Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Новини

Повернутися до переліку новин

Права, обов’язки та гарантії для медичних працівників

Лікарі, медичні сестри та брати, працівники бригад швидкої допомоги, фельдшери та санітари — це професії, без яких неможливе уявити нормальне життя. Адже саме від їх роботи залежить здоров’я та життя решти населення. З появою загрози коронавірусу медичні працівники стали для нас справжніми героями.

Захист прав медиків — одне з найболючіших питань нашого суспільства. Все частіше в Україні трапляється немало випадків порушення прав медичних працівників, зокрема трудові та соціальні, відсутність гарантій фізичної безпеки, захист ділової репутації, честі та гідності медичних працівників в засобах масової інформації тощо. Проте, на жаль, про те, які права мають медики та як діяти у разі їх порушення знають не всі.

Медичні працівники, як і звичайні люди згідно з Конституцією України мають такі самі права, як і решта громадян країни. Тому на них поширюються «Права, свободи і обов’язки людини і громадянина», що затверджені розділом II Конституції України. Так, кожний медичний працівник має такі права: право на життя, охорону здоров’я, на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище, на освіту і можливість заробляти на життя працею, яку він вільно обирає або на яку погоджується, на відпочинок, повагу честі та гідності, ділової репутації. Але окрім природних прав медичні працівники мають спеціальні права і пільги, передбачені Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

Так, медичні і фармацевтичні працівники мають право на: заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації; належні умови професійної діяльності; підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на п’ять років у відповідних закладах та установах; вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики; безплатне користування соціальною, екологічною та спеціальною медичною інформацією, необхідною для виконання професійних обов’язків; обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством; соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків; встановлення у державних закладах охорони здоров’я посадових окладів (тарифних ставок) на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до зазначеної статті медичному працівникові надається чимало пільг: він має право на скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку, пільгові умови пенсійного забезпечення, пільгове надання житла та забезпечення телефоном тощо.

Медичні, фармацевтичні працівники та фахівці з реабілітації в свою чергу зобов’язані: сприяти охороні та зміцненню здоров’я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну, лікарську і реабілітаційну допомогу; безоплатно надавати відповідну невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях; поширювати наукові та медичні знання, знання щодо функціонування та обмежень життєдіяльності серед населення, пропагувати, у тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя; дотримуватися вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю; постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності; надавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я, фахівцям з реабілітації; здійснювати діяльність відповідно до принципів доказової медицини/доказової реабілітації.

Серед них: право на заняття медичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації; право на підвищення кваліфікації та перепідготовку у відповідних закладах та установах не рідше одного разу на п’ять років; право на належні умови професійної діяльності; право на обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди життю і здоров’ю медичного працівника у зв’язку з виконанням ним своїх професійних обов’язків у передбачених законодавством випадках; право на вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності та ін.

Слід звернути особливу увагу на ще одне право, передбачене статтею 78 Основ — право на судовий захист професійної честі та гідності медика.

Які права медичних працівників на належні умови праці в умовах COVID-19?

В умовах пандемії COVID-19 медичні працівники повинні мати належний захист у боротьбі з інфекцією. Адже саме вони на «передовій» і від них залежить надання медичної допомоги пацієнтам.

Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначено, що медичні та фармацевтичні працівники мають право на належні умови професійної діяльності.

Кодексом законів про працю України передбачається, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Власник або уповноважений ним орган повинен, зокрема забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Пам’ятайте! Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи в осередках інфекційних хвороб тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ підлягають обов’язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу.

Важливо! Відповідно до Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, визначено страхові виплати медичним працівникам (з 01.01. по 30.06.2021 року) у разі встановлення інвалідності, або смерті від коронавірусної інфекції:

  • І група інвалідності — виплата становитиме 908 000 грн;
  • ІІ група інвалідності — 794 500 грн;
  • ІІІ група інвалідності — 681 000 грн.

Члени сім’ї, батьки, утриманці у разі смерті медичного працівника від коронавірусної інфекції під час виконання професійних обов’язків, отримають 1 702 500 грн.

Такі страхові виплати призначатимуться і виплачуватимуться за рахунок коштів державного бюджету органами Фонду соціального страхування України.

Що робити якщо права медичних працівників порушують?

Якщо медичний працівник вважає, що умови роботи загрожують його здоров’ю чи здоров’ю людей, які оточують, а роботодавець не слідує нормам законодавства про охорону праці, тоді медики мають право:

  • відмовитись від дорученої роботи. Звернутися з заявою до відділу охорони праці закладу охорони здоров’я, де працює медик. Фахівці цього відділу разом з представником профспілки й уповноваженим трудового колективу мають дослідити і підтвердити цей факт. За цей період за медичним працівником зберігається середній заробіток (ст. 6 Закону України «Про охорону праці»);
  • розірвати трудовий договір за власним бажанням. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому за тримісячний заробіток (ч. 3 ст. 38, ст. 44 Кодексу законів про працю України).

Також вони мають право звернутися до:

  • адміністрації медичного закладу для отримання роз’яснень, інформації щодо обставин порушених прав та отримати відповідь у письмовому вигляді у встановлений законом термін;
  • професійної спілки (у разі її утворення), до завдань якої, зокрема належить представництво інтересів працівників у взаємовідносинах з адміністрацією медичного закладу, іншими органами та установами, нагляд за дотриманням законодавства про працю;
  • територіального органу Державної служби України з питань праці, що займається наглядом за дотримання роботодавцем норм з охорони праці й безпечних умов праці;
  • правоохоронних органів, якщо вони постраждали від адміністративних чи кримінальних правопорушень;
  • суду за захистом своїх порушених прав.

Отже, медик — більше, ніж професія, це справді покликання та місія, благородство і значення яких важко переоцінити. Цей фах вимагає найвищого професіоналізму, глибоких знань, мужності та повної самовіддачі. Але дечого наразі лікарі потребують і від нас — це елементарна вдячність, розуміння і допомога. Найкраще віддати шану роботі медичних працівників можна у дуже простий спосіб — дослухатись до їхніх рекомендації, дотримуватись карантину, берегти здоров’я і не додавати складнощів й у так непросту ситуацію.

Джерело: Координаційний центр з надання правової допомоги



Розсилка новин