У Верховній раді зареєстрували новий законопроєкт про розблокування позапланових перевірок за заявою працівника або профспілки для вивчення випадків мобінгу на роботі.
Про це повідомляється у проєкті закону № 11044.
В пояснювальній записці зазначається, що зараз діє заборона на позапланові перевірки у сфері праці, окрім визначених випадків. Водночас за 2023 рік до Державної служби з питань праці та територіальних органів надійшло 553 звернення щодо ознак мобінгу.
«У звʼязку із чим виникла необхідність внести зміни до законодавства та розширити перелік випадків, в яких можна проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) під час дії правового режиму воєнного стану», — йдеться в документі.
Читайте також: Мобінг на роботі: наслідки для роботодавця
Проєктом закону пропонують встановити, що у період дії воєнного стану Держпраці може проводити перевірки для виявлення неоформлених трудових відносин, вчинення мобінгу та законності припинення трудових договорів.
Мобінг — це систематичне цькування, психологічний терор, форми зниження авторитету, психологічного тиску у вигляді цькування співробітника у колективі, зазвичай з метою його звільнення.
Раніше писали: За мобінг на роботі тепер відповідатиме роботодавець
Ознаки мобінгу
Систематичність: дії або бездіяльність мають повторюваний характер, тривають протягом певного часу (не менше одного місяця).
Намір: дії або бездіяльність спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, створення напруженої, ворожої, образливої атмосфери.
Наслідки: мобінг може призвести до погіршення психологічного стану працівника, зниження його працездатності, а також до звільнення з роботи.
Види мобінгу
Психологічний: образи, погрози, знущання, поширення неправдивих чуток, ігнорування, бойкот.
Економічний: позбавлення премій, зниження зарплати, несправедливе навантаження роботою.
Фізичний: побиття, тілесні ушкодження.
Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці
Замовити 0 (800) 219-977
Якщо ви стали жертвою мобінгу
Зверніться до керівництва: слід написати скаргу на ім’я керівника, попросити про допомогу у вирішенні ситуації.
Зверніться до профспілки: варто попросити допомогти захистити свої права та інтереси.
Зверніться до юриста, щоб скласти скаргу до суду, де він представлятиме ваші інтереси.
Зверніться до психолога: він допоможе вам впоратися з психологічними наслідками мобінгу.
Отримати допомогу можна також:
- На Національній гарячій лінії з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерно зумовленої дискримінації: 116 123.
- Написати уповноваженому Верховної ради України з прав людини.
- Звернутися до Національної служби України з питань гендерної політики.
Письмова консультація — замовте послугу від експертів журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
Для довідок: 0 (800) 219-977
Джерело: UA.NEWS
