Атестація робочих місць як оцінка ризиків професійних захворювань


Атестація робочих місць як оцінка ризиків професійних захворювань

Значну частину свого життя людина проводить на роботі.

Відповідно до законодавства за створення безпечних, сприятливих та здорових умов праці відповідає роботодавець. Однак не завжди він виконує вимоги законодавства з різних причин, чим порушує права робітників на безпечну і здорову працю.

Багато професій пов’язані з небезпекою і шкодою для здоров’я.

Професійні хвороби — захворювання, у розвитку яких переважну роль відіграють несприятливі умови праці — професійні шкідливості. Характер професійних хвороб визначається особливостями механізму дії шкідливих виробничих факторів та їх поєднань на організм людини, а також сила і тривалість дії. Класифікація професійних хвороб побудована за етіологічним принципом з урахуванням шкідливого виробничого фактора, який спричинив розвиток хвороби.

Відомості про дію шкідливих умов праці на здоров’я людини зустрічаються ще в єгипетських пам’ятках писемності, у працях давньогрецьких і римських вчених (Арістотеля, Гіппократа), а також середньовічних медиків — Георга Агріколи, Парацельса та інших. Про хвороби гірників написано, зокрема, у праці Георга Агріколи De Re Metallica (1556 рік).

Перший систематизований опис умов праці й окремих професійних хвороб здійснив професор Падуанського університету Бернардіно Рамацціні в книзі «Про хвороби ремісників» (1700 рік). Наукове узагальнення відомостей про вплив умов праці на здоров’я людини та фізичний розвиток працівників належить Ф. Ф. Ерісману (1877 рік).

До професійних хвороб належать ті, що виникають внаслідок безпосередньої дії на людей виробничих шкідливих факторів. Або це хвороби, що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше, ніж звичайно.

У виникненні професійного захворювання відіграють наступні фактори:

  • кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють в організм або рівень вібрації, шуму;
  • тривалість дії їх на працюючих;
  • умови праці, які можуть зменшити вплив шкідливостей на здоров’я;
  • наявність засобів індивідуального захисту;
  • індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників.

Чому хворіють працівники промислових підприємств? Через недосконалість технологічного процесу, механізмів та робочого інструменту, неефективність засобів індивідуального захисту.

Частіше за все чинниками профзахворювань є:

  • вібрація, шум і пил;
  • перенапруження окремих органів, що виникає у відповідь на тривале навантаження на одні і ті самі нервово-м’язові групи;
  • біологічні чинники (мікроорганізми);
  • збудники заразних хвороб;
  • хімічні речовини, що широко використовуються для захисту рослин від шкідників та захворювань;
  • якщо тривалий час людина працює у високій концентрації пилу, то розвиваються хвороби легенів і дихальних шляхів;
  • під впливом високих рівнів вібрації виникає вібраційна хвороба;
  • внаслідок дії шуму — захворювання органів слуху — неврит;
  • хімічних речовин — отруєння.

Профзахворювання діляться на два основні види: гострі і хронічні.

Гострі — хвороби, що виникають в результаті короткого (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу отруйних або шкідливих чинників. Якщо якийсь фактор впливав на працівника впродовж певного часу, ефект від нього накопичувався тривалий термін, то це — хронічне професійне захворювання.

Згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337 усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Список професійних захворювань ділиться на сім основних груп:

  1. Захворювання, що зумовлені гострим впливом хімічних факторів. До цього пункту належать хронічні отруєння та їх наслідки, самостійні чи в поєднанні з іншими ураженнями: анемією, нефропатією, гепатитом, ураженням очей, кісток, нервової системи, органів дихання токсичного характеру. Сюди ж відносять хвороби шкіри, металеву лихоманку тощо.
  2. Захворювання, що виникли через вплив промислових аерозолів. Це різні пневмоконіози, професійні бронхіти, бісиноз, емфізема легенів, дистрофічні зміни верхніх дихальних шляхів.
  3. Хвороби, що виникли в результаті впливу фізичних факторів. Очолює цей список променева хвороба і променеві ураження в гострих і хронічних стадіях, розлади вегетосудинної системи, ангіоневроз. Сюди ж належать електроофтальмія, вібраційна хвороба, нейросенсорна приглухуватість, катаракта, кесонна хвороба, перегріви, механічні епідермози, опіки та поразки лазерним випромінюванням.
  4. Захворювання, що виникли в результаті фізичних перевантажень та окремих перенапружень систем і органів тіла. У цьому списку — координаторні неврози, полі- і мононевропатії, радикулопатії шийно-плечової та попереково-крижової частин, хронічні міофібрози плеча та передпліччя, тендовагініти, периартроз, варикозне розширення вен, неврози та багато інших хвороб, у тому числі деякі розлади статевої сфери.
  5. Хвороби, зумовлені впливом біологічних факторів. Це — інфекційні та паразитарні хвороби, набуті в процесі професійної діяльності в результаті контакту з хворими, дисбактеріози та кандидози, обумовлені контактом із зараженими речовинами, мікози відкритих ділянок шкіри.
  6. Алергічні захворювання: риніти, бронхіти й інші прояви алергії, що виникли в результаті необхідного контакту з речовинами та сполуками, які містять алергени.
  7. Новоутворення злоякісного характеру (рак). Це пухлини печінки, шкіри, сечового міхура, лейкоз, ракові захворювання шлунка, пухлини рота та органів дихання, кісток, спричинені впливом шкідливих речовин, присутніх на робочому місці.

Слід зазначити, що це не повний список професійних захворювань, а лише загальні поняття. Чи належить недуга до профзахворювання — у підсумку вирішують фахівці, які попередньо досліджують також умови праці, знайомляться з результатами щорічних планових обстежень (медкомісії), з’ясовують вплив зовнішніх шкідливих факторів, які могли впливати на робочому місці.

Для оцінки умов праці, а також для виявлення шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, на робочих місцях, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, повинна проводитись атестація робочих місць за умовами праці.

Майже на всіх заходах, які проводить Держпраці з питань охорони праці, завжди наголошується на тому, що збереження життя та здоров’я працюючих є самими головними та самими важливими питаннями на підприємстві.

При проведенні атестації здійснюється оцінка всіх виробничих факторів, діючих на робочих місцях. При наявності шкідливих виробничих факторів розробляються та здійснюються заходи щодо поліпшення умов праці з метою приведення шкідливих умов праці до допустимих, або оптимальних.

Працюючи в шкідливих умовах праці, людина втрачає своє здоров’я. Незадовільні умови праці часто є основною причиною високого рівня виробничого травматизму і також професійної захворюваності.

І тому атестацію необхідно розглядати, перш за все, як оцінку ризиків професійних захворювань.

Джерело: Управління Держпраці

Матеріали до теми


Щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці та психосоціальну підтримку працівників
Організаційні питання проведення атестації робочих місць за умовами праці Для організації та проведення атестації керівник підприємства видає наказ, у якому ...
Щодо впровадження письмової політики психосоціальної підтримки на робочому місці
Закон України від 14.10.1992 р. № 2694-XII «Про охорону праці» зобов’язує роботодавця організовувати проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим ...
Про актуальні питання гігієни праці
Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу для представників адміністрації Тернопільського національного педагогічного університету імені В. ...