Важливе місце у гарантуванні пожежної безпеки суб’єкта господарювання відіграє організація пожежної охорони. Це пов’язано з тим, що пожежна охорона сприяє забезпеченню високого рівня пожежної безпеки на об’єктах, що належать суб’єкту господарювання. Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, місцеву та добровільну.
Добровільна пожежна охорона утворюється відповідно статті 63 Кодексу цивільного захисту, постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 564 «Про затвердження Порядку функціонування добровільної пожежної охорони» та Правил пожежної безпеки в Україні з метою проведення заходів із запобігання виникнення пожеж та організації їх гасіння.
Відповідно до наказу МОН України від 15.08.2016 № 974 всі керівники освітніх закладів та установ системи освіти (крім дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів) також створюють добровільну пожежну охорону.
Пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення добровільної пожежної охорони суб’єктів господарювання, закладів та установ системи освіти утворюються з числа їх працівників за рішенням керівника суб’єкта господарювання, а населених пунктів — з числа громадян, які постійно проживають у зазначеному населеному пункті за рішення органу місцевого самоврядування. Членом добровільної пожежної охорони на добровільних засадах може бути особа, яка досягла 21-річного віку і здатна за своїми здібностями та станом здоров’я виконувати покладені на неї обов’язки.
Згідно наказу ДСНС України «Про затвердження Примірних навчального плану та навчальної програми спеціальної підготовки працівників місцевої пожежної охорони та членів добровільної пожежної охорони» від 11.07.2016 № 331 усі члени ДПО, на яких покладаються функції із запобігання виникненню та гасіння пожеж, проходять спеціальну підготовку в навчальних пунктах аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення (загонів технічної служби) ГУ (У) ДСНС України в областях, навчальному центрі ГУ ДСНС України у м. Києві, Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) та Навчальному центрі Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України.
Порядок забезпечення добровільної пожежної охорони, права та обов’язки осіб, які є членами добровільної пожежної охорони, визначаються положенням про добровільну пожежну охорону, яке затверджується керівником суб’єкта господарювання чи органом місцевого самоврядування, що її утворив, за погодженням з територіальним органом ДСНС, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
З метою забезпечення добровільної пожежної охорони місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування і суб’єкти господарювання можуть надавати пожежно-рятувальним підрозділам у користування будинки, споруди, спеціальні службові приміщення, засоби зв’язку, пожежну техніку та інше необхідне майно, яке перебуває у комунальній власності, власності громадян — жителів цих населених пунктів (за їх згодою) та суб’єктів господарювання.
Фінансування і матеріально-технічне забезпечення добровільної пожежної охорони може здійснюватися також за рахунок членських внесків, дотацій, прибутку від власної господарської діяльності, прибутку від майна добровільної пожежної охорони, дивідендів, надходжень від страхових компаній, пожертвувань громадян і юридичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
Основними завданнями пожежно-рятувальних підрозділів добровільної пожежної охорони є забезпечення пожежної безпеки, запобігання виникненню пожеж та нещасних випадків на них, гасіння пожеж, рятування людей, а також надання допомоги у ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.
Пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони відповідно до покладених на них завдань:
1) проводять заходи із запобігання виникненню пожеж;
2) здійснюють гасіння пожеж, проводять евакуацію людей та матеріальних цінностей, заходи для мінімізації або ліквідації наслідків пожеж, зокрема разом з підрозділами державної, відомчої та місцевої пожежної охорони;
3) проводять заходи для постійного підтримання своєї готовності;
4) інформують територіальний орган ДСНС про факти виникнення пожеж і порушення вимог щодо пожежної безпеки;
5) проводять серед працівників підприємств, установ, організацій та громадян роботу з дотримання правил пожежної безпеки, підбір осіб, які бажають стати членами пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони;
6) вносять керівникам суб’єктів господарювання та органам місцевого самоврядування, що їх утворили, пропозиції щодо забезпечення пожежної безпеки;
7) беруть участь у проведенні:
- оглядів-конкурсів протипожежного стану;
- разом з територіальними органами ДСНС, органами освіти, молодіжними організаціями заходів з утворення та організації роботи дружин юних пожежників;
- разом з територіальними органами ДСНС перевірок протипожежного стану об’єктів;
8) здійснюють інші функції, передбачені актами законодавства.
Пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони утворюються як:
- пожежна дружина — підрозділ, забезпечений пожежними мотопомпами та/або первинними засобами для гасіння пожеж;
- пожежна команда — підрозділ, забезпечений пожежними автомобілями або іншою необхідною технікою для гасіння пожеж.
Пожежні дружини (команди) поділяються на такі категорії:
1) пожежні дружини:
- першої категорії, що забезпечуються пожежними мотопомпами та первинними засобами для гасіння пожеж;
- другої категорії, що забезпечуються первинними засобами для гасіння пожеж;
2) пожежні команди:
- першої категорії, що забезпечують цілодобове чергування диспетчерів, водіїв пожежних машин та караульних у пожежних депо;
- другої категорії, що забезпечують цілодобове чергування диспетчерів та водіїв пожежних машин з перебуванням інших караульних за місцем роботи (навчання) або місцем проживання;
- третьої категорії, що забезпечують цілодобове чергування диспетчерів з перебуванням інших караульних (у тому числі водіїв пожежних машин) за місцем роботи (навчання) або місцем проживання.
Пожежну дружину (команду) очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади відповідним органом місцевого самоврядування, керівником суб’єкта господарювання за пропозицією загальних зборів членів дружини (команди).
Начальник пожежної дружини (команди) має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади відповідним органом місцевого самоврядування, керівником суб’єкта господарювання за поданням начальника дружини (команди), погодженим із загальними зборами членів дружини (команди).
У разі відсутності начальника пожежної дружини (команди) його обов’язки виконує один із заступників начальника.
Начальник пожежної дружини (команди) здійснює керівництво її діяльністю та несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань.
Члени пожежної дружини (команди) підлягають обов’язковому особистому страхуванню відповідно до Закону України «Про страхування».
Розмір та умови виплати винагороди членам пожежної дружини (команди) встановлюються відповідно до частини третьої статті 126 Кодексу цивільного захисту України.
Контроль за діяльністю пожежної дружини (команди) здійснює відповідний орган місцевого самоврядування, керівник суб’єкта господарювання та територіальний орган ДСНС.
Джерело: Надзвичайна ситуація +
