Чорна металургія — одна з найбільш розвинених галузей промисловості в Україні, на яку припадає понад ¼ всього промислового виробництва. На сучасному етапі розвитку металургійного виробництва надзвичайно повільно відбувається заміна старого технологічного обладнання та впровадження новітніх технологій. Це породжує ряд гострих гігієнічних проблем і, незважаючи на проведення санітарно-гігієнічних заходів, залишається суттєвим вплив професійно-шкідливих факторів виробничого середовища металургійних підприємств на здоров’я працюючих, яких сьогодні в металургійній галузі близько 0,5 млн чоловік.
Здоров’я працюючого населення (професійне здоров’я) не тільки біологічна, але й соціальна категорія, і формується під впливом цілого комплексу факторів, серед яких умови праці, економічні умови, спосіб та якість життя — провідні, що визначають рівень здоров’я популяції та трудовий потенціал будь-якої країни.
За даними Держкомстату України в цілому в країні кожен четвертий робітник (24,7%) працює в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам за параметрами вмісту пилу і хімічних полютантів у повітрі робочої зони, вібрації, шуму, інфра- та ультразвуку, іонізуючого і неіонізуючого випромінювання, важкості і напруженості праці тощо. Найбільш небезпечними є умови праці у вугільній промисловості (74,1%) в металургії (59,6%). Так, на 31 грудня 2019 р. кількість працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам на металургійних підприємствах становить 179,1 тис. осіб. Дуже часто в умовах існуючого виробництва шкідливі умови праці не можуть бути поліпшені через відсталі технології, зношеність обладнання, а часом і через неможливість здійснення необхідних технічних рішень. Саме такі контингенти працівників, вимушено працюючих у шкідливих та небезпечних умовах праці, є контингентами підвищеного професійного ризику здоров’ю і потребують особливої уваги медичної служби.
Важливе місце у структурі факторів, що формують стан здоров’я працюючих належить умовам праці. Одним з найбільш багаточисельних контингентів, що підпадають під дію підвищеного професійного ризику — це працівники металургійного виробництва, 75% яких працюють в умовах, що не відповідають гігієнічним нормативам.
Умови праці в металургійних цехах визначаються як технологічним процесом, так і особливостями оснащення самих цехів. Зі збільшенням об’ємів сталеплавильних печей, гарячого агломерату, нагрітих металевих конструкцій, потужних джерел тепловиділень, збільшується і надходження тепла в приміщення цехів. Для приміщень з надлишком тепловиділення характерна висока температура повітря, що перевищує гранично допустимі рівні і низька відносна вологість повітря у теплий період року. Запиленість повітряного середовища в металургійних цехах зустрічається на різних етапах технологічного процесу незалежно від його періоду і, як правило, перевищує гранично-допустимі концентрації.
На різних етапах виплавки сталі робота технологічного обладнання призводить до виникнення шуму, що має місце на робочих місцях працівників основних цехів. Важкість праці формується за рахунок підіймання і переміщення вантажів, незручної робочої пози, динамічного та статичного навантаження, нахилів тулуба. Напруженість праці у всіх професійних групах пов’язана з наявністю ризику для власного життя, підвищеною відповідальністю за безпеку інших осіб, характером роботи, що виконується, та режимами праці.
Джерело: Управління Держпраці
