В Україну прийшло весняне водопілля, масштаб якого є рекордним за останніх 10 років, а в деяких регіонах рівень води є найбільшим за 30+ років.
За даними ДСНС, стихія охопила дев’ять областей – Волинську, Дніпропетровську, Житомирську, Київську, Кіровоградську, Рівненську, Полтавську, Черкаську та Чернігівську. Підтоплено понад 1700 приватних домогосподарств і 330 будинків, а також близько 21 000 га сільськогосподарських угідь і городів. Надзвичайники прогнозують, що пік водопілля прокотиться Україною з 18 по 28 квітня.
Які ж наслідки має велика вода для України, чому не спрацювали вивірені протоколи та механізми її контролю і в чому, окрім зрозумілих збитків та стресу для сільських і міських громад, паводок навіть справив позитивний економічний ефект.
Наскільки рідкісним є явище весняних паводків для України? Оскільки Україна густо насичена річками, то саме по собі водопілля є частиною норми. Але питання в його масштабі.
«Весняне водопілля – це нормальне сезонне явище, яке має свою природню циклічність. Відповідно до гідрологічної статистики, повінь 2023 року за своїми показниками близько як на метр перевищує торішню та подібна до повені 2013-го. Рівень води у річках підвищується частково через танення снігового покриву та переважно через дощі», – пояснила Ірина Овчаренко, голова Державного агентства водних ресурсів України. За її словами, до критичного рівня в Дніпрі лишається ще 50–60 см, але ситуація цілком контрольована.
Цивільний захист на підприємстві: в мирний час та в умовах воєнного стану — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»
Зима 2022/2023 в Україні була м’якою і мінімально сніжною. Звідки ж зараз утворився додатковий обсяг води? Так, справді, українська зима 2022/2023 була не просто помірною – вона була однією з найтепліших за три останні десятиліття, тож у самій країні великого снігового покриву не було.
Однак він був сформований вище за течією Дніпра – у рф та білорусі. Також взимку й на початку весни було дуже багато дощів, що призвело до підняття підземних вод. І станом на 15 квітня стрімке збільшення рівнів води у водоймах зафіксовано майже у всіх регіонах України.
Вода піднялася навіть на доволі безводному Сході України – на притоках річки Сіверський Донець.
Де й що саме затопило в Україні? За інформацією Гідрометцентру, цієї весни сезонне підвищення рівня води спостерігається в межах річок верхнього Дніпра, це – Дніпро, Десна, Сейм, Прип’ять, Горинь, а також Західний Буг на північному заході. Це території Київської, Черкаської, Чернігівської областей, а також Волинської і Рівненської відповідно. Там люди вже більше двох тижнів борються зі стихією.
Який інструктаж обрати після відпустки працівника в умовах воєнного стану — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»
У столичному регіоні минулого тижня фіксувався вихід води на «заплави» та прирічкові території: у Києві сталося затоплення островів Муромець і Труханів, набережної в районі Поштової площі, частково берегів Оболоні та Осокорків. По області в окремих місця затопило ділянки у Вишгородському, Броварському й Бориспільському районах.
Крім того, на початку квітня було зруйновано дамбу локального водосховища під Краматорськом, внаслідок чого було підтоплено розташовані поруч будинки.
Пік Великої води ще попереду? Це залежить від регіону.
Пік затоплення у Києві очікували 22–23 квітня. Проте вже 20 квітня генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота заявив, що рівень води почав знижуватися. «Другий день поспіль спостерігається зниження припливу паводкових вод. Невеликими темпами, але ми бачимо 50–100 куб. м на день сповільнюється приплив», – сказав він.
На сьогодні Черкаська та Чернігівська області переважно вийшли з «червоної» зони небезпеки підтоплень. Натомість до цієї зони тепер входять регіони по середньому Дніпру, бо почався пропуск води Дніпровським каскадом водосховищ.
«Триватиме затоплення заплавних територій та часткове затоплення прируслових територій у низці населених пунктів на Кременчуцькому, Кам’янському, Дніпровському водосховищах у Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Дніпропетровській областях. Також можливе початкове затоплення заплавних ділянок вздовж Каховського водосховища в низці прирічкових населених пунктів у Запорізькій області, і там фіксується «помаранчевий» рівень небезпеки», – йдеться в повідомленні Укргідрометцентру.
До підтоплень готується Хмельниччина через переповнене Дністровське водосховище, бо пік сходження великої води з Карпат ще попереду. Крім того, за прогнозами синоптиків, наприкінці квітня – на початку травня в Україні очікуються ще більш значні опади – отже, може бути і друга хвиля водопілля.
Захисні споруди Захист населення від небезпечних факторів під час воєнних дій — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»
Чи є людський фактор серед причин масштабного паводку? Опосередковано – так, оскільки діяльність людей у різних галузях провокує зміну клімату, що у свою чергу підвищує рівень екстремальності погодних явищ.
Крім того, наслідки повені могли б бути меншими, якби було дотримано всіх нормативів забудови. За словами Тетяни Тимочко, голови Всеукраїнської екологічної ліги, в ефірі телемарафону, тяжкі наслідки повені є «порушенням правил користування прибережними смугами, водоохоронними смугами, заплавами». Весна-2023 наочно довела, що правило – будуватися не ближче 100 метрів від русла річок – має вагомі причини для існування.
Натомість, вздовж Дніпра та інших річок стоять сотні намитих ділянок із забудовами як ексклюзивних селищ, так і звичайних дачних кооперативів. Наприклад – під Києвом село Козин із десятками розкішних віл на намитих пісках з Дніпра.
Розорані десятки тисяч гектарів прибережних лугів – як великими агрохолдингами, так і пересічними невеликими фермерськими господарствами та приватними особами. До цього треба додати безконтрольний видобуток піску по Дніпру в промислових масштабах, що вже призвело до появи нових островів й оголеного дна найбільшої річки України.
Що відбувається із малими та середніми річками, взагалі важко проконтролювати. Їх перекривають штучними греблями для створення приватних рибних ставків, заводять у нові русла для поливу власних полів та облаштування штучних озер у приватних будинках.
Окрема тема про Волинську, Рівненську та Житомирську області. Місцеві мешканці кожного дня на всіх телеканалах плачуться, що такого не було більше 50-ти років. Там підтопило сільські подвір’я, усі поля та пасовища, городину, дороги, взагалі-то, майже усю територію. Підземні води піднялися і природа вирішила нагадати, що всі ці території є болотистими землями.
Блискавкозахист будівель і споруд: влаштовуємо самостійно чи довіримо професіоналам? — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»
Три десятки років безконтрольного видобутку бурштину, яке супроводжувалося тотальним вирубуванням лісу, штучним викачуванням води з малих річок і свердловин, паплюженням полів і лугів, дали свій результат, коли прийшла природня катастрофа. Про це багато писалося, але жодних законних заходів з виправлення ситуації з боку держави так і не було вжито. І коли ситуація поліпшиться – невідомо.
Чи є відповідальна структура за збитки, що завдають повені? Відповідальність за руйнівні наслідки достатньо розмита. Повний перелік відомств які допускали, або «закривали очі» на всі порушення включає в себе Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів, Держводагенство України, Держагентство лісових ресурсів України, Держагентство меліорації та рибного господарства України, Держгеокадастр, СБУ та місцеві влади.
Чи взагалі існують механізми запобігання затопленню? Загалом, передбачити точні обсяги водопілля та завадити масштабним затопленням, на жаль, не може жодна галузева інституція. У 2023 році рівень води почав підвищуватися ще в січні, а в лютому на Дніпрі та Дністрі почався так званий зимовий паводок.
Спеціалісти «Укргідроенерго» цілодобово стежать за гідрологічною обстановкою на Дніпрі та Дністрі. Для врегулювання рівнів води й уникнення підтоплень гідроелектростанціями (ГЕС) здійснюються контрольовані скиди з дотриманням безпекових норм. Адже інфраструктура ГЕС після російських обстрілів пошкоджена на 12%, і вона фізично не може виконувати довоєнні функції.
Усі процеси відбуваються згідно з вказівками Міжвідомчої комісії по узгодженню режимів роботи водосховищ при Державному агентстві водних ресурсів України. За словами Ігоря Сироти, вже станом на ранок 16 квітня «шляхом регулювання скидів води через гідроелектростанції вдалося зменшити рівень Київського та Канівського водосховищ».
Експлуатація дизель-генератора: потрібен дозвіл чи декларація? Пальне для нього: чи потрібен дозвіл на зберігання? — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»
Чому ж цих заходів виявилося недостатньо – і підтоплення все ж відбулись? Можна назвати принаймні три причини, чому Укргідроенерго не відкрило всі греблі та не спустило зайву воду вниз по Дніпру. Дві з них озвучив начальник Управління з питань цивільного захисту КМДА Роман Ткачук.
По-перше, через навмисне пошкодження росіянами найнижчої по Дніпру Каховської ГЕС порушено весь цикл технологічних процесів із регулювання рівнів водосховищ і роботи інших ГЕС. Масований спуск води може просто зруйнувати греблю Каховської ГЕС, і тоді станеться техногенна катастрофа.
Нагадаємо: взимку росіяни навмисне підірвали три секції греблі ГЕС, через які зараз йде безконтрольний скид води з Каховського водосховища. Це ставить під загрозу безпеку роботи Запорізької АЕС, водопостачання прилеглих населених пунктів і вже призвело до загибелі мільйонів рибин через обміління заплав та нерестовищ. Окупанти дуже бояться, що через ці заплави українські військові можуть непомітно підібратися впритул до ЗАЕС.
По-друге, українські ГЕС готували до блекаутів і тримали у водосховищах великі обсяги води, щоб була можливість забезпечувати Київ та інші міста електроенергією.
А по-третє, у поточних умовах оператор намагається максимально утримувати водосховища, бо найбільше води знадобиться влітку для побутових споживачів, промисловості та сільського господарства. Торік літо в Європі було настільки спекотним, що пересохли майже всі великі річки на континенті. В Італії оголошували надзвичайний стан через повне обміління річки По. У Німеччині на Рейні зупинилися всі річкові перевезення, напівсухим стояв Дунай. Зараз в іспанський Каталонії фіксується найбільша спека і відсутність опадів, катастрофічно зникають запаси води.
Який ефект має велика вода для гідроенергетики? Зимовий паводок, який перейшов у весняне водопілля, дозволив Україні збалансувати енергосистему: відмовитися від планових відключень споживачів і надати можливість тепловій генерації розпочати ремонти на ТЕС та ТЕЦ, інфраструктура яких постраждала на 78% і 66% відповідно. Сьогодні в Україні працюють усі види генерації саме завдяки тому, що їх підстраховує «Ургідроенерго».
Що треба знати про профілактику мінно-вибухових травм і плани цивільного захисту на особливий період — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»
«Багато води в річках забезпечує активну роботу гідроелектростанцій упродовж всієї доби й ще більше зростання генерації ГЕС при покритті пікового споживання зранку та ввечері. Зокрема, у певний період часу частка ГЕС у структурі виробництва становить близько 20%, заміщаючи частину теплової генерації», – йдеться в офіційному повідомленні оператора об’єднаної енергосистеми НЕК «Укренерго».
Також весняне водопілля стало одним із чинників, який дозволив Україні відновити експорт електроенергії в Європу й залучити додаткові кошти в енергетичну галузь.
Джерело: MIND
Письмова консультація з охорони праці і пожежної безпеки
- Потребуєте письмової відповіді на запитання?
- Складно точно передати відповідь колегам і керівництву усно?
- Бажаєте додати своїй точці зору експертності?
Замовляйте розгорнуту письмову консультацію
E-mail: podpiska@mediapro.com.ua
