Нічна робота може негативно відбитися на здоров’ї людини в довгостроковій перспективі, адже згодом в організмі можуть з’явитися злоякісні клітини.
Нові відомості про те, чому працівники нічної зміни піддаються підвищеному ризику розвитку певних типів раку, представлені в новому дослідженні, проведеному в Університеті штату Вашингтон, опублікованому в Journal of Pineal Research.
14 учасників експерименту провели 7 днів в лабораторії — семеро з них симулювали триденний графік нічної роботи з денним сном, інші семеро людей працювали за звичайним графіком. Як виявилося, у тих, хто не спав вночі, змінювалася активність генів, що мають відношення до онкозахворювань.
Річ у тім, що клітини стають злоякісними через мутації. Самі зміни не є чимось незвичайним, адже їх регулярно виправляють вбудовані ферменти, які працюють за власним біологічним годинником, відмінним від тих, що є в нашому головному мозку. Як виявилося, саме вночі (а точніше — прямо перед заходом і прямо перед світанком) ці «ремонтні роботи» відбуваються набагато краще — і цьому активно допомагає здоровий сон.
Якщо ж людина в нічний час не спить, то відновлення клітин відбувається набагато гірше. Це, в свою чергу, негативно відбивалося на стані ДНК, де з’являлося більше мутованих клітин. Через нічну роботу вони не могли відновитися, з часом перетворюючись на злоякісні.
Активність генів і мутацій в ДНК перевіряли на лейкоцитах, які виявилися більш уразливими для пошкоджень саме у нічних працівників.
Але, ймовірно, те саме відбувається і в інших клітинах — біологічний годинник є у всіх тканинах і всі вони відчувають порушення в звичному розкладі. Коли лейкоцити тих, хто не спав вночі, опромінювали іонізуючим випромінюванням, їхнє ДНК ушкоджувалася сильніше, ніж у тих, хто вночі спав.
Лейкоцити, виділені з крові учасників нічної зміни, показали більше доказів пошкодження ДНК, ніж у учасників денної зміни. Дослідники піддали білі кров’яні клітини іонізуючому випромінюванню двічі за день — клітини, опромінені ввечері, показали підвищене пошкодження ДНК в умовах нічної роботи.
Наступним кроком дослідників буде проведення схожого експерименту з реальними робочими, які постійно працюють в денні або нічні зміни протягом багатьох років, щоб визначити, чи накопичуються з часом невідновлювані пошкодження ДНК у нічних робітників, що в кінцевому підсумку може збільшити ризик раку. Якщо те, що відбувається з реальними змінними робочими, узгоджується з поточними висновками, ця робота в кінцевому підсумку може бути використана для розробки профілактичних стратегій і ліків, які можуть вирішити проблему рассинхронизации процесів відновлення ДНК.
Джерело: НВ Здоров’я
