У період сезонних польових робіт є актуальним питання атестації за умовами праці робочих місць трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва, основна мета якої полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги і компенсації залежно від умов праці.
До виконуваних робіт на працівників за професією тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва можуть впливати такі фактори виробничого середовища і трудового процесу, як хімічні речовини, шум, вібрація, мікроклімат, важкість та напруженість праці.
Для фактичного з’ясування стану умов праці роботодавцем проводяться лабораторні дослідження на робочих місцях працівників. За результатами яких, на підставі Гігієнічної класифікації праці, затвердженої наказом МОЗ України 08.04.2014 р. № 248, встановлюються умови праці — допустимі чи шкідливі.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників (п. 6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці від 01.08.1992 р. № 442; далі — Порядок № 442).
Також, відповідно до п. 6.5 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41 (далі — Методичні рекомендації № 41), за результатами атестації визначаються невідкладні заходи щодо покращення умов і безпеки праці, які не потребують для їх розробки і впровадження залучення сторонніх організацій і фахівців, які зазначаються у розділі IV Карти умов праці.
Якщо забезпечити допустимі умови праці на робочих місцях немає можливості, законодавством передбачено надання певних пільг і компенсацій за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (Закон України «Про охорону праці», Кодекс Законів про працю України тощо).
Зокрема, для трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва передбачено право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (стаття 7 ЗУ «Про відпустки») максимальної тривалості 4 календарні дні відповідно до розділу 33 Додатку 1 Списку виробництв, робіт, цехів, професій і посад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1290.
Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Під час визначення права на додаткову відпустку та її тривалості керуються наказом МОЗ України, Мінпраці України «Про затвердження Показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів» від 31.12.1997 р. № 383/55.
У разі перевищення гранично-допустимих концентрацій по хімічним речовинам, працівникам в дні роботи з ними надається безоплатно молоко.
Згідно Порядку № 442, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства. З результатами атестації ознайомлюють працівників, які зайняті на робочому місці, що атестувалося (п. 6.6 Методичних рекомендацій № 41).
Також результати атестації, дані протоколів лабораторних досліджень використовуються для визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду працівників, порядок проведення якого затверджено наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246.
Джерело: Управління Держпраці
