Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Новини

Повернутися до переліку новин

Про основні вимоги та заходи з нормалізації мікрокліматичних умов на робочих місцях

Основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень, є ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень». Вказані санітарні норми поширюються на умови мікроклімату в межах робочої зони – визначеного простору, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Вимірювання параметрів мікроклімату проводяться на робочих місцях і в робочій зоні на початку, в середині та в кінці робочої зміни. При коливаннях мікрокліматичних умов, пов’язаних з технологічним процесом  та іншими причинами, вимірювання проводяться з урахуванням найбільших і найменших величин термічних навантажень протягом робочої зміни. Вимірювання здійснюються не менше 2-х разів на рік (теплий та холодний періоди року), а також при прийманні до експлуатації нового технологічного устаткування, внесенні технічних змін в конструкцію діючого устаткування, організації нових робочих місць тощо.

Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою комплексу заходів та способів, які включають будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні, технічні та інші заходи колективного захисту. Для профілактики перегрівань робітників використовуються засоби індивідуального захисту, медико-біологічні тощо.

Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бути досягнені,  в першу чергу, за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення  в них устаткування з тепло-, холодо- та волого виділеннями. Для зменшення термічних навантажень на працюючих передбачається максимальна механізація, автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами і устаткуванням.

У виробничих приміщеннях з надлишком (явного) тепла використовують природну вентиляцію (аерацію). Аераційні ліхтарі та шахти розташовують безпосередньо над основними джерелами тепла на одній осі. У разі неможливості або неефективності аерації встановлюють механічну загально обмінну вентиляцію.

За наявності одиничних джерел тепловиділень оснащують обладнання місцевою витяжною вентиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та інше.

У замкнених і невеликих за об’ємом приміщеннях (кабіни кранів,пости та пульти керування, ізольовані бокси, кімнати відпочинку тощо) при виконанні операторських робіт використовують системи кондиціонування повітря.

 За наявності джерел тепловипромінювання вживають комплекс заходів з теплоізоляції устаткування та нагрітих поверхонь за допомогою теплозахисного обладнання. В залежності від принципу дії теплозахисні засоби поділяються на׃

  • тепловідбивні – металеві листи (сталь, залізо, алюміній, цинк, поліровані або покриті білою фарбою тощо) одинарні або подвійні; загартоване скло з плівковим покриттям; металізовані тканини; склотканини; плівковий матеріал та інше;
  • тепловбираючі – сталеві або алюмінієві листи або коробки з теплоізоляцією з азбестового картону, шамотної цегли, повсті, вермикулітових плит та ін. тепло ізоляторами; сталева сітка (одинарна або подвійна з загартованим силікатним склом); загартоване силікатне органічне скло та ін.;
  • тепловідвідні- екрани водо охолоджувальні (з металевого листа або сітки з водою, що стікає), водяні завіси та ін.;
  • комбіновані.

В залежності від особливостей технологічних процесів застосовують прозорі, напівпрозорі екрани. Теплозахисні екрани повинні забезпечувати нормовані величини опромінення робочих; бути зручними в експлуатації; не ускладнювати огляд, чищення та змазування агрегатів; гарантувати безпечну роботу з ними; мати міцність, легкість виготовлення та монтажу; мати достатньо тривалий термін експлуатації; у процесі експлуатації зберігати ефективні теплозахисні якості.

При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використовуються засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) – спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ для захисту голови, очей, обличчя, рук.

В залежності від призначення передбачаються такі ЗІЗ׃

- для постійної роботи в гарячих цехах – спецодяг (костюм чоловічий повстяний), а при ремонті гарячих печей та агрегатів – автономна система індивідуального охолодження в комплексі з повстяним костюмом;

- при аварійних роботах – тепло відбиваючий комплект з металізованої тканини;

- для захисту ніг від теплового випромінення, іскор і бризок розплавленого металу, контакту з нагрітими поверхнями – взуття шкіряне спеціальне для працюючих в гарячих цехах;

- для захисту рук від опіків  - вачеги, рукавиці суконні, брезентові, комбіновані з надолонниками з шкіри та спилку;

- для захисту голови від теплових опромінень, іскор та бризок металу повстяний капелюх, захисна каска з підшоломником, каски текстолітові або з полікарбонату;

- для захисту очей та обличчя – щиток теплозахисний сталевара, з приладнаними для нього захисними окулярами із світлофільтрами, маски захисні з прозорим екраном, окуляри захисні, козиркові з світофільтрами.

Спецодяг повинен мати захисні властивості, які виключають можливість нагріву його внутрішніх поверхонь на будь-якій ділянці до температури 313 К (40 град. С) у відповідності з спеціальними ДСТами .

У виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях неможливо встановити регламентовані інтенсивності теплового опромінення працюючих через технологічні вимоги, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність, використовуються обдування, душування, водоповітряне душування та інше.

При тепловому опроміненні від 140 до 350 Вт/кв.м необхідно збільшувати на постійних робочих місцях швидкість руху повітря на 0,2 м/с більше за нормовані величини; при тепловому опроміненні, що перевищує 350 Вт/кв.м., доцільно застосовувати повітряне душування робочих місць.

Для профілактики перегрівання працюючих в умовах нагріваючого мікроклімату організовують раціональний режим праці та відпочинку.

При мікрокліматичних умовах, що перевищують допустимі параметри, внутрішньозмінний режим праці та відпочинку організовують за рахунок тривалості робочого часу׃

  • при температурі повітря, що перевищує допустимий рівень, тривалість регламентованих перерв становить не менше 10% робочого часу на 2 град.С перевищення;
  • при поєднанні температури повітря, що перевищує допустимий рівень, з відносною вологістю, яка перевищує 75%, тривалість регламентованих перерв рекомендується встановлювати не менше 20% робочого часу;
  • при інтенсивності теплового опромінення понад 350 Вт/кв.м. та опроміненні понад 25% поверхні тіла  тривалість безперервної роботи і регламентованих перерв встановлюється у відповідності з даними таблиці

Допустима тривалість безперервного інфрачервоного опромінення тат регламентованих перерв протягом години

Інтенсивність ІЧ опромінювання, Вт/кв.м

Тривалість безперервних періодів опромінювання, хв.

Тривалість перерв, хв.

Сумарне опромінювання протягом зміни, %

350,0

20,0

8,0

до 50

700,0

15,0

10,0

до 45

1050,0

12,0

12,0

до 40

1400,0

9,0

13,0

до 30

1750,0

7,0

14,0

до 25

2100,0

5,0

15,0

до 15

2450,0

3,5

12,0

до 15

 

При проведенні ремонтних робіт всередині виробничого устаткування та агрегатів (печах, ковшах, регенераторах та інше) з температурою повітря від 28 до 40 град.С і температурою огороджень до 45 град.С додержуються режиму праці та відпочинку відповідно до величин, наведених у таблиці

Тривалість періодів праці та відпочинку при проведенні ремонтних робіт виробничого устаткування при температурі повітря вище 28 град.С

Температура повітря, град.С

Тривалість одноразових періодів (хвилин)

Співвідношення праці та відпочинку

праця

відпочинок

28

36

24

1,5

30

34

25

1,33

32

32

26

1,20

34

30

27

1,10

36

28

28

1,00

38

26

29

0,90

40

24

30

0,80

 

При виконанні робіт в даних умовах з метою профілактики перегрівань має бути обладнано приміщення в робочій зоні з оптимальним мікрокліматом (кімнати, кабіни, бокси з кондиціонерами ) для відпочинку на час регламентованих перерв, прийому їжі та інше.

Для профілактики порушень водно-сольового балансу тих, хто працює в умовах нагріваючого мікроклімату, забезпечують компенсацію рідини, солей (натрій, калій, кальцій та ін.), мікроелементів (магній, мідь, цинк, йод та ін..), розчинних в рідині вітамінів, які виділяються з організму потом.

Також проводяться попередні (при прийнятті на роботу) та періодичні медичні огляди в процесі роботи, відповідно з діючим Наказом МОЗ України № 246 від 21.05.2007 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій».

Роз'яснення надала головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці в області Наталія Струтинська.

Джерело: прес-центр Управління Держпраці у Кіровоградській області

   



Розсилка новин