Людству неодноразово вдавалось побороти смертельні інфекційні хвороби саме через масове вакцинування. У зв’язку з пандемією коронавірусної хвороби ще рік тому розпочались активні пошуки дієвих засобів запобігання розповсюдженню вірусу. Один із них — вакцина від COVID-19. В сучасних реаліях, коли масове вакцинування від коронавірусу — це не примарне майбутнє, а реалії сьогодення, назріває питання: а чи можна вакцинувати людину від COVID-19 примусово? Щоб знайти відповідь на це питання розглянемо, як воно врегульовано на законодавчому рівні.
В ст. 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» зазначено, що кожен громадянин мусить піклуватися про своє здоров’я і здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян, проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення. А в статті 43 вищевказаного закону, йдеться про те, що пацієнт мусить дати згоду на будь-яку медичну допомогу, зокрема й на щеплення (крім прямої загрози життю, як от у випадку сказу, коли вакцинація здійснюється незалежно від волевиявлення хворого).
Отже, вакцинуватись чи ні вирішує сам пацієнт, адже це його право, а не обов’язок.
Але варто пам’ятати, що в питанні вакцинування фігурують не лише права однієї людини (право на відмову від нього), а й інтереси суспільства вцілому та держави зокрема.
Саме тому, Закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя» передбачають обов’язковість щеплень від туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, коклюшу, правця та кору.
Закон допускає відмову від профілактичного щеплення лише за медичними показниками (до прикладу: особам хворим на ВІЛ, які отримують хіміотерапію, тому що їхня імунна система слабка та ін.).
Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється (ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).
До того ж відмова працівника від профілактичних щеплень і проти інших інфекційних хвороб може бути підставою для відсторонення його від виконання робіт на підприємствах та установах, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників чи поширення ними інфекцій. У разі відмови або ухилення від щеплень ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).
Вказаними нормами визначено відповідальність за нездійснення обов’язкових щеплень, з чого випливає, що право пацієнта на відмову від лікування не безмежне, оскільки спеціальною нормою встановлено обов’язок зробити профілактичні щеплення.
А що говорить судова практика?
У постанові Верховного Суду від17 квітня 2019 року по справі № 682/1692/17 зазначено, що індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, інших батьків та їх дітей, які провели у встановленому державою порядку щеплення, зокрема, перед направленням дітей до навчального закладу для здобуття освіти. Внаслідок встановлення такого балансу досягається мета — загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров’я, що гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України.
Вимога про обов’язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров’я, а також здоров’я зацікавлених осіб, є виправданою.
Тобто принцип важливості суспільних інтересів ставиться вище над особистими. І якщо відмова від вакцинації може спричинити негативні наслідки для суспільства в цілому, держава встановлює санкції за відмову.
В примусовому порядку проводити вакцинування чинне законодавство не дозволяє, але держава, шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів, може обмежити громадянина, що відмовився від щеплення в реалізації деяких його особистих прав.
Наразі вакцинація від COVID-19 в Україні є добровільною. Тому, вакцинувати примусово від COVID-19 в Україні на сьогоднішній день не можна.
Наказом МОЗУ від 24.12.2020 р. № 3018 затверджена «Дорожня карта з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021–2022 роках» (зі змінами від 09.02.2021 № 213).
З 1 березня кожен бажаючий може записатися до листа очікування на вакцинацію від COVID-19 на порталі «Дія» або через Національний контакт-центр МОЗ за номером 0 800 60 20 19.
