Частиною першою статті 53 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) встановлено, що напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин (частина друга статті 53 КЗпП).
Розроблення документів з охорони праці
Для довідок: 0 (800) 219-977
Поняття «святковий та неробочий день» слід відрізняти від поняття «вихідний день»
Святкові та неробочі дні встановлено статтею 73 КЗпП. В свою чергу, вихідні дні визначені статтею 67 КЗпП.
Таким чином, скорочення тривалості роботи напередодні вихідних днів КЗпП не передбачено.
Стосовно складення графіку роботи повідомляємо, що згідно з частиною першою статті 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Відповідно до частини першої статті 52 КЗпП для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) 2 підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня, зокрема, встановленого частиною першою статті 50 КЗпП.
Письмова консультація — замовте послугу від експертів журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
Для довідок: 0 (800) 219-977
Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством (стаття 57 КЗпП).
Крім цього, згідно зі статтею 142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
Разом з тим, статтею 7 Закону України від 1 липня 1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.
Відповідно до зазначеного, режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі. Основною умовою запровадження відповідного режиму роботи є додержання тривалості робочого часу, передбаченого статтею 50 КЗпП.
Звертаємо увагу, що згідно з частиною шостою статті 6 Закону України від 15 червня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період воєнного стану не застосовуються, серед іншого, норми статті 53 (щодо тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів) та статті 73 КЗпП (щодо встановлених святкових днів).
Лист Мінекономіки від 15 жовтня 2024 року № 4701-05/74155-09
Читайте також: Яка тривалість робочого часу і відпочинку під час воєнного стану в Україні
Джерело: КАДРИ.UA
