Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Державний нагляд

Перевірки з охорони праці: пам’ятка для роботодавців

Коли проводяться планові та позапланові перевірки з питань охорони праці? Хто проводить такі перевірки? Яка тривалість? Що саме перевіряють?

Проведення перевірок з охорони праці регулюється:

  • Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII;
  • Кодексом законів про працю України;
  • Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877);
  • наказом Мінекономіки «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Державною службою України з питань праці» від 27.10.2020 р. № 2161;
  • постановою КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці» від 20.05.2020 р. № 383 (далі — Постанова № 383);
  • наказом МНС України «Про затвердження Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці» від 11.08.2011 р. № 826.

Перевірки охорони праці бувають планові та позапланові. І проводить їх зараз Держпраці.

Перевірки планові

Періодичність планових перевірок підприємства залежить від ступеня ризику його діяльності (про них далі). І, як і решта планових заходів контролю, планові перевірки від Держпраці проводять відповідно до наказу про затвердження їх плану.

Наприклад, на 2021 рік діє наказ Держпраці «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік» від 27.11.2020 р. № 158.

Планова перевірка здійснюється за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше як за 10 днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

  • дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
  • найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
  • найменування органу державного нагляду (контролю).

Увага! В разі неодержання вчасно повідомлення про здійснення планового заходу, суб’єкт господарювання має право до перевірки не допускати.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва — п’яти робочих днів.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва — п’ятнадцяти робочих днів (ч. 5 ст. 5 Закону № 877).

Як часто приходять планові перевірки від Держпраці і від чого це залежить?

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються щодо суб’єкта господарювання, що віднесений до:

  • високого ступеня ризику — не частіше ніж один раз на два роки;
  • середнього ступеня ризику — не частіше ніж один раз на три роки;
  • незначного ступеня ризику — не частіше ніж один раз на п’ять років.

Віднесення суб’єктів господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатках 3, 4 Постанови № 383 за такою шкалою:

  • від 41 до 100 балів — до високого ступеня ризику;
  • від 21 до 40 балів — до середнього ступеня ризику;
  • від 0 до 20 балів — до незначного ступеня ризику.

Згідно з п. 1 Постанови № 383 критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю ми відобразили у зручній таблиці.

1 наявність у суб’єкта господарювання об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що не виведені з експлуатації в установленому порядку, протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
2 здійснення суб’єктом господарювання експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
3 виконання суб’єктом господарювання робіт підвищеної небезпеки протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
4 невиконання суб’єктом господарювання зауважень, які було надано під час проведення аудиту охорони праці та/або усунення порушень, що були виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) суб’єкта господарювання протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
5 використання у діяльності суб’єкта господарювання шкідливих речовини III або IV класу небезпеки протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
6 порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про працю;
7 використання праці неповнолітніх осіб;
8 наявність заборгованості з виплати заробітної плати або порушення строків її виплати;
9 виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати;
10 невідповідність кількості найманих працівників суб’єкта господарювання обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
11 наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працівників і заробітної плати за показниками звітності, поданої суб’єктом господарювання органам державної влади;
12 порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення;
13 застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, протягом останніх двох років, що передують плановому періоду;
14 порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
15 одержання суб’єктом господарювання державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
16 порушення вимог законодавства у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, вимог законодавства з питань гігієни праці, застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
17 порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
18 порушення вимог законодавства з охорони праці щодо розслідування нещасного випадку, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
19 настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працівника, особи суб’єкта господарювання протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду.

Позапланові перевірки від Держпраці

Про позапланові перевірки підприємство не попереджають та їх періодичність не встановлена.

Під час позапланового заходу контролю перевіряють лише ті питання, які стали підставою перевірки. Ці питання зазначаються у посвідченні (направленні) на проведення перевірки. Повторно проводити позапланові перевірки за тим самим фактом, що вже перевіряли, забороняється!

Підстави для позапланової перевірки (ч. 1 ст. 6 Закону № 877): 

  • підприємство подало письмову заяву про проведення перевірки за його бажанням; 
  • перевіряльники виявили недостовірність чи неподання обов’язкової звітності у випадках та у строки, передбачені статтею 6 Закону № 877; 
  • перевіряють, чи виконує підприємство приписи, розпорядження або інші розпорядчі документи щодо усунення порушень законодавства, які видали за результатами попереднього заходу контролю; 
  • є доручення Прем’єр-міністра України перевірити підприємства у певній сфері через виявлені системні порушення та/або настання події, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя і здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; 
  • сталася аварія, потерпілий помер від нещасного випадку або професійного захворювання, пов’язаного з діяльністю підприємства;
  • фізична особа звернулася зі скаргою на підприємство, що те завдало шкоди її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. Вона додала документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення. Позаплановий захід у цьому разі здійснюють лише за погодженням  Мінсоцполітики, копію якого перевіряльники зобов’язані показати перед початком перевірки. 

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — двох робочих днів (ч. 4 ст. 6 Закону № 877).

Позапланові перевірки здійснюють на підставі наказу керівника певного органу Держпраці. Направлення на перевірку (точніше, виїзне інспектування), а також посвідчення інспекторів з праці контролери пред’являють суб’єкту господарювання перед перевіркою.  При цьому у СГ залишається копія такого направлення (ч. 5 ст. 7 Закону № 877).

Перевірити наявність відповідних повноважень інспектора можна на офіційному сайті Держпраці у розділі «Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» або зателефонувати до органу контролю.

Журнал перевірок — можна не вести, але мати його корисно

Інспектор має внести запис про перевірку до Журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) за його наявності на підприємстві (журнал ведуть на добровільних засадах). Наказом Держпідприємництва від 10.08.1998 р. № 18 затверджено форму та порядок ведення такого журналу.

Відмова інспектора зробити запис в журналі є підставою не допустити його до перевірки (ст. 10 Закону № 877).

Після того, як усі формальності виконано, інспектор має право розпочати перевірку.

Що саме перевіряють?

Як правило, інспектори перевіряють чималий ряд запитань, про які зазначається:

  • В Акті перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта), затвердженого наказом МНС від 11.08.2011 р. № 826.
  • В Додатку 1 та Додатку 2 до такого Акта.

Якщо стисло, то перевіряють наступне:

  • забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними й знезаражувальними засобами, лікувально-профілактичним харчуванням;
  • правильність оформлення локальної документації з охорони праці (Положення про систему управління охороною праці, журналів обліку інструктажів та переліків тих, хто їх має проходити, інструкцій з охорони праці тощо);
  • функціонування системи управління охороною праці;
  • проведення навчання, інструктажів та перевірок знань з питань охорони праці;
  • інформування працівників про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників;
  • надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці;
  • проводження атестацій робочих місць за умовами праці згідно зі законодавством;
  • правильність розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій;
  • дотримання вимог щодо витрат на охорону праці, встановлених ст. 19 Закону про охорону праці.

Оформлення результатів перевірки

За результатами перевірки з охорони праці інспектор складає акт, а якщо виявить порушення законодавства про працю — припис про їх усунення.

АКТ

Інспектор зазначає в акті стан виконання вимог законодавства, а якщо підприємство їх не виконує — детальний опис порушення з посиланням на відповідну законодавчу норму.

В останній день перевірки два примірники акта підписують посадові особи органу контролю, які проводили захід, і керівник підприємства або уповноважена ним особа. Один примірник акта надають підприємству, другий — зберігає орган контролю.

Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує цей документ із зауваженнями. Такі зауваження є обов’язковою частиною акта.

ПРИПИС

Припис — це обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога інспектора про усунення суб’єктом господарювання порушень вимог законодавства про працю (п. 8 ст. 7 Закону № 877).

Інспектор зазначає у приписі строк, протягом якого суб’єкт господарювання має усунути виявлені порушення. Після того, як строк усунення недоліків, зазначений у приписі закінчився, відбувається перевірка стану виконання припису. Якщо об’єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень, проводиться інспекційне відвідування.

Суб’єкт господарювання може оскаржити припис інспектора у десятиденний строк із дати його отримання. Для цього він має звернутися до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці (п. 26 Порядку № 823). Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги інспектора праці.

Відповідальність за порушення норм законодавства з охорони праці

За порушення законодавства з охорони праці винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно зі законом.

При цьому ст. 43 Закону про охорону праці встановлено, що за порушення вимог, передбачених частинами третьою і четвертою статті 19 цього Закону (тобто, якщо роботодавець витрачає на охорону праці менше, ніж встановлено законом або колдоговором), роботодавець сплачує штраф із розрахунку 25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період.

А розмір адміністративних штрафів наведено у ст. 41, 93, 94, 188-4, 188-6 КУпАП.

Джерело: Дебет-Кредит



Розсилка новин