечною чи радіоактивною речовиною, всі працівники підприємства підлягають укриттю в захисній споруді цивільного захисту (вказується адреса та приналежність споруди).

4.2. Для термінового укриття працівників у разі зараження небезпечною хімічною речовиною використовуються загерметизовані приміщення (вказується адреса), забезпечується перебування у них без подачі повітря впродовж ___ годин.

4.3. При отриманні інформації про радіоактивну небезпеку працівники укриваються в приміщенні (вказується приміщення, адреса), яке забезпечує захист осіб, що переховуються, від ураження іонізуючим випромінюванням при радіоактивному забрудненні.

5. Порядок видачі персоналу засобів індивідуального захисту

5.1. Засоби індивідуального захисту (вказується які) видаються після отримання відповідного розпорядження або за рішенням керівника підприємства (вказується місце видачі).

5.2. Працівники, які отримали такі засоби, повинні перевірити їх стан, провести підбір та мати постійно при собі або на робочому місці.

5.3. Протигази переводяться у робочий стан за командою або самостійно, при наявності небезпеки забруднення повітря.

6. Порядок виділення автотранспорту для проведення евакуації

6.1. При проведенні термінової евакуації персоналу та відвідувачів з небезпечних зон залучається весь наявний службовий, а також особистий транспорт працівників підприємства, які повинні надавати його в розпорядження адміністрації.

7. Додержання протиепідемічних заходів при загрозі розповсюдження небезпечних інфекційних захворювань

7.1. Якщо на території підприємства або поблизу нього виникла небезпека розповсюдження особливо небезпечних інфекційних захворювань, усі працівники повинні суворо виконувати вимоги санітарно-епідеміологічної служби щодо проведення термінової профілактики та імунізації, ізоляції та лікування виявлених хворих, дотримуватися режиму із запобігання розповсюдженню інфекції.

7.2. При необхідності працівники, які прибули на роботу, повинні проходити санітарне обробляння (вказується місце його проведення), дезінфекцію або міняти одяг, а водії транспортних засобів — здійснювати спеціальне обробляння автотранспорту (вказується місце його проведення), а також виконувати інші вимоги та заходи, які перешкоджають розповсюдженню особливо небезпечних інфекційних захворювань.

8. Збереження матеріальних цінностей у період загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

8.1. Усі працівники підприємства повинні вжити необхідних заходів щодо зберігання матеріальних цінностей при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій.

8.2. Заходи із захисту від надзвичайних ситуацій або з ліквідації їхніх наслідків повинні враховувати необхідність попередження або зменшення можливих збитків підприємству.

8.3. Відповідальність за організацію охорони майна підприємства під час захисту від надзвичайних ситуацій або ліквідації їхніх наслідків покладається на (вказуються посада, прізвище).

9. Особливості дій працівників при деяких надзвичайних ситуаціях

9.1. При загрозі хімічного зараження оповіщаються всі працівники та відвідувачі, які знаходяться на території підприємства.

9.2. Вентиляційні установки та кондиціонери терміново виключаються, закриваються вікна, двері, кватирки, приміщення герметизуються. Вихід із будівлі й вхід до неї припиняється до особливого розпорядження адміністрації.

9.3. Працівникам видаються засоби індивідуального захисту, одночасно вживаються заходи із забезпечення відвідувачів ватно-марлевими пов’язками.

9.4. Відповідальні за забезпечення герметизації приміщень (посада, прізвище), за забезпечення працівників та відвідувачів засобами індивідуального захисту (посада, прізвище).

9.5. При виявленні у приміщенні, де укриваються працівники, небезпечної хімічної речовини працівники повинні вийти (вказати куди) або з дозволу адміністрації залишити зону зараження. Виходити із зони необхідно тільки у засобах індивідуального захисту та рухатися в напрямку, перпендикулярному напрямку вітру.

9.6. При виникненні пожежі на підприємстві всі працівники зобов’язані суворо виконувати вимоги Інструкції з пожежної безпеки, евакуацію проводити згідно з Планом евакуації.

9.7. Відповідальність за дотримання заходів пожежної безпеки та організацію дій персоналу при загрозі або виникненні пожежі покладається на (посада, прізвище).

9.8. При загрозі або радіоактивному забрудненні території підприємства усі працівники повинні уважно слідкувати за мовним повідомленням управління з питань надзвичайних ситуацій, яке передається по радіо та телебаченню після попереджувального сигналу «Увага всім!», за інформацією інших засобів масової інформації про обстановку в місті та суворо виконувати рекомендації із захисту від радіоактивного забруднення.

9.9. Працівник (посада, прізвище) організовує на території підприємства контроль за радіаційною обстановкою за допомогою побутового дозиметра (називається тип приладу) та постійно інформує про результати вимірювань адміністрацію підприємства, управління з питань надзвичайних ситуацій.

9.10. При перевищенні гранично припустимих норм опромінення організується облік доз опромінювання. Відповідальний за виконання цього заходу (посада, прізвище).

9.11. Скорочується до мінімуму вхід у будівлю та вихід з неї. Контроль за дотриманням режиму поводження й роботи працівників, який дозволяє максимально понизити наслідки радіоактивного опромінення, покладається на (посада, прізвище).

9.12. При загрозі або виникненні катастрофічних стихійних лих працівник підприємства за розпорядженням адміністрації повинен зупинити виробництво, виконати необхідні протипожежні заходи, відключити від електромережі електрообладнання, підготуватися до евакуації або вивезення до безпечного місця найбільш цінних матеріальних засобів.

9.13. Контроль за обстановкою на території підприємства при стихійних лихах і за вжитими заходами захисту персоналу покладається на (посада, прізвище).

9.14. Якщо з’явилися постраждалі, їм надається перша медична допомога із залученням санітарних дружин або постів підприємства, вживаються заходи з госпіталізації постраждалих до медичних закладів.

9.15. Працівник (посада, прізвище) постійно слідкує за інформацією, яку надає управління з питань надзвичайних ситуацій, про обстановку в місті та доводить її до адміністрації й персоналу підприємства.

9.16. При надходженні анонімної інформації про загрозу на території підприємства або поблизу нього терористичного акту працівник, який прийняв її, повинен терміново доповісти керівнику підприємства та до правоохоронних органів і діяти згідно з розпорядженнями та рекомендаціями.

Для довідки:

Крім Інструкції, на невеликому (малому) підприємстві завчасно розробляється план евакуації при пожежі або загрозі вибуху. Особливо це важливо для тих об’єктів, на території яких у робочий час може перебувати багато відвідувачів.

Деякі конкретні заходи, які не відображені в документах планування, потребують того, щоб їх було включено до посадових інструкцій працівників. Крім того, на малому підприємстві необхідно розробляти і доводити до всіх працівників Порядок оповіщення керівництва і працівників у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації в будь-який час доби, у тому числі в неробочий час.

Усі заходи із запобігання і ліквідації можливих надзвичайних ситуацій під час розроблення Інструкції мають бути продумані та обґрунтовані і включені до Інструкції.

Усі працівники повинні бути завчасу навчені дій, чітко знати свої обов’язки і неухильно виконувати їх.

Наталія Канарьова
Джерело: Дебет-Кредит



Розсилка новин