Інфекційна безпека підприємств України: готовність, виклики, впровадження


Інфекційна безпека підприємств України: готовність, виклики, впровадження

Інфекційна безпека — поняття, що стало надзвичайно актуальним у зв’язку з пандемією та набуло сьогодні особливого значення. Поряд з небезпекою травматизму, що загрожує життю та здоров’ю працівників, убезпечення людей від вірусу та збереження сталого робочого процесу є актуальним питанням на кожному підприємстві, у кожній установі та організації.

Національна експертна група з інфекційного контролю (NEGIC), працює з 2012 року. Щодо впровадження інфекційної безпеки розпочинали роботу в лікувальних закладах, салонах краси. Потім відпрацьовували питання інфекційного контролю для цілого міста, а сьогодні власні знання застосовуємо на великих промислових підприємствах. Працюємо з міжнародними організаціями — маємо два проекти зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Також працюємо з ЮНІСЕФ та U-LEAD. Уся наша робота пов’язана з вивченням та запровадження принципів інфекційної безпеки.
Громадська організація «Інфекційний контроль в Україні» працює з 2014 року та також має великий досвід роботи з міжнародними партнерами, як наприклад, Глобальний фонд. Маємо значний досвід взаємодії з американськими компаніями. Зараз у нас два діючих проекти з американськими інститутами — вивчаємо проблематику внутрішньо лікарняної передачі інфекції.
Маємо досвід щодо запровадження інфекційної безпеки, мабуть, найбільший в Україні. Нині, забезпечуємо інфекційну безпеку тисяч працівників промислових підприємств. Віримо, що досвід нашої команди для України ляже в основу нових підходів з мінімізації інфекційних ризиків.

Для того, щоб масово не хворіли працівники, для того, щоб не зупинилося підприємство, потрібно, насправді, не запроваджувати жорсткі карантинні заходи і зупиняти весь процес, а правильно відпрацьовувати заходи інфекційної безпеки на підприємствах. Тут потрібно вибудувати правильний алгоритм дій.

I етап

На першому етапі необхідно:

  • провести аудит з інфекційної безпеки і визначити слабкі місця, які є на підприємстві;
  • визначити критичні точки масового скупчення людей, для того, щоб можна було розуміти, які заходи необхідно запровадити.

На кожному підприємстві є так звані «вхідні ворота» інфекції, які можна локалізувати:

  1. Якщо є власний транспорт, який підвозить працівників до місця роботи. При вході у службовий транспорт можна визначити чи виявити працівника, в якого є явні ознаки інфікування та одразу не допустити його до роботи.
  2. За наявності контрольно-пропускних пунктів, що обладнані тепловізорами — визначають температуру; роблять скринінг температури безконтактними термометрами; візуально оглядають людей на предмет застудних захворювань. Людей з підозрою на захворювання не допускають до роботи.
  3. За наявності роздягалень та душових — прийшовши на роботу кожен працівник знімає свій домашній одяг, приймає душ, перевдягається в робочий одяг і тільки після цього заходить працювати на виробництво. Таким чином ми мінімізуємо занесення інфекції (мова йде не лише про коронавірусну інфекцію). Закінчивши роботу, всі так само знімають робочий одяг, приймають душ, одягають домашній одяг, їдуть додому. Таким чином утворюється захисний бар’єр.

Важливо!

Знаходитися в роздягалках одночасно великій кількості людей не варто.
Необхідно забезпечити в душових і роздягалках якісну вентиляцію.

IІ етап

Також існує таке поняття як «активне виявлення» — коли медична служба або медичний працівник щоденно роблять обхід промислових майданчиків, цехів, кабінетів і просто спілкуються з людьми для виявлення поганого самопочуття, застуди, та ізолюють такого працівника. Такі заходи також дозволяють мінімізувати поширення інфекційних ризиків на підприємстві.

IІІ етап

Велику увагу приділяємо питанню провітрювання. Якщо робота іде у великому цеху, з високою стелею, то інфікуватися через повітря практично неможливо. А якщо це маленьке чи закрите приміщення — ризик інфікування підвищується. Відкривання вікон настіж кожну годину на 5–10 хвилин, достатньо ефективний захід для якісного повітрообміну.

IV етап

Один з ключових аспектів запобігання інфікуванню — гігієна рук. З цим, насправді, в нас є великі проблеми. Роботодавець може забезпечити працівників миючими засобами, паперовими рушниками, сушарками, антисептиками, але це все буде неефективним, якщо працівники не будуть володіти методикою правильного миття рук.

Необхідно вибудувати правильну програму з інфекційної безпеки і на постійній основі навчати працівників — як офлайн так і онлайн. Дуже ефективно, коли для працівників записують навчальні відеоролики і надсилають на електронну пошту, в різні месенджері.

Хочу акцентувати увагу на тому, що Всесвітньою організацією охорони здоров’я доведено, що 75–85% всіх інфікованих коронавірусною інфекцією заражаються у родинних кластерах, тобто вдома. Тому роботодавець може створити ідеальні умови, ідеальну чистоту, та якщо ми не навчимо людей, не змінимо їх поведінку — результату може не бути.

Людина має отримати правильну інформацію і проговорити питання інфекційної безпеки вдома, тобто навчити членів родини. Це копітка робота, що стане запорукою хорошого результату та ефективності.

Відповідальний за інфекційну безпеку в сучасних умовах. Рекомендації щодо ЗІЗ

Звісно, координація питання інфекційної безпеки на підприємстві в сучасних умовах покладається на спеціаліста з охорони праці. Якщо є достатня кількість медперсоналу, тоді і вони можуть курувати це питання. Функціонал можна розділити на кілька служб, але всією координацією, все ж таки, має займається керівник з охорони праці.

Чи повинна вестися окрема документація з інфекційної безпеки? Чи це може бути один із пунктів системи охорони праці?

На підприємстві розробляються окремі стандарти операційних процедур (СОПи) — це алгоритми дій. Їх затверджує керівник з охорони праці з ОП і потім ця інформація доноситься до всіх співробітників шляхом навчання. Важливо не просто видати документ, а прийти, навчити і повідомити «тепер ми йдемо за цими стандартами, і всі мають їм чітко слідувати».

Найголовніше сьогодні, на мою думку, це соціальне дистанціювання. Людина є найбільш небезпечною, коли чхає і кашляє.

Медична маска

У постійному використанні звичайних медичних масок, вважаю, більше недоліків, ніж переваг. Таку маску потрібно дуже часто змінювати. Коли людина довго носить маску, вона її постійно торкається руками, знімає, одягає та може заразитися контактним шляхом через руки. А це ще додатковий ризик. Думаю, маски мають одягати люди із застудними захворюваннями, щоб не розповсюджувати інфекцію.

Гумові рукавички

Використання гумових рукавичок в офісі чи на виробництві не має ніякого відношення до профілактики коронавірусної інфекції (крім окремих професій) більше того використання гумових рукавичок також може вести до додаткового інфікування. Є таке дослідження: як би людина не старалася — мінімум 20 разів протягом години ми торкаємось обличчя. І яка різниця чи торкнемося в рукавичці чи просто рукою?

До того ж, якщо ми латексні рукавички миємо з милом або обробляємо спиртовим антисептиком кілька раз — ми руйнуємо структуру латексу і пропускна властивість рукавичок збільшується в рази.

Важливо!

Потрібно дотримуватися гігієни рук.

Якщо взяти досвід Японії у боротьбі з коронавірусом, то їхній девіз щодо інфекційної безпеки звучить так: «При першій можливості помити руки з милом — помий. При першій можливості прийняти душ — прийми». В Японії не вводили жорстких карантинних обмежень, але в цій країні особистій гігієні була приділена підвищена увага.

Респіратори

Носіння респіраторів з клапанами також вважаю неефективним методом. Вони працюють лише «на вдих», на видих такий респіратор оточуючих від вірусу не захистить.

Важливо!

Для захисту від вірусу варто використовувати лише респіратори високої якості та професійних класів.

Послуги компанії у зв’язку з пандемією. Інфекційний контроль

Національна експертна група з інфекційного контролю активно працює з навчальними закладами та місцевим самоврядуванням. Час від часу за консультаціями звертаються підприємства. Наша команда проводить навчальні вебінари. Якщо є така потреба в підприємств — ми співпрацюємо з ними.

Вважаю, що керівники підприємств, які впевнені, що у питанні інфекційної безпеки у них все і так добре — часто помиляються.

Більшість керівників підприємств неправильно розподіляють свої ресурси, хоча витрачають багато часу та коштів на профілактику захворюваності.

Інфекційна безпека — це система, яка дозволяє мінімізувати інфекційні ризики і попереджає загрозу захворіти та інфікуватися. Це не конкретний продукт чи дія — це рутина, це алгоритм дій, чітко відпрацьованих, які мають потім позитивно відобразитися на виробництві. Це створення системи моніторингу та оцінки. Потрібно навчитися опрацьовувати кількісні і якісні показники для того щоб потім, в динаміці, слідкувати — покращилася ситуація чи погіршилася. Для підприємств ми називаємо це системою моніторингу і оцінки, в медицині — це система епідемічного нагляду.

Якщо говоримо про зовнішніх аудиторів, то бажано запрошувати їх на підприємство раз на рік, щоб коригувати проблемні ділянки. Провівши зовнішній аудит, можна зрозуміти проблеми, які потрібно допрацювати та згодом розробити внутрішню документацію. Далі розробляються стандарти, вибудовується модель навчання, система внутрішнього аудиту.

Дуже ефективний засіб забезпечення інфекційного контролю в цехах та приміщеннях — це вентиляція. Якщо говоримо про механічні дороговартісні системи. Та навіть крупні підприємства не завжди можуть собі такі дозволити. Їх потрібно правильно обслуговувати. Поряд з цим має бути якісна система кондиціонування. Повітря має бути свіжим, відповідної температури та вологості.

Якщо немає можливості встановити механічні системи вентиляції — варто звернути увагу на зволоження повітря у приміщеннях, особливо офісних.

Закупівля якісного зволожувача, а також придбання недорогих гігрометра і термометра — заходи, що дозволять убезпечитися від інфекцій.

Рівень температури і вологості в приміщенні потрібно постійно контролювати.

  • Оптимальна температура — 19–21 ºС
  • Оптимальна вологість — 50–65%

Якщо на підприємстві немає зволожувача повітря — варто проводити вологе прибирання 2 рази на день.

Вологого прибирання недостатньо для повної безпеки, але все ж ця дія ефективна. Коли повітря сухе, організм більш вразливий до інфекцій та вірусів. Коли ж вологість слизової оболонки людини в нормі, тоді ми допомагаємо організму самостійно справлятися з вірусами, інфекційними ризиками та збудниками.

Працівникам потрібно пити достатньо води.

Непотрібні девайси

Хочу застерегти роботодавців від закупівлі непотрібних девайсів! Деякі підприємства закуповують, наприклад, ультрафіолетові лампи, бактерицидні рециркулятори. Вважаю ці пристрої неефективними. А неправильно користуючись ними, можна ще й нашкодити здоров’ю людей. Ми маємо розуміти на що направлене ультрафіолетове опромінювання — для знезараження повітряного простору в закритих приміщеннях. Ефективніше і якісніше ми можемо вплинути на цей процес звичайним провітрюванням.

Ми маємо не намагатися витратити багато коштів, а знайти найбільш ефективні, оптимальні заходи, які приведуть до успіху і мінімізують інфекційні ризики.

Враження від співпраці з підприємствами України

На ринок великих підприємств ми зайшли лише в цьому році та були приємно здивовані: куди б не приїхали — це були підприємства-лідери (або в трійці лідерів) у своїй галузі. Саме такі підприємства, швидко реагуючи на події, піклуються сьогодні, в тому числі, й про інфекційну безпеку своїх працівників.

Серед підприємств, які відвідали, наприклад, найбільший порт України ТІС Трансінвестсервіс.

Коли почали знайомитися зі спеціалістами з охорони праці, то виявили велику схожість в питаннях охорони праці та інфекційного контролю. Все це побудовано на питанні оцінки ризиків.Додатково вивчивши світові тенденції охорони праці, ми зрозуміли, що тут схожий менеджмент. Нам стало простіше, пояснювати нашим колегам з охорони праці медичні питання і принципи.

Важливо!

Дуже важливо не нав’язувати людям щось нове, а зуміти підлаштуватися під їхню систему. Якщо вже є чітка вертикаль на підприємстві з охорони праці, то я вважаю, заходи з інфекційного контролю потрібно імплементувати в існуючу систему.

Вибудувати систему епіднагляду непросто — це система, яка дозволяє виявити і швидко реагувати на спалахи інфікування і критичні моменти пов’язані з цим. А от з досвіду роботи на українських підприємствах є конкретні приклади, коли на одному з підприємств систему епіднагляду запровадили за один місяць, а на іншому, буквально за два тижні. Ми отримали професійне задоволення від такої оперативності та злагодженості. Хочеться ставити таку роботу в приклад і демонструвати, як можна швидко і правильно реагувати на проблему.

Сезонні хвилі інфекції. Як убезпечити працівників

Ми очікуємо другу хвилю інфікування, більше того — потім третю і четверту. Всесвітня організація охорони здоров’я говорить, що навіть у розвинених країнах, де проводиться широкомасштабне тестування населення, показники інфікування досягли лише 2-3% від усього населення. Щоб з’явився колективний імунітет необхідно, щоб зіштовхнулися з інфекцією 60% населення у всьому світі. Тому, ні про який пік захворюваності на сьогодні не йдеться. Другу хвилю орієнтовно очікуємо на кінець жовтня — середину листопада. Ця хвиля може бути ускладнена супутніми сезонними грипами та інфекціями різних видів.

Літо, початок осені — хороший час для того аби покращити або створити систему інфекційної безпеки на підприємствах, провести аудит, та на основі його результатів вибудувати ефективну модель захисту працівників від інфікування.

Андрій Алєксандрін,
лікар-епідеміолог, кандидат медичних наук, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю та голова громадської організації «Інфекційний контроль в Україні»

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»

Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!

Матеріали до теми


Про реалізацію прав працівників на безпечні умови праці
Систематичний і достовірний збір даних про стан охорони праці і травматизм на виробництві є об’єктивним підґрунтям для здійснення аналізу всіх ...
Щодо безпеки праці на підприємстві з постачання теплової енергії
Фахівцями Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу з працівниками теплопостачального підприємства після закінчення опалювального ...