Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Варто знати

Темний бік гаджетів: як виробництво смартфонів руйнує планету

З чого зроблений смартфон?

Смартфони на 40% складаються з металів, на стільки ж із пластику, ще одна п’ята ― це кераміка й інші матеріали. У них близько 60 різних металів, це переважно мідь, золото, платина, срібло та вольфрам. Незамінними є так звані рідкоземельні метали ― із 17 існуючих у гаджетах використовують 16, наприклад, неодим, тербій та диспрозій.

Завдяки їм сучасні телефони мають властивості, без яких їх неможливо уявити. Рідкоземельні матеріали потрібні, щоб смартфон міг вібрувати, їх використовують і для виробництва сенсорних екранів. Більшість із цих металів відкрили протягом останніх 100 років, і вони є доволі рідкісними. Їх видобувають лише у кількох куточках світу і використовують не лише для виробництва смартфонів, а й сонячних панелей чи електромобілів.

Одним із найбільших постачальників рідкоземельних металів є Китай ― там видобувають 100% світового диспрозію. Серед інших ключових країн-постачальниць сировини для смартфонів ― Демократична Республіка Конго, де триває громадянський конфлікт.

Досі невідомо, як надовго вистачить світових запасів рідкоземельних металів. У 2013 році дослідники з Єльського університету заявляли, що вже до 2050 запаси кількох із них можуть повністю вичерпатися, а отже, виробництво нових гаджетів (принаймні у їх нинішньому вигляді) буде під загрозою. Проте у квітні 2018 японські вчені оголосили, що на дні моря цієї країни знайшли майже нескінченні запаси рідкоземельних металів ― 16 мільйонів тонн. Це може вивести Японію на перше місце ― перед Китаєм ― за рівнем запасів рідкоземельних металів. Тож свій iPhone можна поки що не страхувати.

Діти в шахтах

Ще один важливий для виробництва гаджетів метал ― мідь. Це один із трьох найпопулярніших металів у світі, попит на який перевищує темпи видобутку. Найбільшими постачальниками міді є Чилі, США, Перу, Австралія, Росія, Індонезія, Польща, Казахстан, Мексика, Замбія та Демократична Республіка Конго.

У багатьох із цих країн є проблеми з дотриманням прав робітників, а в Конго нерідко використовують дитячу працю. Про це твердять правозахисники з «Міжнародної амністії». Діти там працюють на шахтах, де видобувають сировину для продуктів Apple і Samsung. Часто ці діти викрадені бойовиками, які беруть участь у громадянській війні в країні. Гроші від видобувної промисловості армія і бойовики в Конго витрачають на придбання зброї.

Після звинувачень з боку правозахисників великі компанії пообіцяли провести розслідування. Уряд США у 2014 зобов’язав виробників електроніки вказувати, чи використовують вони сировину із зон конфлікту. Втім, діти в Конго й досі працюють на кобальтових шахтах. А через те, що сировину для гаджетів видобувають і збирають у десятках куточків світу, неможливо гарантувати, що не було змішано матеріали з «чистих» та «конфліктних» шахт. Тож цілком імовірно, що при виробництві вашого смартфона використали працю африканської дитини.

Неповнолітній хлопчик із своєю матір'ю спостерігають за процесом обробки міді на шахті біля містечка Моніва, М'янма, 1 грудня 2012 року. В деяких країнах нерідко використовують дитячу працю на шахтах
Неповнолітній хлопчик із своєю матір'ю спостерігають за процесом обробки міді на шахті біля містечка Моніва, М'янма, 1 грудня 2012 року. В деяких країнах нерідко використовують дитячу працю на шахтах   
EPA/NYEIN CHAN NAING

Токсичне виробництво

Ще одна проблема індустрії гаджетів ― жахливі умови роботи людей, які їх збирають. У 2010-му розголос викликала хвиля самогубств співробітників фабрик Foxconn у Китаї ― ключового партнера Apple. Люди не витримували понад 12-годинних робочих змін і жорстокого ставлення керівництва. Після цього виробники електроніки пообіцяли поліпшити умови праці на своїх заводах.

Однак у січні 2018 Bloomberg опублікував розслідування про завод у Китаї, де виготовляють чохли для iPhone. Журналісти з’ясували, що деяким робітникам доводиться по 10 годин проводити на ногах, інші працюють без навушників у приміщеннях, де зашкалює рівень шуму. Робітники мешкають у брудних гуртожитках, де бракує елементарних побутових зручностей, зокрема, гарячої води. Apple відкинув звинувачення журналістів, заявивши, що не виявив на заводі порушень, однак пообіцяв провести власне розслідування.

Американський техгігант ― не єдина велика компанія, яка, попри багатомільярдні прибутки, економить на зарплатах та умовах праці співробітників. Компанію Samsung звинуватили в отруєнні людей на своїх фабриках у Південній Кореї ― після того, як у середині 2000-х близько 200 людей захворіли на лейкемію, лімфому та розсіяний склероз внаслідок контакту з токсичними матеріалами. Щонайменше 76 людей померло, їм усім було по 20-30 років. Компанія пропонувала близько $900 мільйонів компенсації батькові однієї з померлих співробітниць в обмін на його мовчанку, однак він таки розповів про те, що сталося, пресі.

У 2013 році нідерландська компанія представила смартфон, який назвала першим повністю «етичним». Виробники гарантують, що не використовують дитячу працю, видобуток сировини здійснюють під суворим контролем, а робітники, які збирають гаджет, працюють у нормальних умовах. Гаджет майже повністю підлягає ремонту і переробці. Втім, засновник компанії Бас ван Абель визнає, що навіть їхній смартфон не є на 100% безпечним для планети. 

Радіоактивні озера

Виробництво гаджетів має суттєвий вплив і на довкілля. Вигляд острова Бангка в Індонезії кардинально змінився через неконтрольований видобуток олова. На місці густих тропічних лісів з’явилися кратери, є проблеми з питною водою. Після того, як запровадили обмеження на видобуток сировини у зонах конфлікту, таких як Конго, Індонезія стала основним постачальником олова. І це нищить природу острівної держави.

У китайській провінції Внутрішня Монголія через видобуток рідкоземельних металів для гаджетів з’явилися радіоактивні озера. А мідна промисловість у Чилі призвела до появи найбільшого звалища токсичних відходів у Латинській Америці. Для виробництва гаджетів за останні 10 років використали електроенергії, якої було б достатньо для забезпечення потреб однієї з найчисленніших країн світу ― Індії ― протягом цілого року.

Люди працюють на машинах на заводі Foxconn у місті Ґуйян, провінція Ґуйчжоу, Китай, 28 травня 2018 року. Завод Foxconn у Ґуйяні — головний партнер компанії Apple — випустив 16 мільйонів смартфонів для Nokia та Huawei у 2017 році майже 30 мільйонів у 2018 році. У 2010 році через жорсткі умови праці завод накрила звиля самогубств робітників. Після того, як про це розповіли журналісти керівництво заводу обіцяло покращити умови
Люди працюють на машинах на заводі Foxconn у місті Ґуйян, провінція Ґуйчжоу, Китай, 28 травня 2018 року. Завод Foxconn у Ґуйяні — головний партнер компанії Apple — випустив 16 мільйонів смартфонів для Nokia та Huawei у 2017 році майже 30 мільйонів у 2018 році. У 2010 році через жорсткі умови праці завод накрила звиля самогубств робітників. Після того, як про це розповіли журналісти керівництво заводу обіцяло покращити умови   
EPA-EFE/ALEKSANDAR PLAVEVSKI

Е-сміття

Сучасні гаджети найчастіше не можна поремонтувати після поломки. Менш, ніж 20% деталей зламаних смартфонів, можна вторинно переробляти. Через це на планеті накопичується чимдалі більше так званого «електронного» або «е-сміття». У 2018 на Землі було близько 50 мільйонів тонн таких відходів, і ця цифра постійно зростає. У Китаї, Індії, Пакистані та Гані з’явилися звалища електронного сміття, яке туди звозять з усього світу, часто нелегально. Якщо використані гаджети не утилізувати належним чином, токсичні метали, які є в їхньому складі (зокрема, ртуть, алюміній та свинець), потрапляють у річки, озера та підземні води. Це має згубний вплив на здоров’я людей і тварин.

Як змінити ситуацію?

Як би жахливо не звучали ці факти, повністю відмовитися від гаджетів людство навряд чи зможе. Тож що робити, аби мінімізувати шкоду?

Найперше, що, на думку експертів, могли би змінити виробники електроніки ― це виготовляти не цілісні апарати, які доводиться викидати після найменшої поломки, а зі змінними деталями. Кілька років тому техгіганти перейшли на виробництво смартфонів із вбудованими батареями ― це сприяло збільшенню е-сміття. Батареї ― зазвичай найперше, що виходить із ладу, і після цього гаджети просто викидають. Повернення до практики зйомних, і, відповідно змінних батарей ― хороша ідея, навіть якщо внаслідок цього смартфони стануть дещо товстішими. Втім, виробники поки не зацікавлені, адже довший термін служби гаджетів означає менше продажів і прибутків.

Покупці гаджетів також можуть вплинути на ситуацію. Зокрема, не ганятися за модними тенденціями, ретельно доглядати за смартфонами, а після виходу з ладу здавати у спеціальні пункти прийому (часто це пункти продажу електроніки). Захисний чохол та накладка на екран можуть надовго збільшити життєвий цикл смартфона. Дослідники кажуть, що сучасні гаджети можуть служити до 7 років. Проте зазвичай люди купують новий смартфон кожні 2,5 роки. 

Джерело: Громадське радіо

 

Розсилка новин