На сайті СПО об’єднань профспілок оприлюднено проект закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», який має замінити Закон «Про охорону праці» та передбачає низку змін до КЗпП. У разі прийняття він набере чинності через рік з дня його опублікування.
Проект закону визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади безпеки та здоров’я працівників на роботі в Україні. Зокрема, проектом передбачено, що роботодавці мають організовувати проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів робочого середовища i трудового процесу за визначеними санітарними нормами та правилами, показниками небезпечності та шкідливості професійних факторів робочого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їх нащадків як тепер, так i в майбутньому.
Окремою статтею визначено вимоги щодо захисту генетичного спадку, які передбачають, аналіз наявності на робочих місцях або в робочих зонах факторів, які можуть спричинити негативні спадкові генетичні наслідки у нащадків, чи вплинути на репродуктивну функцію чоловіків i жінок. Перелік факторів з особливим впливом на здоров’я та генетичний спадок працівників визначатиме МОЗ.
Роботодавець буде зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці, здійснювати оцінку та управління професійними ризиками, вести облік професійних факторів i професійних ризиків, моніторити технічний стан робочого обладнання, підтримувати його у належних умовах, при проектуванні робочих місць враховувати технічний прогрес та нові форми організації тощо.
Дія цього Закону поширюватиметься на всіх працівників та роботодавців незалежно від форми власності та виду діяльності. Проте не поширюватиметься на осіб, які перебувають на військовій службі, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу державних, правоохоронних органів та військових формувань, утворених відповідно до законодавства.
Проект нового Закону складається з таких розділів:
- Розділ 1. Загальні положення.
- Розділ 2. Державна політика і система безпеки та здоров’я працівників на роботі.
- Розділ 3. Організація безпеки та здоров’я працівників.
- Розділ 4. Права та обов’язки роботодавців і працівників
- Розділ 5. Безпека та здоров’я окремих категорій працівників.
- Розділ б. Державні заходи сприяння, контролю та забезпечення дотримання законодавства про безпеку та здоров’я працівників.
- Розділ 7. Відповідальність у сфері безпеки та здоров’я працівників.
- Розділ 8. Експертні організації.
- Розділ 9. Прикінцеві положення.
Зміни до Кодексу законів про працю
Згідно з «Прикінцевими положеннями» проекту Закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» пропонується:
1. Виключити з КЗпП такі статті:
- 174. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок
- 190. Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років
- 191. Медичні огляди осіб молодше вісімнадцяти років
- 192. Заборона залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні
2. Викласти у новій редакції главу XVIII КЗпП «Державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю».
Замість ст. 2б5 щодо штрафів з’являться нові статті щодо правил перевірок Держпраці та інспекторів праці.
Так, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю здійснюватиме Державна інспекція праці відповідно до КЗпП та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів у формі проведення інспекційних відвідувань та/або невиїзних інспектувань. У визначених законодавством випадках державний нагляд (контролю) зможуть також здійснювати органи місцевого самоврядування.
У ст. 2б1 КЗпП уточнюються основні права інспекторів праці. Державні інспектори праці за умови пред’явлення службового посвідчення мають право:
1) з метою проведення інспекційного відвідування безперешкодно, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби відвідувати будь-які робочі місця об’єкта відвідування, а також проходити до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень об’єктів відвідування, в яких використовуються наймана праця;
2) проходити до нежитлових будинків, приміщень, споруд та інших об’єктів, у яких перебувають фізичні особи, стосовно яких с достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов’язки, або до них застосовуються примусова праця;
3) ознайомлюватися з оригіналами та робити копії (в тому числі електронні) актів об’єктів відвідування, колективних або трудових договорів, а також документів, ведення яких передбачено законодавством про працю;
4) наодинці або у присутності свідків ставити роботодавцеві та/або працівникам, представникам профспілок запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію стосовно порушень законодавства про працю та вжиті заходи щодо їх усунення;
5) вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);
б) відбирати зразки матеріалів i речовин, які використовуються або обробляються;
7) за результатами інспекційного відвідування визнавати роботу такою, що виконується в межах трудових відносин, незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами;
8) вносити об’єктам відвідування обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю;
9) вносити компетентним органам подання щодо відсторонення від виконання обов’язків винних у порушеннях законодавства про працю посадових осіб або притягнення їх до відповідальності згідно з законом;
10) залучати правоохоронні органи для припинення незаконних дій об’єкта відвідування та осіб, які перешкоджають їм виконувати службові обов’язки;
11) складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення i накладати адміністративні стягнення;
12) отримувати безоплатно від об’єктів відвідування, органів, уповноважених управляти майном, державних органів статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи i матеріали, необхідні для виконання своїх повноважень;
13) витребувати для огляду у фізичних осіб, які перебувають на робочих місцях або поза ними у виробничих, службових, адміністративних приміщеннях, будинках, спорудах та інших об’єктах, що використовуються для здійснення господарської діяльності, щодо яких с підстави вважати, що вони виконують трудові обов’язки, документи, що посвідчують особу;
14) здійснювати фіксацію процесу інспекційних відвідувань з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки.
Державний інспектор праці нестиме відповідальність у порядку регресу в розмірі виплаченого з відповідного бюджету відшкодування у зв’язку з незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю такого державного інспектора праці, підтвердженими у встановленому законом порядку.
Відповідальність за порушення законодавства про працю
Тепер їй буде присвячена ст. 2б8 КЗпП (а не ст. 2б5 КЗпП). Зокрема, змінюються розміри окремих трудових штрафів, а саме за:
1) фактичний допуск працівника до роботи з порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати зарплати (винагороди) без нарахування ЄСВ, — у 15-кратному (а юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які є платниками єдиного податку першої — третьої груп, — у 10-кратному) розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника;
2) вчинення порушення повторно протягом року з дня виявлення порушення, — у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати;
3) порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі, порушення вимог законодавства щодо надання відпусток, — у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати;
4) недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, — у 5-кратному розмірі мінімальної заробітної плати;
5) недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок i військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — у 4-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до об’єктів відвідування, які використовують найману працю, та с платниками єдиного податку першої-третьої груп, застосовуються попередження;
6) створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування (відмова у допуску до проведення інспекційного відвідування, та/або не призначення уповноваженої посадової особи об’єкта відвідування за відсутності керівника юридичної особи або фізичної особи, яка використовує найману працю, що призвело до недопуску, та/або ненадання на письмову вимогу державного інспектора праці інформації та/або документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, та/або перешкода в реалізації інших прав, передбачених статтею 2б1 цього Кодексу), — у 5-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
7) вчинення дій, передбачених пунктом шостим цієї частини, при проведенні інспекційного відвідування з питань виявлення порушень, зазначених в пункті другому цієї частини, — у 50-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
8) порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених пунктами 1–7 цієї частини, — у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;
9) вчинення порушення, передбаченого пунктом 8 цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення, — у 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
