Пожежна безпека у закладах охорони здоров’я


Пожежна безпека у закладах охорони здоров’я

Сучасний заклад охорони здоров’я зазвичай нагадує досить складний та великий за площею комплекс приміщень (будівель, споруд), де всередині перебувають зовсім різні за можливістю адекватно діяти в умовах надзвичайної ситуації групи людей, включаючи й нетранспортабельних.

У процесі забезпечення пожежної безпеки необхідно враховувати як характеристики самих будівель, приміщень, обладнання, речовин і матеріалів, що застосовуються, так і вищезгадані особливості людей, що там перебувають, кількість і підготовленість персоналу.

Основні вимоги пожежної безпеки для закладів охорони здоров’я містяться у Правилах пожежної безпеки в Україні, ДБН В.2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров’я», ДБН В.1.1.7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди», ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту».

Небезпека пожеж у закладах охорони здоров’я

Під час пожеж у закладах охорони здоров’я можливі:

  • наявність категорії людей (хворих) з непередбачуваною поведінкою;
  • виникнення паніки;
  • наявність людей з обмеженими фізичними можливостями;
  • наявність людей, у яких стресова ситуація може викликати погіршення здоров’я;
  • наявність безперервних процесів (операцій, реанімаційних процесів тощо) та нетранспортабельних хворих;
  • особливий (складний) план приміщень;
  • велика завантаженість горючими матеріалами;
  • розвинута система вентиляції й кондиціювання повітря;
  • наявність великої кількості медпрепаратів на основі ЛЗР та ГР, горючої рентгенівської плівки, хімічних реактивів, балонів з газами тощо;
  • наявність цінної та унікальної медичної апаратури;
  • наявність обладнання з радіоактивними елементами;
  • наявність бактеріологічних препаратів.

Небезпечні речовини

Однією з найнебезпечніших речовин, яка застосовується у медичних закладах, є кисень, що використовується як для безпосередньої допомоги хворим, так і в процесі проведення зварювальних робіт під час ремонтів, реконструкції, усунення аварійних ситуацій.

Нагадаємо, що 18 січня 2010 року у 7-й багатопрофільній лікарні м. Луганськ стався вибух балона з киснем, від якого здетонував ще один, у результаті чого загинули 16 осіб — працівники медицини, пацієнти та відвідувачі хворих родичів. Зруйновані будівельні конструкції з 5-го по 2-й поверх. Евакуйовані 248 пацієнтів та 50 осіб медперсоналу. Врятовані з-під завалів 4 жінки та 2 чоловіки, які з великою кількістю травм були госпіталізовані у Луганську обласну клінічну лікарню.

Кисень зазвичай зберігається і транспортується у газоподібному вигляді у сталевих балонах під тиском 150 атмосфер. З метою запобігання небезпечним помилкам під час наповнення та користування балонами, вони для різних газів фарбуються у різноманітні спеціальні кольори. Кисневі балони зовні фарбують у блакитний колір та роблять напис чорними літерами «КИСЕНЬ».

Подання кисню хворим має здійснюватися централізовано з установленням балонів (не більш ніж 10) за межами будинку закладу охорони здоров’я у прибудовах з негорючих матеріалів або з центрального кисневого пункту (коли кількість балонів понад 10). Допускається встановлювати один кисневий балон біля зовнішньої негорючої стіни зовні будинку закладу охорони здоров’я у металевій шафі. Центральний кисневий пункт слід розміщувати в будинку, що стоїть окремо, на відстані не менш ніж 25 м від будинку з постійним перебуванням хворих.

За відсутності централізованого постачання киснем порядок користування кисневими подушками визначається наказом (розпорядженням) адміністрації лікувально-профілактичного закладу.

В аптеках допускається зберігати не більше двох 40-літрових балонів з киснем, які повинні бути розміщені у вертикальному положенні у спеціальних пристроях та надійно закріплені.

У закладах охорони здоров’я забороняється:

  1. Здійснювати подавання кисню у лікарняні палати за допомогою гумових та пластмасових трубок, а також трубопроводами, котрі мають нещільні місця у з’єднаннях.
  2. Прокладати киснепроводи у підвалах, підпіллях, каналах, а також під будівлями й спорудами.
  3. Зберігати в одному приміщенні кисневі балони та балони з горючими газами, а також карбід кальцію, фарби, мастила та жири.
  4. Переносити балони на плечах та руках.
  5. Під час перекочування балонів з киснем вручну братися за вентилі.
  6. Зберігати й транспортувати балони без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків.
  7. Зберігати балони з пошкодженим корпусом (вм’ятинами, тріщинами, корозією тощо), а також з простроченим терміном періодичного огляду.
  8. Зберігати балони з киснем у приміщеннях, які не є спеціальними складами балонів.
  9. Допускати удари балонів один об одний під час навантаження, розвантаження і зберігання, падіння ковпаків та балонів на підлогу.
  10. Перевищувати встановлені норми заповнення балонів.

В аптеках допускається зберігати не більше двох 40-літрових балонів з киснем, які повинні бути розміщені у вертикальному положенні у спеціальних пристроях та надійно закріплені.

Матеріали та речовини у коморах, аптечних складських приміщеннях необхідно зберігати за асортиментом, при цьому не допускається спільне зберігання ЛЗР з іншими матеріалами.

В аптеках, які розміщуються у будинках іншого призначення (у тому числі лікарняних корпусах), загальна кількість легкозаймистих та горючих медикаментів, реактивів не повинна перевищувати 100 кілограмів.

Архівосховища рентгенівської плівки місткістю понад 300 кг мають розміщуватися в окремо розташованих будинках. Якщо плівки менш ніж 300 кг, дозволяється розміщення архівосховища у приміщеннях будинків лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я, відгороджених протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу.

Допускається зберігання плівок та рентгенограм за межами архіву, коли їхня кількість у приміщенні не перевищує чотирьох кілограмів. У цьому випадку плівки та рентгенограми необхідно зберігати у металевій шафі (ящику) не ближче ніж 1 м від опалювальних приладів. У приміщеннях, де встановлені такі шафи, не допускається палити та застосовувати електронагрівальні прилади будь-яких типів.

У лабораторіях, на постах відділень, у кабінетах лікарів та старших медсестер допускається зберігання не більше ніж 3 кг загальної кількості медикаментів і реактивів, що належать до ЛЗР та ГР, при цьому лише у шафах, що замикаються. Під час зберігання має враховуватись їхня сумісність.

Відстань між ліжками у лікарняних палатах має становити не менше 0,8 м, центральний основний прохід — не менш ніж 1,2 м завширшки.

Забезпечення безпеки та евакуації людей

Лікарні та інші заклади охорони здоров’я з постійним перебуванням хворих, не здатних самостійно пересуватися, повинні забезпечуватися ношами з розрахунку: одні ноші на 5 хворих та засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслугового персоналу.

Відстань між ліжками у лікарняних палатах має становити не менше 0,8 м, центральний основний прохід — не менш ніж 1,2 м завширшки. Тумбочки, стільці та ліжка не повинні захаращувати виходи й проходи.

Адміністрація закладу охорони здоров’я зобов’язана щодня після закінчення виписки хворих повідомляти найближчий підрозділ Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту про кількість хворих, котрі перебувають у кожному будинку закладу охорони здоров’я.

Спільним наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.07.2012 р. № 1061/468/587/865, затверджений Порядок спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей.

Спільні дії підрозділів ДСНС України і закладів забезпечуються у режимі повсякденної діяльності, а також у разі виникнення у закладах надзвичайної ситуації або пожежі.

З метою постійного моніторингу та своєчасного надання допомоги під час виникнення надзвичайної ситуації або пожежі заклади повинні надавати підрозділу ДСНС України, у районі виїзду якого вони розташовані, щодня до 22:00 уточнену інформацію щодо кількості осіб (пацієнтів) та обслугового персоналу, що перебуває у закладі.

Керівники закладів щороку до 1 січня зобов’язані надати до підрозділу ДСНС України, у районі виїзду якого розташовані заклади, таку інформацію:

  • уточнені списки обслугового персоналу;
  • номери телефонів чергового персоналу та охорони закладів, якщо така інформація є;
  • зміни у цільовому або функціональному призначенні будівель, споруд і приміщень у них, якщо такі відбулися.

Інформація про закриття закладів або їхніх частин (у тому числі окремих приміщень), введення в експлуатацію нових закладів або їхніх частин (у тому числі окремих приміщень), призначених для цілодобового перебування людей, до підрозділу ДСНС України, у районі виїзду якого розташовані заклади, має подаватися невідкладно.

У разі виникнення надзвичайної ситуації або пожежі у закладі черговий персонал:

  • негайно повідомляє про це підрозділ ДСНС України, вказавши при цьому місце розташування закладу, місце виникнення надзвичайної ситуації або пожежі та кількість людей, які перебувають у закладі;
  • організовує евакуювання осіб (пацієнтів), що перебувають у закладі, насамперед осіб з ураженнями опорно-рухового апарату, інвалідів з вадами зору та осіб із психічними захворюваннями й розумовою відсталістю із забезпеченням їх у разі потреби супроводом;
  • визначає можливість відключення електроенергії й уживає заходів щодо її відімкнення за наявності такої можливості;
  • за можливості розпочинає гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння та підручними засобами;
  • вживає заходів щодо інформування осіб (пацієнтів) про виникнення надзвичайної ситуації або пожежі та попередження паніки (інформація подається спокійним тоном і в доступному форматі спілкування);
  • організовує зустріч підрозділів ДСНС України та забезпечує їх безперешкодний доступ на територію закладу.

З прибуттям підрозділу ДСНС України до закладу під час виникнення надзвичайної ситуації або пожежі черговий персонал:

  • надає старшому начальнику, який прибув на чолі підрозділу ДСНС України, інформацію про:
  • місце вибуху, пожежі, завалу, обрушення конструкцій тощо;
  • вжиті заходи з евакуювання осіб (пацієнтів), які перебувають на об’єктах, та відімкнення електроенергії;
  • наявність приміщень, де відімкнення електроенергії неможливе (операційні, реанімаційні, дитячі інкубатори тощо);
  • місця розміщення осіб (пацієнтів), які потребують евакуювання, їх кількість і транспортабельність;
  • місця розташування (складування) небезпечних матеріалів (хімічних реактивів, балонів з газами, горючих рентгенівських плівок, медпрепаратів на основі легкозаймистих і горючих рідин тощо);
  • наявність обладнання з радіоактивними елементами;
  • місце зберігання бактеріологічних препаратів;
  • бере участь в евакуюванні людей та майна, а у разі необхідності надає першу медичну (лікарську) допомогу постраждалим від надзвичайної ситуації або пожежі;
  • забезпечує перевірку та санітарну обробку особового складу підрозділу ДСНС України, який виконував роботи у приміщеннях з бактеріологічними препаратами або в інфекційних відділеннях.

Після проведення заходів з евакуації осіб (пацієнтів), які знаходяться на цілодобовому перебуванні у закладі, черговий персонал проводить обов’язкову перевірку наявності таких осіб (пацієнтів), про результати якої невідкладно повідомляє підрозділ ДСНС України.

Джерело: Надзвичайна Ситуація+

Матеріали до теми


Наказ «Про службу пожежної безпеки в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України» (проєкт № 1580)
У пояснювальній записці до проєкту документа вказано, що наказ розроблено з метою забезпечення та дотриманням правил пожежної безпеки в Державній ...
Періодичність проведення вогнезахисту дерев’яних конструкцій
ЗАПИТАННЯ Яка періодичність проведення вогнезахисту дерев’яних конструкцій? Як проводиться перевірка відповідності вогнезахисту?   ВІДПОВІДЬ Насамперед слід керуватися Главою IХ «Правил ...
Протипожежний захист для шкіл і військових ліцеїв: Уряд затвердив розподіл коштів
Кабінет Міністрів України затвердив розподіл субвенції на протипожежний захист для закладів загальної середньої освіти, зокрема військових ліцеїв. Фінансування передбачено з ...