Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Новини

Повернутися до переліку новин

Що може перевіряти Держпраці?

Держпраці — це, мабуть, другий за завданням проблем для госпсуб’єктів орган після податкової. І якщо на сьогодні у фіскалів є такий-сякий мораторій на перевірки, то трудовики почуваються більш вільно. Адже зараз як ніколи потрібно «захищати права працівників»! Тому трудові перевірочні хвилі не припиняються. Для того щоб гідно підготуватися до зустрічі дорогих (у прямому й переносному сенсі) гостей, поговоримо про нюанси трудових перевірок. Що взагалі перевіряє Держпраці?

Перш ніж перейти до обмежень для Держпраці в період карантину, хочемо прояснити деякі загальні й базові речі.

Отже, Держпраці має достатньо широкі повноваження. Ця служба контролює (п. 1 Положення про Держпраці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 р. № 96):

  • промбезпеку, охорону праці, гігієну праці;
  • поводження із вибухонебезпечними матеріалами промпризначення, гірнагляд;
  • дотримання законодавства про працю, зайнятість населення;
  • загальнообов’язкове державне соцстрахування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування і виплати допомоги, компенсацій, надання соцпослуг та інших видів матзабезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Серед цих сфер найпопулярнішими в частині контролю є:

  • охорона праці та гігієна праці;
  • промбезпека, поводження з вибухонебезпечними матеріалами промпризначення, гірнагляд;
  • дотримання законодавства про працю (включаючи те, що стосується неоформлених працівників);
  • зайнятість населення і зайнятість осіб з інвалідністю.

Є ще так звані роз’яснювальні кампанії. Суть у тому, що представники Держпраці приходять на підприємство / до ФОП для того, щоб нагадати про дотримання вимог трудового законодавства, відповісти на запитання роботодавця з приводу тих чи інших кадрових нюансів. Також ці «гості» часто самі ставлять різні запитання. Але звертаємо вашу увагу на те, що це не перевірка. Проте потрібно з обережністю ставитися до того, що ви говорите під час таких візитів інспекторів!

Надана інформація може стати підставою для висновків при майбутній перевірці/інспектуванні.

Як зазвичай приходять і що перевіряють?

Держпраці може приходити з:

  • плановими/позаплановими перевірками;
  • інспекційними відвідуваннями.

Інспекційні відвідування проводяться тільки щодо неоформлених працівників. Усі інші сфери (охорона праці, промбезпека, зайнятість населення тощо) контролюються у першу чергу в межах планових/позапланових перевірок.

Те, що конкретно цікавитиме Держпраці в усіх видах перевірок та інспекційних відвідувань, можна витягти з форми Акта, затвердженого наказом Мінекономіки від 27.10.2020 р. № 2161. Якщо ж ви чекаєте на перевірку із зайнятості (у тому числі зайнятості осіб з інвалідністю), то додатково дивимося в Порядок від 31.01.2007 р. № 70.

Ми зосередимося на дотриманні законодавства про працю. Цю сферу можна розбити на два тематичних блоки:

1) оформлення трудових відносин (виявлення неоформлених працівників);
2) додержання інших норм трудового законодавства.

Як ми сказали вище, неоформлені працівники (п. 1) виявляються в процесі інспекційних відвідувань!

Порядок проведення таких відвідувань регулюється Порядком від 21.08.2019 р. № 823.

А ось планові та позапланові перевірки щодо додержання інших норм трудового законодавства (п. 2) повинні проходити відповідно до Закону від 05.04.2007 р. № 877-V, але з урахуванням деяких норм Порядку № 823. А саме з приводу того:

  • хто проводить перевірку (інспектори праці);
  • чим підтверджуються повноваження інспекторів і як цей документ видається (службовим посвідченням, у встановленій Мінекономіки формі; видається Держпраці);
  • де має бути оприлюднена уніфікована форма акта, припис, попередження, вимога (перелічені документи повинні оприлюднюватися на офіційному сайті Держпраці).

До речі, Окружний адмінсуд м. Києва своїм рішенням від 28.04.2021 р. у справі № 640/17424/19 визнав незаконним Порядок № 823. Щоправда, інформація щодо того, чи набрало чинності рішення відсутня. А це означає, що поки не допускати до інспекційних відвідувань — собі дорожче.

Як приходять під час карантину?

Мораторій (заборона) на перевірки Держпраці в період карантину є. Він усе ще працює (поки карантин діє до 31.08.2021 р. і ще не переривався з моменту його запровадження) і встановлений п. 3 розд. ІІ Закону України від 17.03.2020 р. № 533-IX. Але ця заборона поширюється тільки на планові перевірки! До того ж навіть із цієї заборони є винятки.

У результаті Держпраці може приходити на:

  • планові перевірки щодо госпсуб’єктів з високим ступенем ризику і з гігієни праці. Присвоєний вам ступінь ризику і предмет перевірки дивимося безпосередньо в плані на сайті Держпраці (dsp.gov.ua: «Головна» — «План роботи» — «Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік») або на Інспекційному порталі (inspections.gov.ua);
  • усі позапланові перевірки (включаючи інспекційні відвідування);
  • усілякі інформаційні кампанії (ще раз нагадаємо: це не перевірки).

Якщо до вас, наприклад, приходять із плановою перевіркою, але вона не потрапляє під винятки, то інспекторів праці можна не допускати. Тут будьте обережними! Перевіряючі можуть спробувати застосувати штраф за незаконне недопущення до перевірки (абз. 6 і 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП) — 3 або 16 мінзарплат до юрособи / ФОП та адмінштраф на посадову особу (ст. 1886 КпАП) — від 850 до 1700 грн.

Безумовно, закон у цьому випадку на вашому боці, а такий штраф буде протиправним. Проте його застосування доведеться оскаржувати.

Закон № 877 — обмежувач для Держпраці?

Як і раніше, на Держпраці поширюється дія Закону № 877. Що це нам дає? У цьому нормативно-правовому акті є обмеження для перевіряючих. І їх набагато більше, ніж у тому ж Порядку № 823.

Наприклад, серед таких правил:

  • проведення перевірки виключно в робочий час госпсуб’єкта, закріплений у його правилах внутрішнього трудового розпорядку (ч. 3 ст. 4 Закону № 877);
  • проведення планових/позапланових перевірок юрособи в присутності керівника або уповноваженої ним особи, а якщо перевіряють ФОП, то у присутності цього підприємця або уповноваженої ним особи (ч. 11 ст. 4 Закону № 877);
  • недопущення до перевірки, якщо перед нею перевіряючі не надали направлення на перевірку (ст. 10 і ч. 5 ст. 7 Закону № 877).

Але й без нюансів не обійшлося. Закон № 877 діє на перевірки Держпраці частково. І тут ціла детективна історія . Спочатку на Держпраці поширювалася низка конкретних норм (наразі вони перелічені в ч. 6 ст. 2 Закону № 877). Верховний Суд трактував цей перелік таким чином (постанова ВС від 31.01.2019 р. у справі № 809/799/17). Держпраці насамперед повинна враховувати положення спецзаконів (наприклад, КЗпП) і міжнародні договори. При цьому одночасно звертати увагу на перелік обов’язкових норм Закону № 877. І тільки якщо певні моменти не врегульовані спецзаконами і міжнародними договорами — керуватися іншими положеннями Закону № 877.

Хоча Верховний Суд колись стверджував також, що дотримання всього Закону № 877 для Держпраці не обов’язкове (див. постанову ВС від 22.03.2018 р. у справі № 697/2073/17). Достатньо тільки дотримуватися прямо перелічених у ст. 2 Закону статей.

Так, до первісного обов’язкового переліку потрапляли, наприклад, аудіо- і відеофіксація перевірки як перевіряючими, так і роботодавцем. Чи заборона на вилучення оригіналів документів, комп’ютерів та їх частин, окрім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Але чергові зміни до Закону № 877 створили невизначеність у цьому питанні. Так, залишилася норма про те, що Держпраці контролює дотримання законодавства про працю виходячи з особливостей, установлених спеціальними законами та міжнародними договорами. Ось тільки перелік статей, дотримання яких зобов’язана забезпечити Держпраці, «поплив». Тепер цей перелік прив’язаний тільки до перевірок щодо дотримання всіляких ліцензійних умов.

Тому тепер трактувати Закон № 877 можна на користь роботодавця. Наприклад, візьмемо перевірки щодо контролю за законодавством про працю (крім виявлення неоформлених працівників). Оскільки законодавець не встановлює особливої процедури проведення таких перевірок, то Держпраці зобов’язане керуватися всіма положеннями Закону № 877 (перевірки в робочий час, перевірки в присутності ФОП або посадової особи юрособи тощо).

І таких прав у роботодавця (обов’язків у перевіряючих з Держпраці) достатньо багато. При цьому недотримання цих правил може зрештою призвести до скасування постанови про застосування штрафів. Загалом чіпляйся — донесхочу .

По суті, також ці норми Закону № 877 повинні поширюватися й на інспекційні відвідування. Адже Порядок № 823 — не закон. Тобто його норми не можуть суперечити Закону № 877. Але, на жаль, у спорах з Держпраці із цього приводу це, імовірніше, не стане аргументом. Проводячи інспекційні відвідування (виявлення неоформлених працівників), перевіряючі керуватимуться насамперед Порядком № 823. А він набагато суворіший, повноваження надає інспекторам праці достатньо широкі.

Хоча саме така невідповідність вимогам Закону № 877 призвела до оскарження Порядку № 823 в суді (див. вище).

Висновки

  1. Держпраці має широкі повноваження. Контролює як усі сфери охорони праці, так і укладення з працівниками трудових договорів.
  2. Мораторій (заборона) на перевірки через карантин особливо Держпраці не обмежує.
  3. У межах інспекційних відвідувань виявляються тільки неоформлені працівники. Усі інші сфери контролюються у першу чергу за допомогою планових/позапланових перевірок.

Джерело: Податки & бухоблік



Розсилка новин