Протезування в Україні безоплатне для всіх, хто цього потребує. Держава оплачує встановлення якісних протезів, а також їх обслуговування та ремонт. Для отримання якісного протеза не потрібно чекати встановлення інвалідності.
Процес отримання протеза – багатоетапний та потребує залучення лікарів, фахівців із реабілітації, протезистів та соціальних працівників. Пацієнт з ампутацією може розраховувати на підтримку держави на всіх етапах початку нового життя з протезом.
Читайте також: Робота у нічний час: чи може бути залучена особа з інвалідністю?
Шлях пацієнта з ампутацією до отримання протеза
ЕТАП 1: Ампутація
Спочатку всі пацієнти потребують хірургічного втручання. Після, якщо немає додаткових ускладнень, починається стадія відновлення. Одночасно з медичною, надається реабілітаційна допомога. Цей період називають гострим. Його основна мета — запобігти появі ускладнень. Мова, зокрема, про застійну пневмонію, пролежні та тромбози.
Рубець поволі загоюється. З кукси знімають шви. Особливого значення набувають нормальний розпорядок дня і якісне харчування. Весь час пацієнт перебуває під контролем та наглядом лікарів.
ЕТАП 2: Загоєння
Після ампутації кінцівки спостерігається виражений набряк кукси і прилеглих тканин. Це нормальна реакція організму на оперативне втручання.
В цей період розпочинається профілактика контрактур (обмеження рухливості в суглобі) та проводиться антинабрякова терапія, яка дає результат через кілька тижнів.
Читайте також: В якому розмірі треба сплатити штраф за невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю і хто здійснює розрахунок
ЕТАП 3: Допротезна реабілітація
Коли рубець загоївся, розпочинається допротезна реабілітація з залученням мультидисциплінарної реабілітаційної команди фахівців. Цей процес передбачає три важливих компоненти:
- фізичні вправи для збереження амплітуди рухів у суглобах;
- компресійна терапія (бинтування еластичним бинтом або за допомогою компресійної панчохи);
- масаж рубця, гігієну кукси та менеджмент фантомного болю.
Правильна компресія покращує циркуляцію крові, знижує больові відчуття та згодом — скорочує терміни адаптації кукси до протеза. Паралельно відбувається відновлення рухових навичок ампутованої кінцівки.
Перелік вправ визначає мультидисциплінарна реабілітаційна команда. Вона ж контролює реабілітаційний процес та відстежує ефективність втручань.
Також під час допротезної реабілітації лікар фізичної та реабілітаційної медицини або ж соціальний працівник мають надати пацієнту вичерпну інформацію про всіх виробників допоміжних засобів реабілітації й необхідні документи для їх отримання.
Вибір виробника протеза — за пацієнтом. Перелік протезних підприємств, зокрема, можна знайти за посиланням.
Читайте також: Компенсація за облаштування робочих місць осіб з інвалідністю: інфографіка
ЕТАП 4: Протезування
Важливий етап отримання протеза — формування відповідного висновку. Його може сформувати лікарська комісія, мультидисциплінарна реабілітаційна команда або фахівці медико-соціальної експертної комісії.
У такому документі обов’язково мають бути враховані всі особливості та потреби пацієнта з зазначенням характеристик засобу реабілітації.
Для подання документів для забезпечення протезом можна звернутись до соціального працівника в лікарні, Центру надання адміністративних послуг або територіального управління Фонду соцзахисту осіб із інвалідністю.
Також є можливість подати документи через електронний кабінет Централізованого банку даних з проблем інвалідності Міністерства соціальної політики. Ось їх перелік:
- Заява за зразком;
- Для військових обов’язково потрібна довідка від командира військової частини про обставини травми;
- Висновок ВЛК (військові) чи МСЕК/ЛКК/МДРК (цивільні);
- Паспорт громадянина України (або документ, який його замінює);
- Довідка про присвоєння ідентифікаційного коду;
- Для військових, за наявності, подається посвідчення УБД або ветерана військової служби.
Читайте також: У новому законі про мобілізацію звільнення надаватимуть не за інвалідністю, а за хворобою
Незалежно від форми подачі документів на отримання протеза, направлення на протезування надійде в електронному кабінеті особи з інвалідністю.
Звернутися до протезного підприємства можна у будь-який спосіб: онлайн, телефоном, у лікарні через соцпрацівника чи керівника реабілітаційного відділення.
Після того як пацієнт обрав протезне підприємство, починається взаємодія з протезистом: підбір конструкції виробу, обговорення можливих комплектуючих тощо.
Виготовлення протеза може зайняти у середньому 45 робочих днів. Всі послуги та вироби — безоплатні для людей і повністю покриваються державою.
ЕТАП 5: Протезна реабілітація
Коли протез виготовлено, настає етап протезної реабілітації та адаптації. Мультидисциплінарна реабілітаційна команда, до якої долучається протезист, вчить пацієнта користуватись виробом, допомагає відновити рухову активність і звикнути до протеза.
Читайте також: Систему працевлаштування осіб з інвалідністю реформують за зразком розвинутих країн
Також мультидисциплінарна реабілітаційна команда має перевірити правильність добору протеза та можливість людини ним користуватися. Така перевірка засвідчується підписом керівника реабілітаційної команди в акті прийому-передачі протеза. Окрім цього, процес примірювання та приймання протеза в користування можна фіксувати на фото та відео.
Отримані дані передаються до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Це дозволяє державі як проконтролювати сам факт встановлення протезів, так і покращити контроль за їхньою якістю. При цьому потрібна згода на фото- чи відеофіксацію від людини, якій встановили протез.
Читайте також: Професійно-технічне навчання для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни
Джерело: Урядовий портал
