Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону праці» на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видають безоплатно за встановленими нормами:
- спеціальний одяг;
- спеціальне взуття;
- інші засоби індивідуального захисту;
- мийні та знешкоджувальні засоби.
Переліченими засобами також мають забезпечувати тих, кого залучають до разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха та ін., що не передбачено трудовим договором.
Важливо! Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
Якщо ці засоби передчасно зношуються і в цьому немає провини працівника, роботодавець зобов’язаний замінити їх за свої кошти. Також закон зобов’язує керівників підприємств компенсувати працівнику всі витрати на придбання спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів у разі, якщо їх не закупило підприємство. Однак це має відбуватися на умовах, передбачених колективним договором.
Норми забезпечення працівників мийними засобами
Загальні умови використання мийних засобів визначені в Технічному регламенті мийних засобів, затвердженому постановою КМУ від 20.08.2008 р. № 717, та державних санітарних нормах (наприклад ДСанПіН 2.2.9.027-99. Санітарні правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості»).
Зокрема, у Технічному регламенті встановлені вимоги до мийних засобів і поверхнево-активних речовин, що входять до їхнього складу. Згідно з документом введення в обіг мийних засобів та поверхнево-активних речовин можливе тільки у разі, якщо вони не загрожують безпеці навколишнього природного середовища. Такі засоби мають відповідати вимогам щодо:
- рівня біологічного розкладу поверхнево-активних речовин;
- маркування мийних засобів;
- інформації, яка надається на запит визначених законодавством органів виконавчої влади;
- обмеження щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах.
Статтею 165 Кодексу законів про працю України передбачена безплатна видача мила та інших знешкоджувальних засобів на роботах, пов’язаних із забрудненням, за встановленими нормами.
- Працівники, що працюють на роботах, пов’язаних із забрудненням, де можливий вплив на шкірушкідливо діючих речовин, мають право на одержання мила, змиваючих і знешкоджуючих засобів. Перелікивказаних робіт можуть встановлюватися у колективних договорах підприємства, установи, організації.
- Мило працівникам видається за встановленими нормами — 400 г на місяць. Воно не видається працівникам тих підприємств, на яких діють душові установки з гарячою і холодною водою, забезпечені милом.
Зазначена норма видачі мила не поширюється на медичний персонал з числа працівників, безпосередньо пов’язаних з обслуговуванням хворих у лікувальних закладах кримінально-виконавчої системи, які забезпечуються 100 г мила на місяць з розрахунку на одну особу (норма витрат мила на санітарно-гігієнічні потреби для осіб рядового і молодшого начальницького складу воєнізованої пожежної охорони, служби нагляду і безпеки, а також медичних працівників затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.02.2000 p. № 22).
- На роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, працівникам повинні видаватися профілактичні пасти і мазі, а також змиваючі і знешкоджуючі засоби.
Наразі стосовно норм є певні нюанси. У радянські часи норми видачі мийних засобів працівникам визначали такі документи:
- Постанова Народного комісаріату праці СРСР «Список категорій робітників та службовців, яким повинні видавати спецмило додому (у кількості 1 ф. на місяць) понад мило, що знаходиться в підприємствах при умивальниках (ст. 141 Кодексу законів про працю)» від 20.09.1923 р. № 80 (не застосовується на території України від 17.03.2017).
- Постанова Держкомпраці СРСР, ВЦРПС «Про норму видачі мила працівникам вугільних (сланцевих) шахт, розрізів, збагачувальних і брикетних фабрик, шахтобудівних і шахтомонтажних організацій вугільної промисловості» від 01.08.1989 р. № 261а/15-90а.
- Постанова Народного комісаріату праці СРСР «Список категорій робітників по металопромисловості, яким повинно видаватися спецмило для дому (у кількості 1 ф. у місяць) понад мило, що знаходиться на підприємстві при умивальнику» від 26.06.1923 р. № 270/775».
На ці та інші документи можна орієнтуватися під час визначення норми видачі мийних і знешкоджувальних засобів на підприємстві, однак доцільно було б закріпити їх у колективному договорі.
Також згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їхнього застосування.
Джерело: Управління Держпраці
