Пропозиція законодавців запровадити адміністративне затримання для порушників комендантської години та розмір штрафів до 340 тисяч грн викликали критику експертів. За порушення спеціального режиму світломаскування або режиму роботи під час дії воєнного стану підприємці можуть отримати штраф до 340 тисяч грн, а громадяни – до 34 тисяч грн.
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 16 листопада рекомендував ухвалити за основу відповідний законопроєкт № 10195 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) та інших законів щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану.
Раніше писали: Зареєстровано законопроєкт щодо відповідальності за порушення громадянами комендантської години
Законопроєкт передбачає доповнення КпАП новою статтею 210-2. Поряд з цим змінами до статті 262 КУпАП передбачається надати право органам поліції провадити адміністративне затримання щодо порушників комендантської години.
Автори також пропонують наділити військові адміністрації повноваженнями із встановлення на відповідній території режиму роботи суб’єктів господарювання. Водночас Головне науково-експертне управління ВР вважає, що пропоноване повноваження військових адміністрацій населених пунктів встановлювати або тимчасово змінювати режим роботи суб’єктів господарювання всіх форм власності, крім державної, необхідно переглянути, враховуючи компетенцію цих органів та інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Які будуть штрафи
Отже, порушення комендантської години (заборони перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень) – буде тягнути за собою накладення штрафу на громадян від 8 500 до 17 000 грн.
За вчинення цих же дій протягом року – штраф для громадян від 17 000 до 34 000 грн.
Раніше писали: Чи є пізнє прибуття потягом виправданням при порушенні комендантської години
Порушення суб’єктом господарювання встановлених на відповідній території спеціального режиму світломаскування або режиму роботи під час дії воєнного стану – тягне за собою накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання, фізичну особу-підприємця від 51 000 до 102 000 грн.
Ці ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання, ФОПа від 170 000 до 340 000 грн.
Адмінзатримання та штрафи рівня Кримінального кодексу України
І хоча у Комітеті зазначили, що «загалом законопроєкт отримав схвальні висновки», однак Міністерство юстиції України і Головне науково-експертне управління ВР вказали, що запропонований законопроєктом розмір штрафу не відповідає ступеню суспільної небезпечності адміністративного правопорушення. Подібні розміри штрафів передбачені у кримінальному законодавстві України за вчинення кримінальних правопорушень.
«Для порівняння зазначимо, що розмір штрафу за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України «Колабораційна діяльність» становить від тридцяти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, у проєкті продовжується хибна практика встановлення за скоєння адміністративного проступку розміру штрафу, який дорівнює або навіть є більшим, ніж розмір штрафу як кримінального покарання», — вказали у ГНЕУ.
Раптова смерть працівника підприємства
Формат: запис вебінару • 0 (800) 219-977
Також ГНЕУ зазначило, що уточнення потребують пропозиції законопроєкту щодо надання уповноваженим особам Національної поліції права здійснювати адміністративне затримання особи у випадках порушення нею вимог або при невиконанні заходів правового режиму воєнного стану.
Так, наприклад, порушення особою комендантської години у випадках, якщо вона не може підтвердити свою особистість, може бути підставою для адміністративного затримання такої особи. Однак, адміністративне затримання є одним з найбільш суворих обмежувальних заходів адміністративного примусу, і його застосування має бути обґрунтованим та відповідати рівню суспільної шкідливості вчинюваного діяння.
Адміністративне затримання має проводитись лише в тих випадках, коли необхідно: негайно припинити адміністративне правопорушення, коли вичерпано інші заходи впливу; встановити особу порушника; скласти протокол про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим; забезпечити своєчасний і правильний розгляд справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення (ч. 1 ст. 260 КУпАП).
У зв’язку з цим навіть формальне існування можливості застосування адміністративного затримання за будь-яке порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану, наприклад, до керівника суб’єкта господарювання за невиконання ним вимог світломаскування (якщо його дії при цьому не підпадають під ознаки злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця), виглядає, на думку ГНЕУ, невиправдано.
Розроблення документів з цивільного захисту
Індивідуальний підхід • Стислі терміни виконання • Доступна ціна
067-317-5886 • podpiska@mediapro.com.ua
Слід зауважити, що під час засідання членами Комітету висловлено деякі пропозиції, що потребуватимуть вирішення під час підготовки законопроєкту до другого читання, зокрема зазначити у статті 210-2 КУпАП перелік поважних причин, за наявності яких особа не може бути притягнута до відповідальності за порушення або невиконання вимог правового режиму воєнного стану. Наразі законопроєкт рекомендується прийняти в першому читанні.
Джерело: СУДОВО-ЮРИДИЧНА ГАЗЕТА
