У 1972 році Всесвітня організація охорони здоров’я затвердила таке визначення стресу: це неспецифічна (однакова на різні подразники) реакція організму на будь-яку висунуту до нього вимогу, тобто відповідь на загрозу, реальну чи уявну. Коли людина потрапляє в стресову ситуацію та намагається адаптуватися до впливу стресу, то цей процес проходить 3 фази:
- Фаза тривоги. Організм мобілізується для зустрічі із загрозою. Відбуваються біологічні реакції, які обумовлюють боротьбу або втечу. З погляду фізіології це певні зрушення: згущення крові, підвищення тиску, збільшення печінки тощо.
Читайте також: Перша психологічна допомога на місці катастрофи: способи підтримати людину, якщо ви стали свідком трагедії
- Фаза опору (адаптації). Організм намагається опиратися загрозі або впоратися з нею, якщо загроза продовжує діяти, і її не можна уникнути. Фізіологічні реакції перевищують норму, й це робить тіло вразливішим для інших стресорів.
- Фаза виснаження. Якщо дія стресу триває, й людина неспроможна адаптуватися, це може виснажити ресурси тіла. Реакції, що дозволяють опиратися короткочасним стресорам (підсилення енергії напруження м’язів, недопускання ознак болю, припинення травлення, підвищення тиску крові), за тривалої дії шкідливі. Фізичні проблеми можуть спричинити хвороби й навіть загибель організму.
Читайте також: Поняття «психологічна безпека» на робочому місці
Подолати стрес допоможуть планування свого дня, вміння керувати своїми емоціями чи просто усміхатися, навіть якщо не дуже хочеться. Відпочинок разом із рідними, фізичні вправи, які знімають нервове напруження, музика та мистецтво – це теж психотерапія.
Джерело: Управління Держпраці
