Головне в статті:
- Поняття «культура безпеки» та аналіз стану її розвитку на підприємстві
- Розвиваємо навички пошуку небезпек на своєму робочому місці
- Планування роботи щодо усунення небезпек або зниження ризиків
- Рекомендації щодо впровадження програми «Серця й уми»
Програма «Серця й уми» (Hearts and Minds) спрямована на створення культури безпеки, зміну ставлення і звичок людей, містить методи дій в різних ситуаціях, пов’язаних з небезпекою на виробництві.
Програма «Серця й уми» (Hearts and minds) була розроблена Енергетичним інститутом (Energy Institute), Велика Британія, задля розвитку лідерства сучасних підприємств в становленні культури безпеки.
Створення програми ініційовано компанією Shell на підставі більш ніж 20-річного досвіду психологічних досліджень поведінки людини в умовах праці, які проводили університети Лейдена, Манчестера і Абердена. Методологія програми розроблена на основі досліджень вчених-засновників вивчення безпечної поведінки людини в професійній діяльності, зокрема Д. Паркера, Дж. Різона, А. Снеддона, П. Хадсона та ін. На території СНД і в Україні тренінги за програмою «Серця й уми» проводяться компанією виробничого консалтингу «Ямнаска».
Програма успішно запроваджувалася і продовжує втілюватися на підприємствах різних галузей: у фармацевтиці, атомній енергетиці, виробництві енергоносіїв, на транспорті тощо. Загалом у більш ніж 500 компаніях різних країн світу, зокрема Shell, Petronas, Vattenfall, Sabic, Sakhalin Energy, Vartsila.
Розробники програми постійно розширюють і вдосконалюють її зміст. У 2018 р. програма містила 11 модулів, в тому числі нові модулі «Витяг уроків з подій» і «Водіння до досконалості».
Перевагами цієї програми, на думку її розробників, є:
- запропоновані інструменти розвитку культури безпеки, засновані на академічних дослідженнях;
- проста і зрозуміла мова теоретичних блоків;
- інструменти можуть бути використані на практиці не тільки експертами, а й початківцями, що переймаються питаннями охорони праці (ОП);
- наявність у більшості логічних блоків практикумів, що дозволяє більшу частину навчання співробітників або внутрішніх тренерів підприємства з ОП проводити на їх власному досвіді;
- проведення навчань за цією програмою в невеликих групах по 20 осіб, оскільки під час практикумів відбувається моделювання і вирішення різних виробничих ситуацій.
Розгляньмо більш конкретно перші і базові модулі цієї програми.
Модуль 1. «Як ми розуміємо нашу культуру безпеки»
Спрямований на формування в учасників навчання за програмою чітких уявлень про культуру безпеки підприємства, її критерії і рівні, а також практичні вміння діагностувати і визначати ключові проблеми в розвитку культури безпеки власного підприємства.
Однією з переваг зазначеної програми є деталізованість її теоретичних положень. Наприклад, чимало уваги приділяється класичним «сходинкам» зрілості культури безпеки П. Хадсона (рис.1).
Та коли в більшості теоретичних джерел ці рівні описуються максимально стисло, наприклад: «У вашій організації панує «розважливий рівень» культури безпеки, якщо ви кажете: «У нас є відповідні системи управління ризиками та небезпечними ситуаціями»… Якщо спробувати застосувати настільки абстрактний критерій до конкретного підприємства, то точність оцінки становитиме «плюс-мінус трамвайну зупинку».
Модуль 1 програми «Серця й уми» презентує точніші складові цього рівня:
– «вісників поганих новин» (які повідомляють про порушення, небезпечні ситуації) терплять;
– багато звітів, статистики, аудитів;
– відповідальність за ОП покладено на департамент з ОП;
– витяг уроків відбувається, але неефективно;
– нові ідеї розглядають як створення проблеми.
Крім того, практичне завдання «Організаційні характеристики» — це такий собі опитувальник. Працюючи за цим опитувальником, учасники аналізують стан розвитку культури безпеки на власному підприємстві за 18 пунктами, у тому числі пунктом Г «Хто винен в нещасних випадках з точки зору керівництва?», пунктом Н «Звіти про небезпеки і ризикованих діях», пунктом П «Хто щодня контролює питання охорони праці, оточуючого середовища і техніки безпеки» та ін. Вони обирають один із 5-ти варіантів відповіді (що відповідає одному з рівнів розвитку культури безпеки від «патологічного» до «творчого») і методами кількісного аналізу точно підраховують свої результати.
Результати практичного завдання посилюються за допомогою дискусії. Питання дискусії спрямовані на виявлення відмінностей у поглядах співробітників одного підприємства на стан культури безпеки, виявлення прихованих проблем і вироблення єдиних поглядів на наявні досягнення і проблеми.
Ще одне практичне завдання «Зміни в культурі починаються з мене» спрямоване на формування в учасників навчання практичних навичок рефлексії і усвідомлення власних можливостей у розвитку культури безпеки. Вони генерують власні варіативні дії, які дають можливість вирішити конкретні, визначені ними ж проблеми. У командах учасники можуть обговорити запропоновані дії і вибрати найкращі з них.
1) небайдуже ставитися до безпеки зрілості власної та колег;
2) не боятися проявити ініціативу у вирішенні проблеми;
3) генерувати варіативні способи дій для вирішення однієї проблеми;
4) конструктивно діяти в команді для поліпшення конкретної ситуації.
Модуль 2. «Працюємо безпечно»
Пріоритетні завдання:
– формування в учасників реалістичних уявлень про помилкові дії робітників за небезпечних ситуацій;
– вдосконалення їхніх знань про небезпечні ситуації;
– розвиток практичних умінь власних ефективних дій в небезпечних ситуаціях.
Одним із практичних завдань цього модуля є завдання «Чи відомо вам про небезпеки». Це завдання спрямоване на розвиток навичок виявлення «слабких сигналів», а також пошук людьми на своєму робочому місці нових небезпек, про які не повідомляють їм типові інструктажі, плакати та інші відповідні записи з ОП. На наочних, графічних матеріалах учасники складають цілі «карти небезпек» різних робочих місць, обговорюють їх, знаходять нові небезпеки і оцінюють їх кількісно за допомогою спеціальних 5-бальних «матриць оцінки ризику». Такі вправи допомагають виробити у них стійке ставлення до життя як до «потенційно небезпечного середовища».
Спеціальний блок цього модуля з «Планування роботи» щодо усунення небезпек або, якщо цілковите усунення неможливо, зниження ризиків допомагає учасникам на прикладі конкретної ситуації з їхньої практики відповісти на наступні запитання:
Як вони можуть уникнути небезпеки?
Як вони можуть позбавити небезпеки інших людей?
Як спільно в бригаді виконати роботу новим, більш безпечним способом?
Як обговорити небезпечну ситуацію з керівником?
Як втрутитися в небезпечну ситуацію, яку створюють інші працівники?
Теоретична частина цього блоку завершується практичним завданням «Втручання в небезпечну ситуацію». Під час виконання цього завдання учасники в мікрогрупах по три особи навчаються не тільки обирати оптимальні способи втручання в небезпечну ситуацію, а й психологічно грамотно надавати зворотний зв’язок (радити, мотивувати) іншим колегам, які втручаються в небезпечну ситуацію не кращим чином.
Проведення модуля 2 скеровано на те, щоб навчити учасників виробничого навчання на «місцевих», тобто їх конкретних прикладах:
1) розпізнавати нові небезпеки і оцінювати ризики;
2) ефективно втручатися в небезпечні ситуації;
3) допомагати іншим людям (колегам, стажистам) розпізнавати небезпечні ситуації і втручатися в них.
Участь працівників у практичних вправах та обговорення результатів сприяє не тільки розумінню необхідності нейтралізації небезпечних ситуацій, а й готовності, бажанню це робити.
Ефективність впровадження програми «Серця і уми» доведена практикою численних підприємств, на яких працюють десятки тисяч людей в різних країнах світу. На основі власного практичного досвіду проведення виробничого навчання фахівців з ОП іноземних підприємств за цією програмою автор пропонує наступні рекомендації щодо її впровадження.
1) Проводити навчання під керівництвом фахівця-практика з психології в охороні праці. Не намагатися прочитати програму самотужки зі слайдів презентації «Серця й уми», щоб уникнути ситуації «відкрили всі літери — не змогли назвати слово»
2) Не переробляти оригінальну програму на власні, значно змінені «креативні» версії
3) Не скорочувати тривалість навчання по модулях. Інакше учасники не зможуть їх «відчути», вони будуть недостатньо мотивованы до змін;
4) Не намагатися досягти «всього й одразу» — провести всі модулі поспіль за 1–2 тижні. Краще проводити по 1–2 модулі раз на 1–2 місяці, постійно збирати відгуки і побажання учасників і враховувати їх при проведенні подальших модулів програми;
5) Проводити програму цілком, а не виривати окремі модулі з контексту,
6) Суттєво не змінювати послідовності модулів програми .
Дотримання перелічених рекомендацій сприятиме більш ефективному впровадженню британської програми Hearts and Minds на вашому підприємстві і прогресивному розвитку культури безпеки працівників.
Автор — Ольга Гріньова, доктор психологічних наук, практичний психолог, фахівець із психології людини в умовах праці
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека» № 5, 2019.
Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!
