Статтею 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства та організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
Частина друга статті 52 КЗпП зазначає, що на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Читайте також: Максимальна тривалість робочого часу для неповнолітніх працівників (консультують інспектори праці)
При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати:
- 7 годин при тижневій нормі 40 годин,
- 6 годин при тижневій нормі 36 годин,
- 4 годин при тижневій нормі 24 години.
Частиною другою статті 53 КЗпП передбачено, що напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
Частина перша статті 67 КЗпП передбачає, що при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день.
Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. відповідно частини першої статті 2 Закону України «Про оплату праці».
Чинним законодавством України не передбачено встановлювати єдину норму тривалості робочого часу на місяць чи рік. Ця норма може бути відмінна залежно від того, який робочий тиждень встановлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях рішення щодо встановлення норми тривалості робочого часу на місяць чи рік приймається самостійно з дотримання норм статей 50−53, статті 67 КЗпП.
Таким чином, законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу, вона може бути різною, залежно від графіка роботи роботодавця, тому обраховується ним самостійно.
Джерело: Управління Держпраці
